Рішення № 132535284, 02.12.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2474/25

Провадження № 2/191/1118/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 грудня 2025 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Форощука О.В.

за участю секретаря Рибак М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 28 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання споживчого кредиту №6909597, на підставі якого відповідач отримала кредит в розмірі 8200,00 грн. строком на 360 днів, дата останнього платежу по кредиту 22 липня 2024 року. Кредит надано у безготівковій формі шляїом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку відповідачем було особисто вказано під час укладання кредитного договору. Кредитний договір було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4276, що відповідає вимогам ч.ч.6, 8 ст.11 і ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно п.1.4 Договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,99 % в день та застосовуєьбся в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 1,692 % в день та застосовується на настцупних умовах. Якщо споживач до 07 серпня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. В період з 28 липня 2023 року по 26 травня 2024 року відповідачем було здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 1387,03 грн., які спрямовані на оплату процентів за користування кредитом у вказаному розмірі. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало і надало відповідачу кредит в розмірі 8200,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на вищезазначену платіжну картку.

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус України» і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» був укладений договір факторингу №27.05/24-Ф, на підставі якого позивачу було відступлено права грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором в розмірі 19948,96 грн., яка складається з суми кредиту в розмірі 8200,00 грн.; суми процентів за користування кредитом в розмірі 11748,96 грн. Оскільки станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, відповідачу нараховані проценти за користування кредитом в межах погодженого строку надання кредиту за 57 календарних днів за період з 27 травня 2024 року по 22 липня 2024 року в розмірі 9301,26 грн. Усього сума заборгованості становить 29250,22 грн.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором щодо сплати кредиту і нарахованих процентів не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 29250,22 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 8200,00 грн.; суми процентів за користування кредитом в розмірі 11748,96 грн.; суми процентів за 57 календарних днів в розмірі 9301,26 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вищезазначену суму заборгованості за кредитним договором, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак при зверненні до суду з позовною заявою просив справу розглядати без його участі. Надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча викликалася в судове засідання, але на адресу суду були повернуті поштові конверти з вказівскою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин п`ятої, шостоїстатті 128 ЦПК Українисудова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомленнязавчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У ч.8 ст.128 ЦПК Українипередбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом ч.8 ст.128 ЦПК Українивідмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

Згідно ч.4ст.130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Відповідно до ч. 1, 3ст.131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки судова повістка, направлена судом відповідачу за адресою, яка була зазначена позивачем в позовній заяві, повернута суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», суд вважає відповідача такою, що була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням згоди представника позивача, суд вважає за необхідне розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та винести заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зіст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК Українипередбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встатті 15 Цивільного кодексу Українизазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно зіст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як зазначено у ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

Судом встановлено, що 28 липня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання споживчого кредиту №6909597, на підставі якого відповідач отримала кредит в розмірі 8200,00 грн. строком на 360 днів, дата останнього платежу по кредиту 22 липня 2024 року. Кредит надано у безготівковій формі шляїом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , яку відповідачем було особисто вказано під час укладання кредитного договору. Кредитний договір було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С4276, що відповідає вимогам ч.ч.6, 8 ст.11 і ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п.1.4 Договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,99 % в день та застосовуєьбся в межах строку кредиту. Знижена процентна ставка становить 1,692 % в день та застосовується на настцупних умовах. Якщо споживач до 07 серпня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

В період з 28 липня 2023 року по 26 травня 2024 року відповідачем було здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 1387,03 грн., які спрямовані на оплату процентів за користування кредитом у вказаному розмірі. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало і надало відповідачу кредит в розмірі 8200,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на вищезазначену платіжну картку.

27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус України» і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» був укладений договір факторингу №27.05/24-Ф, на підставі якого позивачу було відступлено права грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором в розмірі 19948,96 грн., яка складається з суми кредиту в розмірі 8200,00 грн.; суми процентів за користування кредитом в розмірі 11748,96 грн. Оскільки станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився, відповідачу нараховані проценти за користування кредитом в межах погодженого строку надання кредиту за 57 календарних днів за період з 27 травня 2024 року по 22 липня 2024 року в розмірі 9301,26 грн. Усього сума заборгованості становить 29250,22 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора забов`язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, оскільки відповідач порушив умови договору в частині своєчасної сплати кредитних коштів і нарахованих процентів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з нього загальної суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 29250,22 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1, 2 п.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Також позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача в суді здійснював адвокат Столітній Михайло Миколайович, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги. Також, до матеріалів справи додані: копія договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; копія акту прийому-передачі виконаних робіт №7924 від 12 травня 2025 року, де зазначені види наданих послуг на суму 1000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що правнича допомога полягала у зборі та аналізі доказів і документів для подання позовної заяви до суду; складення позовної заяви та поданні її до суду.

Відповідно до ч.4ст. 137 ЦПК України, враховуючи категорію справи, обсяг виконаних робіт та наданих адвокатом послуг, значення справи для сторони позивача, її публічним інтересом, співмірність даних витрат, які суд вважає завищеними, тому суд вважає такими, що підлягають до задоволенню витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.514, 536, 549, 553, 554, 610, 625, 1046, 1054 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ: 44559822, заборгованість за кредитним договором №6909597 від 28 липня 2023 року в розмірі 29250 (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 22 коп., яка складається з тіла кредиту в розмірі 8200 (вісім тисяч двісті) грн. 00 коп.; суми процентів за користування кредитом в розмірі 21050 (двадцять одна тисяча п`ятдесят) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ: 44559822, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом поданняапеляційної скаргипротягом тридцятиднів здня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Форощук