Ухвала суду № 132528628, 11.12.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2008/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

11 грудня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судового засідання Катюха К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою судді від 05 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі.

Однак, ухвалою суду від 05 листопада 2025 року позовна заява була залишена без руху на підставі частини 11 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України з огляду на встановлення суддею після відкриття провадження у справі подання позовної заяви без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки до заяви не було долучено постанову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно вимог частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частина 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до частини 7 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинні відповідати загальним правилам щодо змісту і форми заяви, що встановлені статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

З комплексного аналізу вказаної норми слідує, що при зверненні до суду із заявою в порядку окремого провадження, особа повинна дотримуватися загальних вимог.

Звернувшись до суду із зазначеною заявою, заявницею у заяві вказано, що нотаріус повідомила їй, що не може видати свідоцтва про право на спадщину.

Із вказаного слідує, що нотаріусом було вчинено дію, тобто відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до пункту 1.2. Розділу ІІ Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Пунктом 3 Розділу І Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Як роз`яснено у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 "Про судову практику у справах про спадкування", справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , її вимоги про встановлення факту родинних відносин пов`язані зокрема з реалізацією прав на спадкування.

Суддя враховує правову позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловлену в постанові від 22 вересня 2021 року у справі №591/5199/20 (провадження №61-19527св20), де Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.

До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Згідно частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи наведене вище, заявнику необхідно надати суду постанову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Отже, заявнику був наданий строк для усунення вказаних недоліків заяви, який не міг перевищувати п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали, та роз`яснені наслідки неусунення у встановлений судом строк зазначених в ухвалі недоліків заяви шляхом залишення її без розгляду.

Копія ухвали суду від 05 листопада 2025 року про залишення заяви без руху була вручена заявнику 22 листопада 2025 року, про що свідчить поштове повідомлення.

Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення заяви без розгляду, суд керується наступним.

Згідно положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі викладеного, виходячи з положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України та встановленого судом в ухвалі від 05 листопада 2025 року процесуального строку для її виконання, заявник мала усунути недоліки поданої нею заяви в строк до 27 листопада 2025 року включно (протягом п`яти днів з дня отримання 22 листопада 2025 року заявником копії ухвали суду про залишення заяви без руху).

Разом з тим, станом на 11 грудня 2025 року заявником недоліки заяви, вказані в ухвалі суду від 05 листопада 2025 року, усунуті не були.

При цьому, відповідного клопотання (заяви) про продовження процесуального строку для виконання вимог ухвали суду від 05 листопада 2025 року у разі неможливості усунення недоліків заяви у встановлений судом п`ятиденний строк, на дату постановлення даної ухвали, до суду подано не було.

Про наявність інших об`єктивних причин (обставин), що унеможливили виконання ухвали суду від 05 листопада 2025 року, заявник суд також не повідомив.

За вказаних обставин, при визначенні строку, необхідного заявнику для усунення недоліків поданої нею заяви, судом були враховані і нормативні строки пересилання рекомендованої письмової кореспонденції (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), визначені Розділом II Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28 листопада 2013 року №958, у випадку направлення позивачем відповідних документів на виконання ухвали суду від 22 жовтня 2025 року засобами поштового зв`язку.

За змістом ч.ч. 11, 13 ст. 187 ЦПК України, у разі не усунення позивачем встановлених суддею після відкриття провадження у справі недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (прецедентні рішення у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року), право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

З урахуванням викладеного, заявнику були належним чином та у передбаченому законом порядку поінформованими про обов`язок усунути недоліки заяви шляхом приведення її змісту у відповідність до вимог ЦПК України, однак не подала до суду заяву, яка б відповідала таким вимогам, і таким чином, не вичерпали наявних засобів захисту свого права, а тому його право на звернення до суду за захистом не можна вважати порушеним.

Даний висновок суду відповідає правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі №705/3875/17 та від 22 травня 2019 року у справі №705/5060/18.

За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що заявником по справі у встановлений судом строк не були виконані вимоги ухвали щодо усунення недоліків поданої нею до суду заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про залишення без розгляду вказаної заяви, що не обмежує прав заявника на повторне звернення до суду за захистом після усунення умов, які стали підставою для залишення заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 42, 58, 175, 177, 187, 257-261, 263, 352, 354 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин.

Роз`яснити заявнику, що згідно положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.