Ухвала суду № 132516131, 14.08.2025, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-і/593/17/2025

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисниці ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Бережанахматеріали кримінальногопровадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань14грудня 2023року пообвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Бережанського районного суду Тернопільської області 16 квітня 2024 року надійшов для розгляду по суті обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023210000000710 від 14 грудня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, освіта 7 класів, не працюючого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого.

12 серпня 2025 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання прокурорки про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В клопотанні прокурорка вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що у вечірню пору доби 13.12.2023, точного часу не встановлено, між братами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем їх спільного проживання, на подвір`ї домогосподарства, за адресою: АДРЕСА_1 , - виник словесний конфлікт побутового характеру.

Під час суперечки у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесного ушкодження брату ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у вечірню пору доби, точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір`ї домогосподарства, за адресою: АДРЕСА_1 , - усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, достовірно знаючи про те, що здоров`я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, діючи протиправно, цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 наніс по тілу останнього декілька ударів руками та штовхнув його на бетонні сходи. Після падіння, ОСОБА_6 самостійно зайшов у житловий будинок, що за вказаною адресою.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 попрямував за братом ОСОБА_6 , який на той час перебував у приміщенні житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , - та доводячи свій злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету показати свою зверхність та силу над потерпілим, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження продовжив наносити по тілу останнього численні удари руками, ногами та дерев`яною ніжкою від стільця, чим спричинив йому тілесні ушкодження, у вигляді:

- травми голови, у виді: 18-ти ран волосистої частини голови, двох синців, крововиливів у м`які тканини голови, а саме: 2-х ран тім`яно-потиличної ділянки з крововиливами у підлеглі м`які тканини голови; 4-х ран тім`яної ділянки з крововиливами у підлеглі м`які тканини голови; просторого синця правої скроневої та лобної ділянок, 8-ми ран на його тлі з просторим крововиливом у підлеглі м`які тканини; просторого синця лівої тім`яно-скроневої ділянки, 4-х ран на його тлі та просторого крововиливу у підлеглі м`які тканини; крововиливу у товщу правого скроневого м`язу;

- 9-ти ран обличчя, двох синців, садна та крововиливу у слизову оболонку ротової порожнини, а саме: просторого синця лобної ділянки, надбрівних ділянок та верхніх повік обох очей, 8-ми ран на його тлі; синець та садно носа; просторого синця правої щоки, правої підочної ділянки, правих половини верхньої та нижньої губ, 1-ї рани на його тлі та крововиливу у слизову оболонку правих половини губ та правої щоки;

- верхніх і нижніх кінцівок, у виді: синця правого ліктя; двох синців правого передпліччя; просторого синця тильної поверхні правої кисті з раною на його тлі; синця лівого передпліччя; синця ліктя; синця тильної поверхні лівої кисті; синців правого та лівого колін з садном на тлі синця лівого коліна; садна лівої гомілки.

Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок численних ран волосистої частини голови та обличчя з поширеними крововиливами у м`які тканини, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею та призвели до масивної крововтрати (обезкровлювання організму).

Між спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

У зв`язку з цим, ОСОБА_5 , обвинувачується у заподіяннітяжкого тілесногоушкодження,що спричинилосмерть потерпілого ОСОБА_6 ,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 грудня 2023 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00:00 год. 11 лютого 2024. Вказаний запобіжний захід ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2024 року та від 27 березня 2024 року продовжувався відповідно до 04 квітня 2024 року та до 23 год. 59 хв. 25 травня 2024 року.

В наступному вказаний запобіжний захід ухвалами Бережанського районного суду від 22 травня 2024 року, від 12 липня 2024 року та 05 вересня 2024 року продовжувався відповідно до 23 год. 59 хв. 19 липня 2024 року, до 09 вересня 2024 року, 02 листопада 2024 року, 19 грудня 2024 року, 14 лютого 2025 року, 31 березня 2025 року, 15 травня 2025 року та 09 липня 2025 року.

Вказуючи на те, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є забезпечення виконання обвинуваченимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а також запобігання спробам: переховуватись від суду, - тобто, вказуючи на існування ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурорка, просить продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримує з підстав і мотивів, наведених у клопотанні, просить його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурорки.

В судовому засіданні захисниця обвинуваченого ОСОБА_4 проти клопотання прокурорки заперечила посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризику вказаного у клопотанні, а тому просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання прокурорки слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 00:00 год. 11 лютого 2024 року обрано 16 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Вказаний запобіжний захід ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду від 06 лютого 2024 року та від 27 березня 2024 року продовжувався відповідно до 04 квітня 2024 року та до 23 год. 59 хв. 25 травня 2024 року.

Виходячи з наведеного, слідчі судді Тернопільського міськрайонного суду прийшли до висновку про те, що в кримінальному провадженні є достатньо обставин, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього передбачених законом процесуальних обов`язків, а також перешкоджання спробам переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.

Відповідно до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 прокурорка вважає, що щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Посилання прокурорки на наявність ризику у виді можливості переховуватись від суду, суд вважає такими, що знайшов своє підтвердження. До такого висновку суд прийшов, виходячи з того, що існування ризику ухилення обвинуваченого від суду випливає з наведеногоу обвинуваченні,характеру дій,вчинених ОСОБА_5 .Відповідно до п.2 ч.1 ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років; відповідно до п.3 ч.1 ст. 178 КПК України вік обвинуваченого; відповідно до п.4 ч.1 ст. 178 КПК України відсутність дітей та наявність зареєстрованого місця проживання; а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 178 КПК України відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи; відповідно до п.8 ч.1 ст. 178 КПК України те, що обвинувачений раніше не судимий.

Разом з тим, зважаючи на те, що кримінальне провадження розглядається тривалий час, суд в ухвалах від 14 лютого 2025 року, 31 березня 2025 року, 15 травня 2025 року та 09 липня 2025 року судом одночасно із продовженням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, визначав обвинуваченому ОСОБА_5 , розмір застави, який щоразу зменшував. Однак прокурорка у поданому клопотанні з невідомих причин не вказує та не враховує такі дії суду.

Розглядаючи клопотання прокурорки про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 терміном на 60 діб, виходячи з того, що є достатні підстави вважати, що щодо ОСОБА_5 існує ризик передбачений п.п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, суд враховує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років (при цьому суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує: середній вік обвинуваченого; відсутність дітей у обвинуваченого, те, що він не одружений; не працює; має зареєстроване місце проживання; репутацію обвинуваченого, те, що останній раніше не судимий) наведене підтверджує те, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та спробувати: переховуватися від суду. Також суд враховує те, що ОСОБА_5 тривалий час (більше 1 року 08 місяців) утримується під вартою, а також поведінку сторони обвинувачення, а саме: те, що 20 червня 2025 року суд задовольнив клопотання захисниці та призначив у справі судово-дактилоскопічну експертизу; 24 липня 2025 року від експерта надійшло клопотання, вирішення якого необхідне для проведення експертизи (зокрема, про надання об`єктів експертного дослідження, які знаходяться у сторони обвинувачення за невідомою адресою), - однак суд в судових засіданнях, які відбувалися 30 липня 2025 року та 14 серпня 2025 року не зміг вирішити клопотання експерта, оскільки в ці судові засідання з`являлись прокурори, які до цього не брали участі в судовому розгляді цього кримінального провадження і просили надати їм час для ознайомлення з матеріалами справи, таким чином зі сторони обвинувачення мають місце дії, які перешкоджають розгляду кримінального провадження. У зв`язку з наведеним суд враховуючи тривалість розгляду кримінального провадження та поведінку сторони обвинувачення розглядає можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, та позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню від суду та виправдовує подальше тримання ОСОБА_5 під вартою. Разом з цим, враховуючи тривалість розгляду справи, поведінку учасників процесу задовольняючи клопотання прокурорки про продовження строку тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, виходячи з положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 22 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, в розмірі який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на рахунок, мають бути надані уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 199, 202, 205, 331, 369 ч.2, 371, 372 КПК України, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити дію запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 12 жовтня 2025 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , розмір застави в розмірі 22 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66616 /шістдесят шість тисяч шістсот шіснадцять/ гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області (розрахунковий рахунок UA358201720355219001000003454, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код одержувача 26198838).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , виконання наступних обов`язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу суду; здати за наявності на зберігання до Управління державної міграційної служби в Тернопільській області належний йому паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово прокурора та суд.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ця ухвала підлягає виконанню з моменту її проголошення та діє до 06 вересня 2025 року включно.

Копії ухвали вручити прокурору, захисниці, обвинуваченому та направити начальнику ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)» за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_5 , для виконання.

За умови внесення застави, для контролю виконання покладених обов`язків щодо обвинуваченого ОСОБА_5 копію цієї ухвали направити до відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом семи днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: