Рішення № 132506816, 02.12.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа №366/297/25

Провадження №2/366/335/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2025 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

за участю секретаря судового засідання Іванової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванків в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (надалі - Позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 (надалі - Відповідач).

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 17.01.2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та Відповідачем укладено кредитний договір №00-10970051 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно укладеного кредитного договору Відповідач отримав грошові кошти у розмірі 6900 грн. 22.01.2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №22-01/2024, відповідно до умов якого, ТОВ «Макс Кредит» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10970051 від 17.01.2024 року. Таким чином від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 7432,80 грн.

16.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС та відповідно до реєстру боржників за договором факторингу Позивач набув право вимоги до Відповідача в сумі 19534,40 грн.

Свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконує, у зв`язку із чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 19534,40 грн., яка складається з: 6900 грн. заборгованості за тілом кредиту; 12634,40 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.

На підставі викладеного та статей 525, 526, 1049 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 19534,40 грн.та судові витрати, повязані з розглядом справи в сумі 9422,40, які складаються з: 2422,40 грн.-судовийзбір; 7000-витрати на професійну правничу допомогу

Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 18.02.2025 року по справі відкрито провадження за правила спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 09.04.2025 року.

Ухвалою від 09.06.2025 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк»:

- інформацію: чи емітувалась на ім`я ОСОБА_2 картка маска-картки № НОМЕР_1 чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_2 .

- інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 за період 17.01.2024-22.01.2024 у сумі 6000 грн; (безготівкове зарахування згідно транзакції № 40548-01213-61803 від 17.01.2024).

Надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_2 в анкетних даних ОСОБА_2 .

У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок маска карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 за період 17.01.2024-21.01.2024 у сумі 6000 грн: (безготівкове зарахування згідно транзакції № 40548-01213-61803 від 17.01.2024).- просимо надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

Надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , на який зараховано кошти.

У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, просимо надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок маска карти Боржника).

На виконання ухвали суду, до суду від АТ КБ «Приватбанк» витребувані матеріали не надходили.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, проте, відповідно до зворотнього повідомлення «отримано особисто».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву. Відзив на позов надано до суду не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Зі змісту ч.1 ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

17.01.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Качай Гроші» та Відповідачем укладено кредитний договір №00-10970051 у формі електронного документа у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 09035462f5964, направленим на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначено останнім в своїй заяві анкеті.

Згідно п.п. 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.7., 1.8. договору кредитної лінії позичальнику надано кредит у розмірі 6000 грн.

Відповідно до п.п.1.5 договору за надання кредиту позичальник забовязаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію в сумі 900 грн.

Тип кредиту-кредитна лінія. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 936,89% річних. Комісія за надання кредиту складає 900 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в останній день погашення кредиту. Строк кредитування складає 360 днів з 17.01.2024 року по 11.01.2025 року. Строк на який надається кредит встановлюється графіком платежів. Періодичність виплат процентів за кредитом становить на кожний 25 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії. Денна процентна ставка складає 2,47% на день.

Матеріали справи також містять договір кредитної лінії №00-10970051 від 17.01.2024 року.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Качай Гроші» вчинили дії визначені ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Окрім того, до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний Відповідачем за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 73351, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

До матеріалів справи позивачем додано Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай Гроші» в редакції від 20.11.2023 року, у якому визначено перелік та опис видів фінансових послуг, порядок надання кредитодавцем фінансових послуг, строки та порядок зберігання інформації про надання фінансових послуг, а також регулюють інші питання, вказані в цих Правилах.

Факт отримання, користування кредитними коштами відповідачем, підтверджується додатком до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» №204/09 від 09.09.2024 року, відповідно до якої Відповідачем - 17.01.2024 року було надано кредит в розмірі 6000 грн.

22.01.2024 року між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №22-01/2024, відповідно до умов якого, ТОВ «Макс Кредит» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10970051 від 17.01.2024 року. Таким чином від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 7432,80 грн.

16.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС та відповідно до реєстру боржників за договором факторингу Позивач набув право вимоги до Відповідача в сумі 19534,40 грн.

Свої зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконує, у зв`язку із чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 19534,40 грн., яка складається з: 6900 грн. заборгованості за тілом кредиту; 12634,40 грн. заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитом, у відповідача наявна заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10970051, яка становить 19534,40 грн., яка складається з наступного: 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 12634,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення вказаної заборгованості.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов`язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, судом враховано і висновок Верховного Суду, зроблений в постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18, за яким згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За нормою ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тож, як було установлено судом сторонами при укладенні кредитного договору було погоджено всі істотні умови договору в тому числі порядок нарахування та розмір відсотків за кредитним договором. Підстав для визнання нікчемними відповідних положень договору судом не встановлено.

Проте, відповідач зі свого боку не виконала умов договору про споживчий кредит, заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією у встановлений строк не погасила.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором кредитної лінії №00-10970051 від 17.01.2024 року, у відповідача існує заборгованість у розмірі 19534,40 грн., яка складається з наступного: 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 12634,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 00-10970051 від 17.01.2024 року у загальному розмірі 19534,40 грн., яка складається з наступного: 6900 грн. - заборгованість по кредиту; 12634,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу суду надав: договір про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року, додаткову угоду № 5 до договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги згідно договору № 2211/Е від 22.11.2024 року з описом та вартістю наданих послуг, згідно яких загальна вартість послуг з надання правової допомоги за виконані роботи складає 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою), вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн. не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не доведено документально сплату послуг за надання професійної правової допомоги.

Крім того, відповідно до положення ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., який сплачений позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 11, 207, 526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10970051 від 17.01.2024 року у розмірі 19534,40 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.П. Гончарук