Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 334/5464/24 2/335/4119/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 241630846 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 18250,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором № 241630846 від 21.11.2020 виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18250,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «Манівео видка фінансова допомога».
Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умовякого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон плюс» належні йому права вимоги до боржників.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено, до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладання залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору в редакції від 31.12.2020.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги№ 118 від 26.01.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 21248,17 грн.
Таким чином, відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), який було фактично укладено після підписання договору кредитної лінії.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» належні йому права вимоги до боржників.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договру факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32 849,62 грн.
14.06.2024 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторинг № 14/06/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 14/06/24 від 14.06.2024, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 32 849,62 грн.
Позивач вказує, що ним не здійснювалося додаткових нарахувань за кредитним договором. Всупереч його умовам, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань та не сплатив суму заборгованості.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 241630846 від 22.11.2020, становить 32849,62 грн., яка складається з наступного: 15165,50 грн. заборгованість по кредиту; 17684,12 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку на період 14.06.2024-18.06.2024.
Оскільки ОСОБА_1 не було сплачено заборгованість ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, ТОВ «Юніт Капітал» просить суд стягнути з відповідача заборгованістьза кредитним договором № 241630846 від 22.11.2020 у загальному розмірі 32849,62 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача 2 422, 40 грн судового збору та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2024 цивільну справу за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2025 позов ТОВ «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 241630846 від 22.11.2020 у розмірі 32 849,62 грн, судові витрати: судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.
Ухвалою Возесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.10.2025, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2025 в справі за позовом ТОВ «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано і призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_1 , в особі представника Обласова С.А. проти позову заперечує, у заяві про перегляд заочного рішення зазначив, що доказів підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 позивачем не надано. З матеріалів справи вбачається, що право вимоги до відповідача переходило тричі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача ТОВ «Юніт Капітал». Проте, на момент укладання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов`язання ОСОБА_1 за Договором № 24163-846 від 22.11.2020 ще не існували, а відтак, на його думку, і не могли відступатися права кредитора за цим договором.
Оскільки на момент укладання Договору факторингу ще не виникло зобов`язань між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг передати ТОВ «Юніт Капітал» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Таким чином, вважає, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило передачу невизначених вимог, оскільки жодної вимоги щодо відповідача на момент укладання договору факторингу не існувало. Наявні в матеріалах справи реєстри прав вимоги, де боржником зазначено ОСОБА_1 , самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є додатками до договору та його невід`ємною частиною.
Ураховуючи, що позивачем ТОВ «Юніт Капітал» не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал». За також обставин, просив у позові відмовити.
23.09.2025 представник позивача подав до суду додаткові пояснення у справі (заперечення на заяву про перегляд заочного рішення) із доказами фінансування договорів факторингу на кожному етапі переходу права вимоги, які просив врахувати при вирішення справи по суті.
У судовезасідання сторонине з`явились,про день,час тамісце розглядусправи повідомлялисьу встановленомузаконом порядку. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути спарву за відстуності представника ТОВ «Юніт капітал».
Відповідач та його представник про причини неявки суду не повідомили.
Суд вважає за можливе розглядати вказану справу без участі сторін, зважаючи на заяву позивача та на належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду, а також те, що сторони у повному обсязі скористались своїми процесуальними правами щодо подачі заяв по суті, передбачених ч. 2ст. 174 ЦПК України, на підставі наявних матеріалів справи, оскільки вони містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час, їх неявка не перешкоджає розгляду вказаного провадження.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 241630846, відповідно до якого Товариство зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 18 250,00 грн. строком на 30 днів. У свою чергу, позичальник зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору.
Відповідач підтвердив, що до укладення договору отримав від кредитодавця всю потрібну інформацію, передбачену законодавством України, зокрема вимоги, визначені статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» тастаттею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Надання інформації відбулося з дотриманням вимог законодавства, що забезпечує належне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 4.13 кредитного договору).
