Рішення № 132499630, 09.12.2025, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа №474/590/25

Провадження № 2/474/253/25

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.25р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

10.06.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання кредиту № 169613-ми1-001 від 03.11.2020р., у розмірі 27 815 грн. 48 коп., що складається з: 12 000 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 15 815 грн. 48 коп. - суми прострочених платежів по процентах.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА 03.11.2020р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 169613МИ1-001 про надання кредиту.

03.11.2020р. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 169613МИ1-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Позивачем направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-9705 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином вказаної дати між сторонами було укладено Договір № 169613МИ1-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 12 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Процентна ставка погоджена у п. 2 договору, 1,16632977% за кожен день користування кредитом.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, а тому станом на 15.05.2025р. його заборгованість за Договором № 169613МИ1-001 про надання кредиту становить 27 815 грн. 48 коп. та складається з: 12 000 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 15 815 грн. 48 коп. - суми прострочених платежів по процентах. При цьому, позивач вказує, що відповідачу не нараховувалися жодні проценти після закінчення строку дії кредитного договору.

За такого позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.

06.10.2025р. представник позивача ОСОБА_2 подав до суду додаткові пояснення, в яких, окрім пояснень аналогічним у позові, додатково вказував, що перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 12 000 грн підтверджується довідкою, сформованою ТОВ ФК Елаєнс, з якої вбачається, що позичальнику на його картку було здійснено перерахування кредиту платежем у розмірі 12 000 грн. Ухвалою суду від 17.06.2025р. було задоволено клопотання сторони позивача та витребувано у АТ ТАСКОМБАНК інформацію (докази), що становлять банківську таємницю відносно боржника щодо отримання кредитних коштів від позивача. АТ ТАСКОМБАНК надав 21.08.2025р. відповідь на виконання вимог вищезазначеної ухвали, однак станом на 02.10.2025р. жодні додатки до цієї картки не були прикріплені. При цьому, вже зараз сторона позивача повідомляє суд, що під час подання позовної заяви представником позивача була допущена технічна описка та був зазначений неправильний банк (та його реквізити) для витребування доказів замість належного АТ СЕНС БАНК. Щодо процентів та збільшення вартості кредиту, зазначив, що якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі, тому проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості (тобто порушення позичальником графіку платежів призводить до подорожчання загальної вартості кредиту).

Разом з додатковими поясненнями представник позивача подав клопотання про витребування від АТ Сенс банк доказів: рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) або іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 03.11.2020р.

Також представник позивача просив поновити строк для подачі клопотання про витребування доказів.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі клопотання про витребування доказів, оскільки причинами неможливості подання такого клопотання вчасно можуть бути обставини, які об`єктивно перешкоджали особі в поданні клопотання про витребування доказів разом з позовом. Обставинами, які об`єктивно перешкоджають особі в поданні відповідного клопотання є такі обставини, які не залежать від волі особи та перешкоджають їй в його поданні у встановлений законодавцем строк. Не можуть вважатися такими обставинами технічна описка сторони позивача при формуванні попереднього клопотання про витребування доказів у частині зазначення вірного банку-емітента платіжної картки відповідача.

Крім того, в матеріалах справи наявний платіжний документ FONDY (міжнародний платіжний сервіс онлайн платежів) № 295978985 від 03.11.2020р. 14:46 про вчинення переказу на карту НОМЕР_4 платежу у сумі 12 000 грн. 00 коп., призначення якого - перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 згідно кредитного договору № 169613-МИ1-001 від 03.11.2020р., відправником переказу є ТОВ Бізпозика. Статус платежу - успіх. При цьому, у судовому засіданні 16.10.2025р. відповідач не заперечував факт отримання від позивача грошових коштів в сумі 12 000 грн. 00 коп. Таким чином, вказана обставина визнається учасниками справи та не підлягає доказуванню, а відтак відсутня необхідність у вчиненні процесуальних дій щодо витребування додаткових доказів на підтвердження вказаного факту.

29.10.2025р. відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів, у якому вказував, що до 20.08.2023р. він служив на фронті та звільнився в запас з наявністю інвалідності першої групи його батька. Через отримання бойової контузії працювати не може. Отримує щомісячні виплати від соціального фонду у розмірі 786 грн. 67 коп. 20.08.2025р. отримав документи посвідчення ветеран війни-учасника бойових дій. Для повного та всебічного розгляду справи вважає за необхідне долучити до матеріалів справи докази, які підтверджують його неплатоспроможність та неможливість погашення боргу: копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія довідки МСЕК про наявність інвалідності у батька відповідача ОСОБА_3 , копія посвідчення учасника бойових дій на відповідача, копія витягу з реєстру територіальної громади на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , виписка із карткового рахунку соціальних виплат

У судовому засіданні 03.11.2025р. судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на порушення відповідачем приписів ст.ст. 77, 83 ЦПК України щодо порушення строків звернення до суду з клопотаням.

