Ухвала суду № 132528402, 09.12.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/5125/25

Провадження № 1-в/545/471/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника адміністрації установи ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и в:

Засуджений ОСОБА_7 , через свого представника адвоката ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він характеризується добре за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку, раніше не судимий, свою вину визнав під час судового розгляду та щиро розкаявся, за час перебування в умовах слідчого ізолятору стягнень не отримував, стягнень не має, виконував законні вимоги представників адміністрації, не працевлаштований за станом здоров`я , має позитивну психологічну характеристику, надану ДУ «Крюковська виправна колонія №29», а тому вважає, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

У судовому засіданні засуджений та його захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на те, що він відбув 2/3 частини строку призначеного покарання, довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Також захисник ОСОБА_5 повідомив, що попередній висновок щодо ступеня виправлення засудженого містить помилки щодо набраних балів обвинуваченим та в наступному судовому засіданні буде надано вірний висновок із заключенням про доведення засудженим свого виправлення.

Представник адміністрації установи проти задоволення клопотання не заперечував та вважає, що засуджений довів своє виправлення. Також повідомив, що засуджений довів своє виправлення, так як за 2 останні тижні поведінка засудженого змінилася на позитивну. Вказував, що засуджений з клопотанням про заміною невідбутої частини покарання не звертався, а від розгляду питання комісією відмовився та бажав, щоб з клопотанням звернувся адвокат безпосередньо до суду.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання з огляду на те, що засуджений ОСОБА_7 не довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а тому не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Вважає вказане клопотання передчасним.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з`ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд проходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2024, залишеного без змін Дніпровським апеляційним судом за ч.1 ст.286-1 КК України до 1 року позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Строк відбування покарання обчислюється з моменту затримання 26.02.2025.

Згідно зч.2ст.81КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за кримінальне правопорушення, пов`язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, на момент звернення до суду із клопотанням ОСОБА_7 відбув більше 2/3 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Згідно з характеристикою, затвердженого начальником державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)», засуджений ОСОБА_7 в установі не працює за станом здоров`я, характеризується посередньо, режим тримання не порушує. У взаємовідносинах з іншими засудженими можливі конфліктні ситуації, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, за час відбування покарання заохочень та стягнень не має.

Разом з тим, відсутність заохочень та стягнень за час відбування покарання не може бути безумовною підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а може бути підставою для заміни засудженому покарання на більш м`яке на підставі ст. 82 КК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що засуджений став на шлях виправлення, судом не встановлено.

Так, одним із показників виправлення засудженого є висновок адміністрації установи про те, що засуджена особа довела своє виправлення.

Так, представник адміністрації установи у судовому засіданні хоч і зазначив, що засуджений довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення, однак у висновку щодо ступеня виправлення засудженого, доданому до характеристики від 07.11.2025, адміністрація установи зазначила, що ОСОБА_7 не довів свого виправлення(а.с. 29-35), а в уточненому висновку, доданому до характеристики від 02.12.2025, вказала, що засуджений став на шлях виправлення(а.с. 47-49). Разом з тим, подання про застосування умовно-дострокового звільнення до суду не направила.

Отже, зазначені обставини не дають підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою, ставленням до праці довів своє виправлення і до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Повно та всебічно проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що засуджений не довів свого виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.

Керуючись ст.81, 107 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника засудженого адвоката ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1