Вирок № 132500617, 11.12.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 рокуСправа № 495/5659/23 Номер провадження 1-кп/495/119/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 19.04.2024 за №12023162240000441 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Підлипне, Конотопського району, Сумської області, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні малолітню доньку шестирічного віку, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією у військовому званні «старший солдат», не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,

учасники провадження:

секретарі судового засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представник потерпілих адвокат ОСОБА_10 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2 , 19 квітня 2023 року, приблизно о 13 годині, у денний час доби, пасмурній погоді, зволоженому дорожньому покритті, маючи стаж водіння автомобілем з грудня 2011 року, керуючи технічно не справним автопотягом складеним з тягача «DAF 95 XF 480» з номером кузова НОМЕР_1 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_12 , з напівпричепом «BENALU T34C» з номером кузова НОМЕР_4 з реєстраційним номером НОМЕР_5 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 належить ОСОБА_12 , рухаючись на ділянці 80км+300м автодороги М15 сполученням Одеса-Рені, в порушення вимог п. п. 12.1, 13.1, 31.1, 31.4.1 а), 31.4.1 б) «Правила дорожнього руху» України, згідно яких:

п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,

п. 13.1 - «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»,

п. 31.1 «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно- технічної документації»,

п. 31.4.1 а) «Змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника»,

п. 31.4.1 б) «Забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо під час дорожніх випробувань не дотримуються норми ефективності гальмування робочої гальмової системи, оскільки фактичне уповільнення мотоцикла при непрацюючих передньому гальмі та гальмі бічного причепа буде знижено відносно гальмування всіма гальмами, що відповідно, обумовлює адекватне збільшення гальмового шляху в порівнянні з нормальним».

маючи реальну та об`єктивну можливість стежити за дорожньою обстановкою, діючи з необережністю та проявляючи злочинну самовпевненість, не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував наявну дорожню обстановку і стан керованого транспортного засобу, допустив злочинну недбалість, тобто легковажно розраховував на свої вміння та досвід водіння автомобілем, недостатньо оцінив значення своїх дій, не був уважним, не впевнився що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив зіткнення з автопотягом складеним з тягача «SCANIA R420 L» з реєстраційним номером НОМЕР_7 з напівпричепом «MERCERON» з реєстраційним номером НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду у попутному напрямку, після чого виїхав на зустрічну смугу руху та допустив подальше лобове зіткнення з автопотягом складеним з тягача «VOLVO FH 13.480» з реєстраційним номером НОМЕР_9 з напівпричепом «SAMRO S 232FD» з реєстраційним номером НОМЕР_10 , під керуванням ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому знаходились пасажири ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в результаті чого пасажири автопотяга складеного з тягача «VOLVO FH 13.480» з реєстраційним номером НОМЕР_9 з напівпричепом «SAMRO S 232FD» з реєстраційним номером НОМЕР_10 , отримали різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шиловидного відростка правої променевої кістки без зміщення, множинні садна тіла та кінцівок.

Ушкодження у вигляді синців, «саден тіла та кінцівок», не були небезпечними для життя, у тому числі в момент спричинення, викликали незначні скороминущі наслідки, строком більше 6-ти днів, які потребуютьстрок для загоєння не більше трьох тижнів, за цим критерієм, відповідно до п. п. 2.3.3, 2.3.3, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Ушкодження у вигляді «закритого перелому шиловидного відростка правої променевої кістки без зміщення», не було небезпечним для життя і в момент спричинення, викликали розлад здоров`я строком більше трьох тижнів (для загоєння та зрощування кісткової тканини необхідний термін, що перевищує 21 день), за цим критерієм, відповідно до п. п. 2.2.1 а), б), в), 2.2.2, «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості.

Пасажир ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, яка виразилась забоєм головного мозку легкого ступеню важкості, лінійним переломом тім`яної кістки праворуч, підапоневротичною гематомою тім`яної ділянки праворуч.

Ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка виразилася крововиливом під м`якими тканинами голови справа (підапоневротичною гематомою), лінійним переломом правої тім`яної кістки з порушенням цілості всіх шарів кістки без зміщення, забоєм головного мозку, оцінюються в єдиному комплексі, та відповідно до п. п. 2.1.1. а), 2.1.2., 2.1.3 б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. п. 12.1, 13.1, 31.1, 31.4.1 а), 31.4.1 б) «Правил Дорожнього руху» України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних тяжких наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Такими діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

3. Оцінка доказів.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_2 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються процесуальних витрат і речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються процесуальних витрат і речових доказів. Йому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та пояснив, що дійсно 19 квітня 2023 року він їхав десь зі швидкістю 60 км, не більше. Його обігнали два бензовози, він не встиг зупинитися, врізався в бочку і його викинуло на зустрічну смугу, де він зіткнувся з транспортним засобом, в якому були потерпілі. З місця події не втікав. Його забрала швидка, проте потім він відшкодував усі витрати на лікування потерпілих. Розкаюється у вчиненому.

Таким чином, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено, що мало місце діяння, у вчиненні якого ОСОБА_17 обвинувачується, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67КК України обставин,які обтяжуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем роботи, надану ФОП ОСОБА_12 , його вік, стан здоров`я те, що він на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та його дійсно щире каяття в скоєному.

Окрім того, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що він щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував потерпілим вартість лікування, має постійне місце проживання, а також враховує думку представника потерпілих, який просив про найбільш м`яке покарання для обвинувачення.

Оскільки встановлені обставини, свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання, суд приймає рішення на підставі ст.75КК України пройого звільненнявід відбуванняпризначеного основногопокарання звипробуванням,якщо вінпротягом іспитовогостроку невчинить новогозлочину івиконає покладеніна ньогообов`язки,передбачені п.п.1,2ч.1ст. 76 КК України.

Суд також приймає до уваги, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення необережного злочину, пов`язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху, а обставини, які обтяжують покарання відсутні, як і відсутнє підтвердження того, що обвинувачений системно порушує Правила дорожньогоруху України при керуванні транспортним засобом. Окрім того, 04.10.2025 ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_11 Державної спеціальної служби транспорту і наявність права керування транспортними засобами необхідна для належного виконання ним свого військового обов`язку із захисту Батьківщини.

Таким чином, суд не застосовує до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На переконання суду, призначення такого покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів. Адже ОСОБА_2 взяв на себе усі витрати, пов`язані з лікуванням потерпілих, що підтвердив представник потерпілих і у зв`язку з чим він не заявляв цивільний позов у кримінальному провадженні, не має до обвинуваченого претензій матеріального і морального характеру.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування проводився ряд судових експертиз (висновки експертів: 23-2118, 23-2119, 23-2120, 23-2121, 23-2283), загальна сума витрат на залучення експертів складає 18640,44 гривень. Ці процесуальні витрати відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 , оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертиз в межах кримінального провадження №12023162240000441.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ні на стадії досудового розслідування, ні на стадії судового розгляду не обирався і підстави обирати до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 128, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_18 упокарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_19 авід відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_19 на період іспитового строку такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_18 удо набрання вирком суду законної сили не обирати.

Речові докази, а саме:

- тягач «VOLVO FH 13.480» з реєстраційним номером НОМЕР_9 з напівпричепом «SAMRO S 232FD» з реєстраційним номером НОМЕР_10 залишити ОСОБА_14 ;

- тягач «SCANIA R420 L» з реєстраційним номером НОМЕР_7 з напівпричепом «MERCERON» з реєстраційним номером НОМЕР_8 залишити ОСОБА_13 ;

- тягач «DAF 95 XF 480» з номером кузова НОМЕР_1 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , з напівпричепом «BENALU T34C» з номером кузова НОМЕР_4 з реєстраційним номером НОМЕР_5 повернути ОСОБА_12 .

Процесуальні витрати на залучення експертів під час проведення досудового розслідування на суму 18640 (вісімнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 44 копійки стягнути з ОСОБА_20 на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_21