07.11.2025р. сторона позивача надала додаткові пояснення, у яких вказувала, що 03.11.2020р. між ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА та відповідачем укладено Договір № 169613-МИ1-001 про надання кредиту, терміном дії до 23.02.2021р. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Як вбачається з матеріалів справи у ЄСІТС Електронний суд, позовна заява була подана ТОВ Бізнес Позика до суду через ЄСІТС Електронний суд 09.06.2025р. Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні (№64/2022) в Україні було запроваджено воєнний стан з 24.02.2022р. строком на 30 діб. У подальшому його було неодноразово продовжено. Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022р. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану, який набрав чинності 17.03.2022р., Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 19. Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції вищезазначеного Закону був викладений у наступним чином: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Пізніше, Законом України № 3450-ІХ від 08.11.2023р. Про внесення змін до ЦК України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини, який набрав чинності 30.01.2024р., до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України були внесені зміни. У редакції вищезазначеного Закону Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції вищезазначеного Закону був викладений у наступним чином: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022р. № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022р. № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Продовження строків у свою чергу, свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні. Аналогічна ситуація з їх зупиненням у період дії воєнного стану. Отже, у даному випадку, враховуючи що сплив строку позовної давності при пред`явленні позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором припав на період дії воєнного стану в України, такий строк підлягає продовженню та зупиненню до закінчення або скасування воєнного стану в Україні. Скрутне матеріальне становище відповідача не має жодного значення для розгляду цивільної справи, предметом розгляду якої є стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно, будь-які надані стороною відповідача докази на підтвердження начебто його скрутного матеріального становища є неналежними доказами в розуміння ст. 77 ЦПК України, оскільки вони не містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Правові підстави для застосування у даній справі пільги передбаченої ч. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо не нарахування процентів військовослужбовцям також відсутні.

11.11.2025р. відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності в якій просив застосувати строки позовної давності, у задоволенні позову відмовити повністю. Вказував, що договір укладений у листопаді 2020р. відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить 3 роки. А тому, вважає, що строк позовної давності сплив.

19.11.2025р. представник позивача Виноградов Ю.Е. подав додаткові пояснення у справі в яких просив відмовити у застосуванні строків позовної давності, з підстав аналогічним підставам викладеним у додаткових поясненнях від 07.11.2025р.

Представники позивача Дармограй А.Т. та ОСОБА_2 в судові засідання призначені на 22.07.2025р., 02.10.2025р., 16.10.2025р., 03.11.2025р. та 09.12.2025р. не з`явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_4 та у додаткових поясненнях від 19.11.2025р. ОСОБА_2 просили розглядати справу у відсутність представника позивача.

Відповідач в судових засіданнях 16.10.2025р. та 03.11.2025р. позов не визнав, вказував, що взяв кредит у 2020р. на лікування матері. У 2023 пішов на фронт. Вважав, що на разі, під час воєнного стану не є доцільним вирішення питання про стягнення з нього боргу, і ці всі питання потрібно вирішувати після закінчення війни. Визнає факт отримання коштів кредиту у розмірі 12 000 грн. Щодо відсотків у розмірі 15 815 грн. 48 коп., які нараховані банком за період кредитування, то зазначив, що договір є договір, а він законослухняний громадянин.

Він же у судове засідання призначене на 09.12.2025р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив, із заявами, клопотаннями не звертався.

З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

03.11.2020р. ТОВ Бізнес позика у Пропозиції укласти договір (оферта) № 169613-МИ1-001 про надання кредиту запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України Про електронну комерцію, за умовами якої кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в сумі 12 000 грн. на строк 16 тижнів, з стандартною процентною ставкою день 1,16632977. Термін дії договору до 23.02.2021р. Орієнтовна загальна вартість кредиту 22 560 грн. та орієнтовна реальна річна процентна ставка 425,71036605%. Протягом строку кредитування процентна ставка нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом з врахуванням дотримання графіку платежів. В цій же оферті викладений графік платежів, з визначенням періоду кредитування з 17.11.2020р. до 23.02.2021р. У п. 6 зазначено, що позичальнику надані для ознайомлення Договір про надання кредиту та Правила, текст яких розміщений на сайті товариства, він повністю розуміє їх зміст, суть, об`єм. В цьому ж пункті договору позичальник визнав, що йому надана для ознайомлення інформація, передбачена законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України Про споживче кредитування, ст. 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, включаючи інформацію що наведена у Паспорті споживчого кредиту.

03.11.2020р. ОСОБА_1 надав товариству Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 169613-МИ1-001 про надання кредиту, в якій повністю, безумовно прийняв та акцептував умови наданої товариством Пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України Про електронну комерцію, що аналогічні умовам викладеним у Пропозиції (оферті) від 03.11.2020р. на ім`я позичальника.

03.11.2020р. між ТОВ Бізнес Позика та ОСОБА_1 укладено договір № 169613-МИ1-001 про надання кредиту (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 12 000 грн. 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити плату за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту - кредит, строк кредиту - 16 тижнів; процентна ставка день 1,16632977. Термін дії договору до 23.02.2021р. Орієнтовна загальна вартість кредиту 22 560 грн. та орієнтовна реальна річна процентна ставка 425,71036605%. Протягом строку кредитування процентна ставка нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом з врахуванням дотримання графіку платежів. В цій же оферті викладений графік платежів, з визначенням періоду кредитування з 17.11.2020р. до 23.02.2021р. У п.п. 6, 9 зазначено, що позичальнику надані для ознайомлення Договір про надання кредиту та Правила, текст яких розміщений на сайті товариства, він повністю розуміє їх зміст, суть, об`єм. В цьому ж пункті договору позичальник визнав, що йому надана для ознайомлення інформація, передбачена законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України Про споживче кредитування, ст. 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, включаючи інформацію що наведена у Паспорті споживчого кредиту.