Графік платежів та загальна вартість кредиту за Договором визначені в додатку № 1 до Кредитного договору. Надано і алгоритм дій споживача вінформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (в редакції від 17 вересня 2019 року).
Кредитний договір № 241630846 від 22.11.2020 підписано відповідачем 22.11.2020 о 17:48:10 шляхом введення одноразового ідентифікатора MNV25В4D в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який був відправлений відповідачу на номер телефону 0950804840, 22.11.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 18 250,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою.
Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 отримав грошові кошти та користувався ними. Також факт переказу грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується платіжним дорученням від 22.11.2020.
Також, на підтвердження перерахування коштів відповідачу згідно кредитного договору, позивачем надано копію довідки, згідно якої 22.11.2020 кредитні кошти в сумі 18250,00 грн. були перераховані на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 .
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого первісний кредитор передав ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги до боржників.
Строк дії договору неодноразово продовжувався додатковими угодами, зокрема: 28.11.2019 (угода № 19) - до 31.12.2020; 31.12.2020 (угода № 26) - договір викладено у новій редакції; 31.12.2021 (угода № 27) - до 31.12.2022; 31.12.2022 (угода № 31) - до 31.12.2023; 31.12.2023 (угода № 32) - до 31.12.2024.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 118 від 26.01.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до відповідача закредитним договором № 241630846 від 22.11.2020 на загальну суму 21248,17 грн., яка складається з: заборгованості по основному боргу 15165,50 грн., заборгованість по відсоткам 6082 67 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло зазначені права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.
Строк дії договору неодноразово продовжувався додатковими угодами, зокрема: 03.08.2021 (угода № 2) - до 31.12.2022; 30.12.2022 (угода № 3) - до 30.12.2024.
ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжною інструкцією.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачазакредитним договором № 241630846 від 22.11.2020 у розмірі 32849,62 грн.
14.06.2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/06/24, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Юніт Капітал» належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.Відповідно до пункту 1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (позивача) Прав Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2. Цього ж дня між сторонами був складений акт приймання-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 14/06-24 від 14.06.2024. ТОВ «Юніт Капітал» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжними інструкціями.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 32 849,62 грн.
На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» надано виписку з особового рахунку за кредитним договором № 241630846 від 22.11.2020, відповідно до якої заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 18.06.2024 (включно) складає 32 849,62 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 15165,50 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 17684,12 грн. Станом на 18.06.2024 заборгованість да кредитним договором не погашена.
Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості, а також не надав доказів належного виконання зобов`язань перед первісним кредитором.
Заперечую проти позову, він вважає, що ТОВ «Юніт Капітал» не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал».
Так, відповідно достатті 203 ЦК України, правочин є дійсним за умови дотримання загальних вимог, зокрема: зміст правочину не повинен суперечити закону, інтересам держави і суспільства, моральним засадам; волевиявлення сторін має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі; форма правочину має відповідати вимогам закону.
Згідно зістаттею 204 ЦК України, правочин вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Частина третястатті 215 ЦК Українипередбачає, що якщо недійсність правочину не встановлена законом прямо, але одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює його дійсність на визначених законом підставах, така правочин може бути визнана недійсною за рішенням суду.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі. Такий договір укладається та виконується відповідно до норм Цивільного таГосподарського кодексів України, а також інших нормативно-правових актів.
Згідно зістаттею 11 цього Закону, електронний договір може бути укладений шляхом: надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону; заповнення електронної форми заяви; вчинення дій, що розцінюються як акцепт (прийняття пропозиції), за умови належного інформування користувача в електронній системі.
Частина п`ята статті 11 встановлює можливість включення розумів з інших електронних документів до електронного договору шляхом гіперпосилання, за умови надання споживачеві безперешкодного доступу до таких умов.
Відповідно до статті 12 Закону, електронний підпис може мати одну з таких форм: електронний або кваліфікований електронний підпис; одноразовий ідентифікатор (наприклад, SMS-код); аналог власноручного підпису (факсиміле), - за умови письмової згоди сторін.
Отже, електронний правочин вважається підписаним з моменту використання відповідного виду електронного підпису.
