Рішення № 132534101, 10.12.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18365/25

Провадження № 2/686/6170/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді: Хараджі Н.В.,

за участю секретаря: Козуляк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» подану та підписану представником Руденко Костянтином Васильовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ФК «Процент» Руденко К.В. звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 29.05.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №12941, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 5650 грн. строком на 365 днів (до 29.05.2025 року), шляхом переказу на платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану в АТ «ПРИВАТБАНК» та зобов`язався сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 1,5% за кожен день користування кредитом. Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків не виконав, тому виникла заборгованість станом на 20.06.2025 в розмірі 36583,75 грн., яка складається з: 5650,00 грн.за кредитом, 30933,75 грн.за нарахованими відповідно до п.1.2 договору відсотками за період з 29.05.2024 по 29.05.2025.

Посилаючись на викладені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №12941 від 29.05.2024 в загальній сумі 36583,75 грн. та судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.06.2025 року визначено головуючим суддеюсуддю Хараджу Н.В.

04.07.2025 року ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, витребувано докази у справі, а саме з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступну інформацію: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту НОМЕР_3 ;виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 29.05.2024 року по 03.06.2024 року з відображенням часу зарахування коштів;інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою N НОМЕР_1 в період з 29.05.2024року по 03.06.2024 року; інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

07 листопада 2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація з АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду надійшла його заява, в якій він просить розглянути справу в його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із зворотною відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву відповідач до суду не подав та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач, враховуючи положення ст. ст.128,130 ЦПК України, вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, відповідач повідомлялась шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про що свідчить скріншот наявний в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПКфіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 29.05.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 12941, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5650 грн. строком на 365 днів, шляхом переказу на платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 1,5% (п.1.2 договору) за кожен день користування кредитом в строки, встановлені договором. Сторони узгодили, що невід`ємною частиною договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «Процент». Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, згідно з хронологією дій щодо укладення договору. Відповідач був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту.

Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину.

На виконання умов договору на банківську картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за допомогою послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» були перераховані кредитні кошти в сумі 5650,00 грн., про що свідчить лист ТОВ «ПЕЙТЕК», виписка порахунку ОСОБА_1 .

Доказів того, що банківська картка з відповідним номером № НОМЕР_1 не належить ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 5650,00 грн.

Згідно зст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.

Частиною 1ст. 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістомст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12941 від 29.05.2024 р. ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 29.05.2024 р. по 20.06.2025 р. в розмірі 36583,75 грн.

Правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором № 12941 від 29.05.2024 р., відповідачем не спростована.

Стаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений з відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положеньстатті 204 ЦК Українидіє презумпція правомірності указаного правочину.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договорами, презумпція правомірності яких не спростована.

Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положеньГлави 8 ЦПК України.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14 гс22) дійшла висновку,що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» (East/WestAllianceLimitedv. Ukraine), заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 р. укладений між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ФОП ОСОБА_2 ; акт прийому-передачі наданих послуг № 36 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 30.04.2025 р.; витяг з реєстру № 1 до акту прийому-передачі наданих послуг № 36 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 30.04.2025 р.; платіжна інструкція № 2414 від 30.04.2025 р.

Як вбачається з матеріалів справи, іншим учасникам процесу направлялися докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката Руденко К.В. суд виходить з наступного.

У витязі з реєстру № 1 до акту прийому-передачі наданих послуг № 36 до договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 30.04.2025 р. зазначено, що адвокатом Руденко К.В. здійснено таку роботу: складення та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 12941 від 29.05.2024 р. та клопотання про витребування доказів9000,00 грн., складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику ОСОБА_1 за кредитним договором № 12941 від 29.05.2024 р.1000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 10000,00 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК Українищодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у роз0мірі 4000,00 грн.

На підставі викладеного, ст. ст.207,517,526,1048,1049,1054,1077 ЦК України, керуючись ст.ст.12,81,141,247,263-265,282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»бульвар Вацлава Гавела, 4 м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором №12941 від 29.05.2024 в сумі 36583,75 грн., яка складається з: 5650,00 гривеньза кредитом, 30933,75грн. - за відсотками за період з 29.05.2024 по 29.05.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ»бульвар Вацлава Гавела, 4 м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 41466388) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Хмельницький

міськрайонний суд Н.В. Хараджа