Візуальною формою послідовності дій Клієнта - ОСОБА_1 (дані про якого містять: РНОКПП - НОМЕР_3 , номер мобільного телефону - НОМЕР_1 ) підтверджується послідовність дій товариства та клієнта в ІТС за 03.11.2020р. в погодинному розрізі: 14:42:21 - початок входу ОСОБА_1 в особистий кабінет шляхом використання мобільного телефону для ідентифікації в ІТС та входження в особистий кабінет; 14:42:22 - перевірка Товариством статусу клієнта; 14:43:14 - надання клієнтом необхідної інформації для формування Товариством належної пропозиції клієнту; 14:43:15 - надання паспорту споживчого кредиту; 14:43:15 - клієнту на номер телефону направлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором G5029 для підписання паспорту споживчого кредиту; 14:43:45 - ознайомлення та підписання клієнтом одноразовим ідентифікатором G5029 паспорта споживчого кредиту; 14:43:47 товариство направило клієнту в ІТС індивідуальну оферту; 14:43:58 - клієнту на номер телефону направлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором G9705; 14:44:00 клієнт ознайомився з офертою та прийняв її умови; 14:44:28 - акцептування клієнтом умов оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором G9705; 14:44:29 - направлення товариством клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину; 14:44:31 - договір та правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з позичальником; 14:44:34 - відображення документів у особистому кабінеті, що включає розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного договору, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі.

Відповідно до платіжного документу FONDY (міжнародний платіжний сервіс онлайн платежів) № 295978985 від 03.11.2020р. 14:46: ЕЕТ вказаної дати вчинено переказ на карту НОМЕР_4 платіж у сумі 12 000 грн. 00 коп., призначення якого - перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 згідно кредитного договору № 169613-МИ1-001 від 03.11.2020р., відправником переказу є ТОВ Бізпозика. Статус платежу - успіх.

З довідки про стан заборгованості станом на 15.05.2025р. та розрахунку заборгованості за кредитом у гривні станом на 15.05.2025р. вбачається, що у період з 03.11.2020р. по 15.05.2025р. у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 815 грн. 48 коп., з яких: 12 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту; 15 815 грн. 48 коп. - сума заборгованості по відсоткам (нараховані відповідачу в межах строку кредитування з 03.11.2020р. до 23.02.2021р. виходячи із процентної ставки 1,16632977). Кошти на погашення заборгованості за кредитом у вказаний період боржником не вносилися.

Доказів які б спростовували наданий позивачем розрахунок та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов`язань відповідачем суду не надано.

Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідача порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно - телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України Про електронну комерцію № 675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

Відповідно до ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Установлено, що кредитний договір між ТОВ Бізнес позика та відповідачем укладено в електронній формі та він підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, між сторонами було укладено кредитний договір, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Також слід зазначити, що оскільки кредитний договір був укладений 03.11.2020р. терміном до 23.02.2021р., відсотки нараховувалися по 23.02.2021р., а тому правові підстави для застосування у даній справі приписів ч. 15 ст. 14 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей щодо не нарахування процентів військовослужбовцям відсутні. Вказано норма стосується кредитних відносин військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а не будь-яких кредитних відносин військовослужбовців.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, та правові підстави для нарахування відсотків, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, строк позовної давності щодо захисту позивачем своїх прав та інтересів за кредитним договором спливає через три роки після календарних дат, зазначених в кредитному договорі та Графіках платежів.

Разом з тим, в питанні застосування позовної давності необхідно враховувати 12 та 19 пункти прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину з11 березня 2020 року по 30 червня 2023 року).

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Вказана норма виключена Законом України Про внесення зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності № 4434-ІХ від 14.05.2025р., який набирав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, що мало місце 03.06.2025р., - тобто вказаний закон набрав чинності з 14.09.2025р.

Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами у справі було укладено 03.11.2020р. на строк 16 тижнів, терміном до 23.02.2021р. З позовом до суду ТОВ Бізнес Позика звернулося 10.06.2025р.

Зважаючи на викладене, ТОВ Бізнес Позика звернулося до суду з цим позовом в межах строку позовної давності, тому правових підстав для відмови у задоволені позову про стягнення кредитної заборгованості внаслідок спливу позовної давності не має.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА заборгованість за Договором про надання кредиту № 169613-МИ1-001 від 03.11.2020р., станом на 15.05.2025р., в сумі 27 815 (двадцять сім тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 48 коп., з яких: 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. - прострочені платежі по тілу кредиту; 15 815 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн. 48 коп. - прострочені платежі по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133);

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 11 грудня 2025 року.

Суддя Ф.Г. Сокол