Рішення № 132523227, 08.12.2025, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/15095/24

провадження № 2/208/1474/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кузнецової А. С.,

за участю: секретаря судового засідання Бистрова І.О.,

розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», про повернення помилково стягнутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про повернення помилково стягнутих кошів на виконання судового наказу від 23.11.2021 р., виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська у справі № 208/9353/21 за заявою КП КМР «Центральні тепломережі». На підставі цього судового наказу з ОСОБА_1 підлягало стяненню в розмірі 8302,37 грн., у тому числі:

- 6 726 (шість тисяч сімсот двадцять шість) грн. 23 коп. заборгованість за надання послуги за період з листопада 2018р. по жовтень 2021 року;

- 575 (п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 45 коп. 3 % річних;

- 1 000 (одна тисяча) грн. 69 коп. індекс інфляції.

Судовий наказ набрав законної сили 06.06.2024 року.

За її заявою ухвалою Заводського районного суду від 27.09.2024 р. судовий наказ скасовано.

Позивачка вказує, що на виконання судового наказу в рамках виконавчого провадження № 75755646 20.08.2024 року з її банківської картки було знято грошові кошти в сумі 3809,08 грн.

11.10.2024 року з її банківської картки було знято ще 5029,48 гри.

Позивачка посилається на те, що згідно із статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до пункту 2 частини першої стаїті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавнл або ігапу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний у разі встановлення надлишково сплачених коштів на виконання рішення суду, повернути їх боржнику у межах відкритого виконавчого провадження.

Просить повернути їй помилково стягнуті кошти у розмірі 8838 грн. 56 грн., за ВП №75755646 на користь КП КМР «Центральні тепломережі».

Відповідачем 07.03.2025р. наданий відзив, в якому відповідач в особі начальника Відділу ДВС Поймьонова Ю.О., заперечує проти позову і вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому він вказує, що 12.08.2024 р. державним виконавцем винесені постанови: про відкриття виконавчого провадження; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору, копії яких направлені сторонам до відома та до виконання.

З метою повного, своєчасного виконання вимог виконавчого документа, 12.08.2024 р. державним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт коштів боржника, яка надіслана в електронному вигляді сторонам до відома.

Надалі державним виконавцем 19.08.2024 р. та 08.10.2024 р. були направлені платіжні інструкції банку для списання коштів.

На виконання платіжних інструкцій від 19.08.2024 року на депозитний рахунок відділу 20.08.2024 р. надійшли кошти у сумі 4691,68 грн., з яких 69,00 грн. перераховано в рахунок витрат виконавчого провадження згідно платіжної інструкції № 3160 від 21.08.2024 р., 300,0 грн. перераховано в рахунок витрат виконавчого провадження згідно платіжної інструкції № 3161 від 21.08.2024 р., 3929.75 гривень на користь стягувача КП КМР «Центральні тепломережі» згідно платіжної інструкції № 3163 від 21.08.2024 р. та 392,93 грн. в рахунок виконавчого збору згідно платіжної інструкції № 3162 від 21.08.2024 р.

На виконання платіжних інструкцій від 08.10.2024 р. на депозитний рахунок відділу 11.10.2024 року надійшли кошти у розмірі 5029.48 грн з яких 4572.22 грн. перераховано на користь стягувача КП КМР «Центральні тепломережі» згідно платіжної інструкції № 5167 від 15.10.2024 р. та 457.26 грн. в рахунок виконавчого збору згідно платіжної інструкції № 5166 від 15.10.2024 року.

Розподіл стягнутих з боржника коштів здійснений у відповідності до ч.1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».

14.10.2024 р. керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, копії якої направлені сторонам до відома.

Додатково на виконання платіжних інструкцій від 08.10.2024 року на рахунок відділу надійшли надмірно стягнуті кошти на загальну суму 971.24 грн., які повернуті на рахунок боржника відповідно до заяви на повернення надмірно стягнутих коштів від 22.10.2024 р. згідно платіжної інструкції № 5784 від 29.10.2024 р.