Згідно зістаттею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає позичальнику грошові кошти, а той зобов`язується їх повернути та сплатити відсотки.
Частина другастатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.Стаття 638 ЦК Українивстановлює, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов у належній формі.
Зі змісту статей205,207 ЦК Українивипливає, що будь-який договір, укладений відповідно до законодавства, може мати електронну форму, яка прирівнюється до письмової, за умови наявності істотних умов.
Електронна підпис у вигляді одноразового ідентифікатора - це алфавітно-цифрова послідовність, що додається до електронних даних користувачем для підтвердження згоди, ідентифікації та цілісності повідомлення. Такий ідентифікатор (наприклад, SMS-код) є належною формою підписання договору.
Суд встановлено, що 22.11.2020 відповідач у власному особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» добровільно та усвідомлено подав заявку на отримання кредиту. Ця електронна заявка зберігається в особистому кабінеті відповідача на сайті кредитодавця. Після подання заявки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслало відповідачу одноразовий цифровий код (ідентифікатор) через SMS. Введення відповідачем цього одноразового пароля слугувало підтвердженням акцепту - згоди на укладення Договору № 241630846 від 22.11.2020 в електронній формі. Отже, між відповідачем та первісним кредитором було укладено електронний кредитний договір на умовах, відображених у файлах особистого кабінету (текст договору та Правила кредитування).
Відповідно до законодавства України, оформлення споживчого кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в письмовій (традиційній) формі власноручним підписом. З матеріалів справи вбачається, що перед укладенням договору відповідач отримав проект кредитного договору з усіма додатками в електронному вигляді та ознайомився з його умовами і Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», розміщеними на сайті кредитодавця. Це відповідає вимогам ч. 1, 2ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якими кредитодавець завчасно надає споживачу повну інформацію для прийняття ним обґрунтованого рішення (зокрема, безоплатно надається паспорт споживчого кредиту у визначеній законом формі). Отже, відповідач мав можливість повно і належно ознайомитися з умовами кредитування до моменту укладення договору, що підтверджує усвідомленість його волевиявлення.
Згідно з умовами самого Кредитного договору, він містить усі істотні умови і укладений у спосіб та формі, що відповідають вимогам закону. Договором прямо передбачено, що визнання недійсними, нікчемними чи неукладеними окремих його частин або додатків (включно з Правилами) не тягне недійсності чи неукладеності всього договору в цілому. Отже, електронний договір є юридично чинним і обов`язковим для сторін.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором (кодом) по суті є різновидом удосконаленого електронного підпису. Він полягає у використанні алфавітно-цифрового коду, надісланого підписантові через засоби зв`язку (SMS, електронну пошту тощо), для підтвердження волі укласти договір. Такий спосіб автентифікації широко застосовується, зокрема, у сфері мікрокредитування. Дійсність укладення договорів за допомогою ЕПОІ неодноразово підтверджувалася в судовій практиці. Так, у постанові Верховного Суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 зроблено висновок, що підписання договору одноразовим паролем-ідентифікатором є належним способом волевиявлення: договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний згідно зіст. 12 Закону «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Аналогічну правову позицію щодо можливості укладення цивільно-правових договорів в електронній формі висловлено у постанові ВС від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, де зазначено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому такої форми (ч. 2ст. 639 ЦК України), а будь-який договір, укладений на підставіЦКабоГК України, може мати електронну форму і вважається укладеним у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
В силу приписівст. 204 ЦК Україниіснує презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, доки судом не встановлено іншого. У даному випадку відсутні будь-які дані про оспорення чи нікчемність кредитного договору, тому презумпція його чинності не спростована. Отже, всі права та обов`язки сторін за договором підлягають захисту і виконанню на загальних підставах.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що між відповідачем та кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було належним чином укладено кредитний договір № 241630846 від 22.11.2020 на умовах, визначених сторонами в електронній формі.
