Ухвала суду № 132528741, 11.12.2025, Радивилівський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1352/25

Провадження № 2/568/499/25

11 грудня 2025 р. м.Радивилів

про відкладення судового засідання

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглядаючи у судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Радивилівський міський будинок культури» Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про зобов`язання видати належним чином оформлену трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

У провадженні Радивилівського районного суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до КЗ «Радивилівський міський будинок культури» Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про зобов`язання видати належним чином оформлену трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судове засідання призначене на 11 грудня 2025 року.

10 грудня 2025 позивачем ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення судового засідання, в зв`язку з тим, що він немає можливості з`явитись в судове засідання, призначене на 11 грудня 2025 року, оскільки складає атестаційні екзамени вищої освіти ІІ курсу ОР «Магістр» на психолого-природничому факультеті РДГУ м.Рівне. До клопотання позивачем долучено «Розклад захисту кваліфікаційних робіт та складання атестаційних екзаменів на психолого-природничому факультеті спеціальності 053 Психологія (заочна форма навчання).

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши дане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст.240 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другоюстатті 223 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч.2ст.223 ЦПК Українивизначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку у разіпершої неявкив судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом, тим самим ініціювавши процес, третє не з`являється в судове засідання. 09.10.2025 року судове засідання відкладено за клопотанням позивача ОСОБА_1 , оскільки він мав намір скористатися послугами адвоката. 06.11.2025 року судове засідання було відкладено за заявою позивача ОСОБА_1 , в зв`язку з перебуванням на навчанні. На підтвердження поважності причини неявки позивачем надано довідку-виклик Рівненського ДГУ №636 від 20.10.2025 року. В судове засідання призначене на 11.12.2025 року позивач ОСОБА_1 знову не з`явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання з огляду на складання атестаційних екзаменів. На підтвердження поважності причини неявки до клопотання позивачем долучено розклад захисту кваліфікаційних робіт та складення атестаційних екзаменів здобувачів вищої освіти ІІ курсу ОР «Магістр» спеціальності «Психологія» на 2025-2026 рік. Вказаний документ не містить будь-яких реквізитів, підписів, печаток, а також відношення до позивача, а тому не може бути доказом поважності неявки позивача в судове засідання.

У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.5 ст.223 ЦПК України).

Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 522/22303/14-ц.

Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.03. 2021 у справі № 558/9/18.

ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

В поданому клопотанні про відкладення розгляду справи позивач вказує, що «у випадку, якщо суд не знайде підстав для відкладення розгляду справи, провести підготовче судове засідання без його участі та участі його повноважного представника».

Суд звертає увагу позивача, що ухвалою суду від 12 вересня 2025 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. При розгляді справ за правилами спрощеного провадження підготовче засідання не проводиться.

Враховуючи, що в судове засідання позивач не з`явився, заяви про розгляд справи у його відсутності не подано, суд приходить до висновку, що судове засідання слід відкласти.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Суд зауважує, що дії позивача щодо неодноразової неявки у судові засідання, свідчать про зловживання ним процесуальними правами та безпідставне затягування судового провадження.

За приписами ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне попередити позивача про недопустимість зловживання своїми процесуальними правами, а також наголосити, що у випадку повторної неявки, позов буде залишено безрозгляду.

Згідно ст. 258 ч. 2 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до ч.9 ст.223 ЦПК України, про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Керуючись ст.ст.44, 223,240,247,258,260 ЦПК України

ухвалив:

Відкласти розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Радивилівський міський будинок культури» Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про зобов`язання видати належним чином оформлену трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на 14 годину 00 хвилин 22 січня 2026 року.

Повідомити учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає, заперечення включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.О. Троцюк