Вказує, що 04.12.2024 року до відділу надійшла заява від 04.12.2024 року за вх. № 10705 разом із копією ухвали № 208/7353/21 від 27.09.2024 р., виданої Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про скасування судового наказу № 208/9353/21 від 06.06.2024 р., виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення на користь КП КМР «Центральні Тепломережі» заборгованості у розмірі 8501,97 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

З наведених підстав 08.01.2025 р. відповідно до електронних подань № 1 (ІД 396508927) та № 2 (ІД 396512962) на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на рахунок, який був вказаний у заяві ( ОСОБА_1 ) від 22.10.2024 р. повернутий виконавчий збір у розмірі 457,26 грн., перерахований до бюджету згідно платіжної інструкції № 5166 від 15.10.2024 р., та виконавчий збір у розмірі 392,93 грн., перерахований до бюджету згідно платіжної інструкції No 3162 від 21.08.2024 р.

Зазначив, що після завершення виконавчого провадження та перерахування коштів на рахунок КП КМР «Центральні тепломережі», на депозитному рахунку Відділу відсутні кошті для повернення боржнику.

Також представник відповідача зазначає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Витрати виконавчого провадження які понесені під час примусового виконання виконавчого документу, не повертаються.

Просить відмовити ОСОБА_1 про повернення помилково стягнутих коштів у повному обсязі.

Третьою особою, Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» надані Пояснення на позов, представник третьої особи вважає позовні вимоги позивача безпідставними, помилковими і такими, що суперечать діючому законодавству України.

Посилається на те, що позивач в своєму позові не довів, що будь-яке його право (майнове чи не майнове) порушується діями чи бездіяльністю підприємства.

Вважає, що Заводським відділом ДВС було дотримано всіх приписів законодавства під час ведення ВП 75755646, зокрема при виконанні судового рішення і закритті провадження. Звертає увагу, що ухвала про скасування судового наказу від 27.09.24 р., набула законної сили 14.10.24 р., тобто в один день із закриттям ВП 75755646 і позивачем не надано жодних доказів того, що вказана ухвала була своєчасно надана до ДВС.

Підкреслює, що кошти було стягнуто з Позивача у встановлений законодавством спосіб, а Позивач не довів, що він належним чином своєчасно звертався з заявою про закриття виконавчого провадження, тому наразі немає законних підстав для стягнення коштів на його користь в рамках позовного провадження.

Сторони до суду не з`явились.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду клопотання про розгляд справи за її відстуності, позовні вимоги підтримано.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для їх повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданої заяви про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

23.11.2021 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська (справа № 208/9353/21) за заявою КП КМР «Центральні тепломережі» виданий судовий наказ про стягнення з боржниці ОСОБА_1 8302,37 грн., судовий наказ набрав законної сили 06.06.2024 р.

Ухвалою Заводського районного суду від 27.09.2024 р. судовий наказ скасовано за заявою ОСОБА_1 (а.с.6)

Після набрання судовим наказом законної сили (06.06.2024 р.) в рамках виконавчого провадження № 75755646 20.08.2024 року Заводським відділом державної виконавчої служби з банківської картки ОСОБА_1 було знято грошові кошти в сумі 3809,08 грн., а також 11.10.2024 року знято ще 5029,48 гри. Всього 8838,56 грн., що підтверджується виписками про рух коштів по рахунку (а.с.8-9)

З вказаної суми 8302,37 грн перераховані стягувачу, - КП КМР «Центральні тепломережі», а решта зарахована виконавчою службою як витрати виконавчого провадження.

У зв`язку з повним виконанням примусового стягнення присудженої суми 14.10.2024 р. виконавцем вннесено постанову про закінчення виконачого провадження на підставі рункту 9 частини 1 статті 39 Закону «Про виконавче провадження» (а.с.5).

22.10.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до Заводського відділу державної виконавчої служби із заявою про повернення помилково стягнутих коштів за виконавчим провадженням № 75755646 (а.с.42).

08.01.2025 р. відповідно до електронних подань № 1 (ІД 396508927) та № 2 (ІД 396512962) на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на рахунок, який був вказаний у заяві ( ОСОБА_1 ) від 22.10.2024 р. повернутий виконавчий збір у розмірі 457,26 грн., перерахований до бюджету згідно платіжної інструкції № 5166 від 15.10.2024 р., та виконавчий збір у розмірі 392,93 грн., перерахований до бюджету згідно платіжної інструкції No 3162 від 21.08.2024 р (а.с.46-49).

Однак, задовільнити заяву ОСОБА_1 про повернення помилково стягнутих коштів за виконавчим провадженням № 75755646 не було можливим.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно частини 3 статті 13 ЦПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Зокрема, позивач у відповідності до статті 51 ЦПК має право залучити до участі у справі співвідповідача, або подати клопотання про заміну неналежного відповідача.

Ця норма передбачає, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК).

Визначення суб`єктного складу учасників майбутнього судового провадження є одним з важливих елементів вибору належного та ефективного способу захисту порушеного права, рівно й як врахування характеру та підстав виникнення правовідносин між такими учасниками.

Тому відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16)

Суд вважає, що позивачка пред`явила даний позов, обравши неефективний спосіб захисту своїх прав, оскільки заявлена позовна вимога не призведе до відновлення прав позивачки, а потребуватиме нового звернення до суду з реальним відновленням порушених прав.

Порушені права чи інтереси особи мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 та інші).

При цьому у відповідності до частини 1 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тобто, позивач на свій ризик обирає спосіб захисту своїх прав.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі № 134/154/20 зробив такий висновок: При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав. Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту прав власності наведено в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу. Зокрема, пунктом 4 передбачається, що захист прав власності здійснюється шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Тому належнимспособом захиступрава абоінтересу позивачау такомуразі єне поверненнядержавною виконавчоюслужбою помилковостягнутих грошовихкоштів,а поворот виконання судового рішення .

Після виконання судового наказу і перерахування коштів на рахунок стягувача постанова про відкриття виконавчого провадження вичерпує свою дію і виконавча служба не вправі вирішувати питання про повернення вже отриманих стягувачем грощових коштів. У даному випадку особа, якій завдано матеріальної шкоди шляхом списання коштів на підставі рішення суду, яке згодом скасоване, вправі звернутися до суду із заявою в порядку статті 444 Цивільного процесуального кодексу (Поворот виконання рішення, постанови).

Суд звертає увагу на пояснення третьої особи, КП КМР «Центральні мережі» в частині того, що у позивача відсутне право на позов у матеріальному розумінні, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов?язку перед особою.

Суд не погоджується з таким висновком і зазначає, що порушенням вважається такий стан суб?єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб?єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов?язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Право позивачки у даному випадку порушено тим, що вона була позбавлена прав власності на певну суму грошових коштів, стягнутих на підставі судового рішення, яке згодом було скасовано.

Вимога позивачки приведення сторін (конкретно,- позивачки) у первісне становище у такому випадку грунтується на положеннях статті 1212 Цивільного кодексу. Ця норма передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина друга статті 1212 ЦКУ наголошує, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз конструкції частини 1 статті 1212 Кодексу дозволяє відмітити основні складові, за одночасною наявністю якіх застосовується ця правова норма. Це:

1) набуття майна або збереження його у себе за рахунок іншої особи;

2)відсутність достатньої правової підстави або підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вбачається з обставин спору і змісту частини 1 статті 1212 ЦКУ набувачем грошових коштів, стягнутих з карткового рахунку позивачки, є не Заводський відділ державної виконавчої служби, а КП КМР «Центральні тепломережі».

Отже, належним відповідачем за цим позовом є Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі».

Однак, неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови ВП ВС від 29.09.2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20). Аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного суду у справі № 924/199/20 від 07.04.2021 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 19, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», про повернення помилково стягнутих коштів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення 08.12.2025 року.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 .

- Відповідач Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м.Кам`янське, просп. Гімназичний, 47, код ЄДРПОУ 34974176;

- третя особа - Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», місцезнаходження: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м.Кам`янське, вул.Тритузна 168; ЄДРПОУ 43158553.

Суддя А.С. Кузнєцова