Відповідно до пункту 1статті 13 Закону України «Про електронну комерцію»(далі - Закон), розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно дозаконів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону, продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» № 06/2024, відповідачу були перераховані кредитні кошти у розмірі 18 250,00 грн. на вказаний ним банківський рахунок, що підтверджується також платіжним дорученням від 22.11.200, тому відповідач отримав обумовлені договором кошти, у зв`язку з чим зобов`язаний повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.
Щодо відступлення права вимоги (заміна кредитора).
Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбаченостаттею 11 ЦК України.
Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК України,кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зістаттею 514 ЦК України,до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першоюстатті 1077 ЦК Україниодна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першоїстатті 1078 ЦК України,предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК Українивизначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно дозаконумає право здійснювати факторингові операції.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першоїстатті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина першастатті 519 ЦК України).
Тлумачення статті516, частини другої статті517 ЦК Українисвідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18), постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).
Позивач на підтвердження набуття права вимоги за договором надано копії договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та копії витягів реєстру прав вимог до вказаних договорів факторингу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», передбачено право розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Копії вказаних договорів факторингу містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками на підтвердження укладання таких договорів. Як і копії витягів з Реєстру прав вимоги укладених договорів факторингу.
Укладення договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин відповідача, не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки, станом на момент укладення кредитного договору, договір факторингу був чинним. Водночас право вимоги по Кредитному договору № 241630846 від 22.11.2020 були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», а в подальшому позивачу ТОВ «Юніт Капітал» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги.
Згідно п. 4.1 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Аналогічні умови зазначено і в договорах факторингу, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Отже, умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства та в установленомузакономпорядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.
Крім того, додатковими угодами, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
При укладенні Кредитного договору між Первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного Кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У період відступлень права грошової вимоги до відповідача по Кредитному договору між кредиторами, розмір суми боргу за Кредитним договором на момент чергового відступлення права вимоги зазначався у Реєстрах прав вимог (Реєстрі боржників).
Балансове списанняце бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов`язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах. У контексті передачі права вимоги за кредитом, балансове списання означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому субєкту (Фактору) внаслідок договору факторингу. Дана процедура передбачена Положеннями (стандарт) бухгалтерського обліку,Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національними стандартами бухгалтерського обліку та положеннями НБУ.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали нарахувань за Кредитним договором.
У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором.
Отже, вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», а тому суд вважає, що позивачем надано докази, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло статус нового кредитора за договором № 241630846 від 22.11.2020 до відповідача.
Звертаючись із позовом, ТОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором№ 241630846 від 22.11.2020у розмірі 32 849,62 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 15165,50 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 17684,12 грн.
Відповідачем фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 18 250,00 грн. Також відповідачем частково було сплачено кредит, що підтверджується розрахунками заборгованості. Проте станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило платежів на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договорам.
Відповідно дост. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості в розмірі 32 849,62 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 15165,50 грн.; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 17684,12 грн.
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3ст. 133 ЦПК України,судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно достатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Разом з тим, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються: договором про надання правової допомоги № 17/06/24-02 від 17.06.2024, Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги № 17/06/24-02 від 17.06.2024, актом приймання-передачі наданих послуг від 17.06.2024, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 гр. Тараненкао А.І.
Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Проаналізувавши кожну складову наданої адвокатом правової допомоги на предмет її обґрунтованості і розумності, суд керуючись принципами справедливості та пропорційності, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не заявлено. Відповідач міг заперечуючи проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з положеннями ч. 6ст. 137 ЦПК України, в контексті визначених критеріїв щодо співмірності, доводити неспівмірність судових витрат, однак ним зазначене не реалізовано.
Крім цього, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 27.06.2024 № 2712.
Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що суд в даному випадку дійшов до висновку про задоволення позову, а тому враховуючи положення ч. 1ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422, 40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1-23,76-81,89,95,141,258-259,263-265,274-279,352,354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором за Кредитним договором № 241630846 від 22.11.2020 у розмірі 32849 (тридцять дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн. 62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 грн.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
Позивач:Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє зареєстроване місце проживання, адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Макаров
Судове рішення № 132499135, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 10.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/5464/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: