Рішення № 132522384, 08.12.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19876/25

Провадження № 2/161/6403/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Філюк Т. М.

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"УкраїнськіФінансові Операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачаТовариства зобмеженою відповідальністю"УкраїнськіФінансові Операції" Дідух Є.О. звернувся до суду з позовною заявою, поданою через систему "електронний суд" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .

Свій позов обґрунтовує тим, що 24.12.2023 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4242635 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - договір). На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 5000 грн., строк кредиту 360 днів: з 24.12.2023 по 18.12.2024. Періодичність платежів зі сплати процентівкожні 30 днів. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 26.07.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Станом на дату укладання договору факторингу, строк дії договору № 4242635 від 24.12.2023 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 27.07.2024 по 18.12.2024 за 144 календарних днів здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 18000 грн.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором загальною сумою 50000 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 50000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 27000 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 144 календарних дні - 18000 грн., які просить стягнути з відповідача в користь позивача, відшкодувати судові витрати по сплат судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Також позивач просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Також позивач просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими документами надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно дост. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положенняст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Суд установив, що 24.12.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 4242635 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач надано кредитні кошти у розмірі 5000 грн. строком на 360 днів. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 82079.

Згідно з п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору.

Також 24.12.2023 року відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала паспорт споживчого кредиту, яким останню до укладення договору про споживчий кредит було ознайомлено з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 26.07.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача. Станом на дату укладання договору факторингу, строк дії договору № 4242635 від 24.12.2023 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 27.07.2024 за 144 календарних днів здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 18000 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимогзаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно дозаконів України "Про електронні документита електронний документообіг"та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Устатті 526ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зіст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з приписами ст.12, ч.ч. 1, 5-7 ст.81, ч. 1 ст.89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідач 24.01.2024 року підписала договір № 4327199 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Доказів протилежного відповідач не надала.

У вказаному договорі визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір нарахованих відсотків, які нараховуються на кредит та загальна вартість кредиту, з чим відповідач погодилася, підписавши його.

Як встановлено з розрахунків заборгованості та виписки по банківському рахунку відповідачки первісний кредитор надав останній можливість користуватися кредитними коштами, однак відповідач не дотримувався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, у зв`язку з чим має заборгованість за кредитом у розмірі 50000 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 50000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 27000 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 144 календарних дні - 18000 грн.

Однак суд не погоджується із наведеним позивачем розрахунком заборгованості за процентами за вказаним кредитним договором.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року,доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Кредитний договір № 4327199 від 24.01.2024 строком 360 днів.Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір діяв після набрання чинності цим Законом. З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про застосування до вказаних правовідносин зазначеного вище закону.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за процентами згідно з кредитним договором № 4242635 від 24.12.2023 становить 27250 грн. ( 98 днів (24.12.2023 - 22.04.2024) х (5000 грн. х 2,5 %) + 120 днів (23.04.2024 - 20.08.2024) х (5000 грн. х 1,5 %) + 120 днів (21.08.2024 18.12.2024) х (5000 грн. х 1 %)).

А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушила умови укладеного нею договору № 4242635 від 24.12.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, а також, беручи до уваги правомірність набуття права вимоги позивачем за спірним кредитним договором, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 32250 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість по тілу кредиту та 27250 грн. заборгованість за відсотками.

Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК Українита зобов`язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу Українисуд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10ст. 265 ЦПК Українисуд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК Україниостаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 24.12.2023 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 64,50% - в розмірі 1562,45 грн.

Частиною другоюстатті 141 КПК Українивстановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1статті 133 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Дослідивши надані докази, враховуючи положеннястатті 141 ЦПК України, викладені обставини та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог 6450 грн., як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст.ст.512,514,526,626,628,639,1054,1077,1078 ЦК України, ст.ст.8,12, п. 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст.12,81,82,133,137,141,259,264-265,268,352,354,355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"УкраїнськіФінансові Операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь "УкраїнськіФінансові Операції" заборгованість за договором № 4242635 від 24.12.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 32250 ( тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь "УкраїнськіФінансові Операції" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1562 ( одна тисяча п`ятсот шістдесят дві) гривень 45 копійок та 6450 ( шість тисяч чотириста п`ятдесят) гривень витрат за надання професійної правничої допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», адреса місцезнаходження: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 40966896;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту заочного рішення 11 грудня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк