Рішення № 132517248, 11.12.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 р. Справа № 120/8398/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ФУНЕРАРІ" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ФУНЕРАРІ" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу та зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість із податку на додану вартість в сумі 3400 грн. Як зазначає позивач, 11.05.2023 була сформована та надіслана на адресу відповідача податкова вимога форми "Ю" №0005803-1302-0232. Втім, через несплату податкового боргу у визначені законом строки, контролюючим органом прийнято рішення №262 від 19.07.2024 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача, та направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу за №32941/6/02-32-13-03-10 від 19.07.2024. У зв`язку з ненаданням відповідачем затребуваних документів, посадовою особою контролюючого органу складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 154 від 29.04.2025. За таких обставин позивач з посиланням на п.п. 20.1.32, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України звертається до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках коштів в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3400 грн. та зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях, шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей.

Ухвалою судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Також цією ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копія ухвали про відкриття провадження надсилалась відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Праведників Світу (колишня Максимовича), 4, оф. 518, м. Вінниця, 21036. Однак до суду повернувся не вручений конверт з вмістом поштового відправлення з відміткою поштової служби "адресат відсутній за вказаною адресою".

За таких обставин, відповідно до положень п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу у спосіб встановлений КАС України. При цьому суд враховує, що всупереч ч. 6 ст. 18 КАС України відповідач не зареєстрував електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Таким чином суд вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту. А тому вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги КАС України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив, що ТОВ "АРТ ФУНЕРАРІ" є юридичною особою, код ЄДРПОУ:41673579, яке знаходиться за адресою місцезнаходження: вул. Праведників Світу (колишня Максимовича), 4, оф. 518, м. Вінниця та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та зборів.

Згідно із довідкою податкового органу про суму заборгованості платника податків перед бюджетом, станом на 16.06.2025 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 3400 грн., яка складається із податку на додану вартість в сумі 3400 грн., дата виникнення боргу - 14.04.2023.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку платника в розрізі відповідного платежу та податковим повідомленням-рішенням №0035770406 від 30.03.2023.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене/вручене платнику в порядку, визначеному ст. 42 ПК України.

Так, судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу 11.05.2023 позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №0005803-1302-0232.

Надалі, у зв`язку несплатою узгодженого податкового зобов`язання, 19.07.2024 контролюючим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача (господарському віданні або оперативному управлінні) за №262.

Як наслідок, на виконання повноважень наданих ст. 20 ПК України позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення №32941/6/02-32-13-03-10 від 19.07.2024 щодо виділення майна в податкову заставу, яким вказано на необхідність надання відповідачем переліку ліквідного майна та інших необхідних документів для складання акту опис майна у податкову заставу на суму податкового боргу.

Проте вказана вимога податкового органу залишилась без належного виконання з боку відповідача та витребуваних документів останнім не було надано.

У зв`язку із викладеним, 29.04.2025 податковим керуючим Козаковою О.В. на підставі п.89.4 ст.89 ПК України складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №154.

Несплата відповідачем у добровільному порядку податкового боргу слугувала підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з такого.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, судом встановлено, що станом на 16.06.2025 за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 3400 грн.

Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а тому визнається податковим боргом. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У той же час відповідно до положень п. 95.3 ст. 65 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 3400 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову у відповідній частині.

Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині зупинення видаткових операцій на рахунках, що обслуговують відповідача, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п. 88.1 ст. 88 ПК України).

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з розділом 3 Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529, основними функціями та повноваженнями податкового керуючого щодо податкової застави є зокрема:

- одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу (п.3 р.3 Порядку);

- здійснення аналізу фінансового стану платника податків, що має податковий борг, та стану забезпечення такого боргу податковою заставою (п.4 р.3 Порядку);

- здійснення опису майна у випадках, передбачених Кодексом, та складання акта опису такого майна (п.5 р.3 Порядку);

- підготовка документів для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, зокрема шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом (п.9 р.3 Порядку);

- здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі (п.10 р.3 Порядку);

- складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.11 р.3 Порядку);

- отримання від платника податків інформації та документів про операції з майном, яке перебуває у податковій заставі (п.15 р.3 Порядку);

- забезпечення отримання від платника податків інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно (п.20 р.3 Порядку);

- здійснення інших функцій, визначених законом (п.21 р.3 Порядку).

При цьому, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).

Зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна (абз. третій пункту 89.4 статті 89 ПК України).

Водночас, відповідно до приписів підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Як уже зазначалося, контролюючим органом прийнято рішення від 19.07.2024 №262 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача.

В подальшому, на виконання повноважень ст. 20 ПК України, позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення №32941/6/02-32-13-03-10 від 19.07.2024 про виділення майна в податкову заставу. Проте така вимога контролюючого органу відповідачем не виконана.

Як наслідок, у зв`язку з ненаданням платником податків витребуваних документів, 29.04.2025 податковим керуючим Козаковою О.В. на підставі п.89.4 ст.89 ПК України складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №154.

Таким чином, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт не подання платником податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу, що є перешкодою у виконанні податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і у цій частині позову у спосіб зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях ТОВ "АРТ ФУНЕРАРІ" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові знайшли підтвердження в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ФУНЕРАРІ" (код ЄДРПОУ 41673579), кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).

Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ ФУНЕРАРІ" (код ЄДРПОУ 41673579) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податку, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 11.12.25.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ ФУНЕРАРІ" (вул. Праведників Світу (колишня Максимовича), 4, оф. 518, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 41673579).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович