Рішення № 132516448, 09.12.2025, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/2049/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Подіновської Г.В.,

з участю секретаря судового засідання Краснай Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

04.11.2025 ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 13.11.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір кредитної лінії № 490721437, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 11100 грн., шляхом перерахування коштів на банківську карту, на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 33617,06 грн., з яких: заборгованість по кредиту 11099,60 грн., заборгованість за процентами 22517,46 грн.

15.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/31, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь вищевказану заборгованість та судові витрати.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, відповідачка позов визнала.

Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.11.2024 між ТОВ «Манівео швидкафінансова допомога»та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 490721437 (далі договір), що підтверджується копією вказаного договору, копією заявки на отримання грошових коштів в кредит від 13.11.2024, копіями додаткових угод від 14.11.2024, 16.11.2024, 17.11.2024, 18.11.2024, 25.11.2024, 28.11.2024, 29.11.2024, копією паспорту споживчого кредиту (а.с. 24 зворот, 25-50).

Відповідно до умов договору та додаткових угод кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у сумі 11100 грн., шляхом безготівкового переказу на її банківську карту, що підтверджується копіями підтверджень щодо здійснення переказу грошових коштів, копіями довідок ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога», випискою за картковим рахунком (а.с. 64-72).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість за кредитним договором № 490721437 від 13.11.2024 станом на 15.04.2025 складає 23502,54 грн., з яких: 11099,60 грн. заборгованість за тіло кредиту, 6853,14 грн. заборгованість за процентами, 5549,80 грн. неустойка (а.с. 20 зворот, 22).

15.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/31, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 490721437 від 13.11.2024 в сумі 23502,54 грн., що підтверджується копією вказаного договору факторингу, копією витягу з реєстру прав вимоги, копією платіжної інструкції від 17.04.2025 № 1426 (а.с. 15-20).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість за кредитним договором № 490721437 від 13.11.2024 станом на 06.09.2025 складає 39166,86 грн., з яких: 11099,60 грн. заборгованість за тіло кредиту, 22517,46 грн. заборгованість за процентами, 5549,80 грн. неустойка (а.с. 22-24).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.1054,ч.1ст.1055ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Як встановлено судом, первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за договором кредитної лінії від 13.11.2024 та надало відповідачці кредит у сумі 11100 грн. Відповідачка не виконала своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, у зв`язку з чим має заборгованість. Позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за даним кредитним договором на підставі договору факторингу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та відсутність у суду сумнівів щодо добровільності її позиції, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі ст. 137, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн., документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. (а.с. 76-82), та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 490721437 від 13.11.2024 в сумі 33617 (тридцять три тисячі шістсот сімнадцять) гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір в сумі 1211,20 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме 1211,20 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції № 2466 від 28.10.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код в ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 09 грудня 2025 року.

Суддя: Г.В. Подіновська