Постанова № 132507806, 10.12.2025, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2939/25

пров. № 3/544/880/2025

Номер рядка звіту 156

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року м. Пирятин

Суддя Пирятинського районного суду Полтавської області Малицька О. Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Громадянин ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 17-05 год. на а/д Пирятин-Ромни-Суми-Кроливець, керуючи автомобілем GEELY MK, д.н.з. НОМЕР_2 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, що розподіляє транспортні потоки протилежних напрямків в результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-BenzSprinter 311, н.з. НОМЕР_3 , чим порушив п.34Правил дорожньогоруху. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Учасники ДТП травм та поранень не зазнали.

Крім цього, громадянин ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 17-05 год. на а/д Пирятин-Ромни-Суми-Кроливець, керував автомобілем GEELY MK, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук. Огляд на стан вживання алкоголю проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», результат якого склав 0,23 ‰, висновок № 954 від 18.11.2025, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Правопорушник не з`явився на розгляд справи про адміністративне правопорушення, хоча й належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення такого шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №R067046105890, яке повернулось на адресу суду з конвертом та відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Суддя також приймає до уваги, що ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції при складанні відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД № 679626 від 18.11.2025 року та ААД № 679625 від 18.11.2025 року, що розгляд даної справи відбудеться за викликом у Пирятинському районному суді ,про що ОСОБА_1 розписався в протоколах.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення, долучені до протоколів матеріали, суддя приходить до наступного:

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАПдоведена: протоколом серії ААД №679625 від 18 листопада 2025 року, схемою місця ДТП від 18 листопада 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 листопада 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 18 листопада 2025 року.

Оцінюючи вищевказані документи, суддя приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП,які відповідаютькритеріям належностіі допустимості,та підтверджуютьвину ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.124 КУпАП.

При обранні виду і розміру адміністративного стягнення враховується характер адміністративного правопорушення та особа правопорушника, а тому ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).

Під юридичним складом адміністративного проступку, зазвичай, розуміють визначену адміністративно-правовими нормами сукупність ознак, що характеризують зовнішню і внутрішню сторони правопорушення і дають можливість кваліфікувати певне діяння саме як те чи інше конкретне адміністративне правопорушення. Ці ознаки інтегруються в чотирьох складових елементах, а саме: об`єкті, об`єктивній стороні, суб`єкті та суб`єктивній стороні. Відсутність будь-якого із названих елементів логічно кореспондується з відсутністю факту правопорушення. Об`єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення складають зовнішні ознаки та обставини, які його характеризують.

Склад адміністративного правопорушення визначається диспозицією окремих норм законодавства про адміністративні правопорушення.

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння є адміністративним правопорушенням та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу 1 Інструкції №1452).

Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП та пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції №1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться з застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 2 статті 266 КУпАП).

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Водночас, для дотримання європейського стандарту доведення вини «поза розумних сумнівів» недостатньо, щоб версія, викладена у протоколі, була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (постанова Верховного Суду (ККС) від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, від 2 березня 2021 року справа № 750/5469/18, провадження № 51-6103км20).

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 17-05 год. на а/д Пирятин-Ромни-Суми-Кроливець, керував автомобілем GEELY MK, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, тремтіння пальців рук. Огляд на стан вживання алкоголю проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», результат якого склав 0,23 ‰, висновок № 954 від 18.11.2025.

За наслідками обстеження складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №679626 (далі Протокол), в якому вказаний час (18 листопада 2025 року о 17-05 год) та місце вчинення правопорушення (а/д Пирятин-Ромни-Суми-Кроливець), факт керування ОСОБА_1 т/з у стані алкогольного сп`яніння, проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», результат 0,23 ‰, що є порушенням вимог пункту 2.9.а Правил та вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

За технічним визначенням газоаналізатором (алкотестер) є прилад для визначення кількості алкоголю в крові (без аналізу крові безпосередньо) шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі та застосування коефіцієнтів перерахунку, що визначаються експериментально.

Газоаналізатор «Alcotest6810» відповідає європейському стандарту ЕN 15964:2011, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1494 від 30 грудня 2014 року прийнято як національний стандарт, відповідає Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджених постановою КМУ №94 від 13 січня 2016 року та Технічному регламенту щодо медичних виробів, затверджених постановою КМУ №753 від 2 жовтня 2013 року.

За технічними характеристиками цього газоаналізатора діапазон вимірювання: масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі від 0 до 2,5 мг/л (відношення маси етанолу у видихуваному повітрі до об`єму цього повітря, зведеного до температури 34°C та тиску1013 гПа); масова концентрація алкоголю в крові від 0 до 5 ‰ (відношення маси етанолу в крові до об`єму крові за температури 20°C).

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51 QM079225725 чинне до 10 вересня 2026 року, границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,042 ‰ у діапазоні від 0,00 ‰ до 0,84 ‰; відносна похибка (д): ± 5 % у діапазоні від 0,84 ‰ до 5,00 ‰.

За таких технічних даних та з урахуванням виявленого показника алкоголю в крові ОСОБА_1 (0,23‰) допустима абсолютна похибка складає 0,04‰.

Крім того, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25 квітня 1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 1травня1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається (‰).

Отже, враховуючи допустимий граничний рівень алкоголю в крові 0,2 ‰ (пункт 7 розділу ІІ Інструкції №1452) та допустиму абсолютну похибку рівня алкоголю в крові - 0,042‰, показник газоаналізатора «Alcotest6810» за наслідками огляду ОСОБА_1 0,23‰ викликає обґрунтований сумнів в тому, що ця особа керувала транспортним засобом з таким показником алкоголю в крові, який перевищує допустиму норму та утворює склад адміністративного правопорушення за статтею 130 КУпАП.

Виходячи з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь, апеляційний суд вважає, що Протокол, який складено працівниками патрульної поліції з посиланням за частиною 2 статті 266 КУпАП та пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №1452, у сукупності з іншими доказами (результатом тестування) не може забезпечити такий рівень доказування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, який би не залишав «розумних сумнівів» у доведеності цієї події.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши показники вмісту алкоголю в крові водія та можливу похибку технічного засобу, суддя вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.5ЗаконуУкраїни«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 слід звільнити від сплати судового збору, оскільки він являється військовослужбовцем.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 124, 130, 221, 283-287, 289 КУпАП, п. 5, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винуватим в частині вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави: отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA048999980313050149000016001, код класифікації доходів бюджету: 2108130.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст.308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Провадження в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Л.Малицька