Рішення № 132498135, 11.12.2025, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3474/25

провадження № 2/619/1561/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.за участю секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/3474/25

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

Дергачівська окружнапрокуратура,в інтересах держави в особі:

позивач: Харківська обласна державна (військова) адміністрація;

відповідач: ОСОБА_1 ;

третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція»;

третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позов про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Стислий виклад позиції сторін.

19 червня 2025 року Дергачівська окружнапрокуратура,в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила усунути перешкодиХарківській обласнійвійськовій (державній)адміністрації укористуванні ірозпорядженні землямидержавної власностілісового фондушляхом скасуванняв Державномуземельному кадастрідержавної реєстраціїземельної ділянкизагальною площею0,2000га зкадастровим номером6322083002:00:000:0439з одночаснимприпиненням усіхречових прав,їх обтяжень,зареєстрованих щододаної земельноїділянки.В обґрунтуванняпозову зазначив,що Харківською обласною прокуратурою у 2010 році пред`явлено ряд позовів до фізичних осіб щодо визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Підставою для пред`явлення позовів став той факт, що відповідні земельні ділянки знаходяться на землях лісогосподарського призначення в межах 152 кварталу Південного лісництва ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» (на той час - Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА). При цьому, земельні ділянки були безоплатно передані фізичним особам для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва без вилучення у державного лісгоспу. Відповідні позови були задоволені Дергачівським районним судом Харківської області та фактично виконані. Так, зокрема, заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2011 позовні вимоги заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА до ОСОБА_1 , треті особи Черкасько-Лозівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки задоволено повністю. Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 837991 від 16.11.2009 на право власності на земельну ділянку розміром 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 .. Визнано недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано в Державному реєстрі земель державну реєстрацію державного акту серії ЯИ №837991 від 16.11.2009 на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку розміром 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 , та повернути зазначену земельну ділянку за незалежністю Данилівському дослідному державному лігоспу УкрНДІЛГА. Разом з тим, як вбачається з Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439, вказана земельна ділянка не була скасована у Державному земельному кадастрі у зв`язку з тим, що такі позовні вимоги заявлені не були. Так, на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439 обліковується у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, в інформації про власника містяться відомості про ОСОБА_1 (відомості підтверджуються Поземельною книгою). Така ситуація фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні земельною ділянкою, яка фактично є землями лісогосподарського призначення, з боку належного розпорядника - Харківської обласної військової адміністрації та постійного користувача - ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Як встановлено заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2011 у справі №2010/2-1451/2011, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯИ №837991 ОСОБА_2 на підставі рішення 47 сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 03 липня 2009 року, належить земельна ділянка площею 0,20 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно листа Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА №85/03 від 22.03.2010 щодо відведення земельних ділянок в кварталах 152 Південного лісництва, то це землі державної власності, відносяться до лісового фонду. Територія покрита лісом дерев різних порід. У відповідності до висновку судової оціночної експертизи №2589 від 28 березня 2011 року вартість земельної ділянки по АДРЕСА_1 складає 651510 грн. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 відносяться до категорії земель лісового фонду. Відповідно до планово-картографічних матеріалів ця земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні Данилівського дослідного державного лісгоспу на підставі матеріалів лісовпорядкування. Данилівський дослідний державний лісгосп належить до державної власності та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1180 від 28.10.1997 входить до переліку підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління Державного комітету лісових ресурсів України. До того ж рішення 47 сесії V скликання Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 03.07.2009 щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,20 га, розташованої по АДРЕСА_1 , сільською радою не приймалося, що свідчить про незаконність та протиправність набуття відповідачкою права власності на цю земельну ділянку. Таким чином, суд визнав недійсним державний акт на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6322083002:00:000:0439, скасував запис про державну реєстрацію прав та зобов`язав відповідача повернути власнику зазначену земельну ділянку. Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що факт того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439 відноситься до земель лісогосподарського призначення встановлений заочним рішенням Дергачівського районного суду від 02.12.2011 у справі №.2010/2-1451/2011, а отже доказуванню не потребує. Крім того, факт знаходження спірної земельної ділянки в межах земель лісогосподарського призначення підтверджується листом ДП «Харківська лісовпорядна експедиція» від 25.03.2025 №167, де зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439 знаходиться в межах кв. 152 Південного лісництва ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439 з межами кв. 152 Південного лісництва ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» становить 0,2000 га із загальної площі ділянки 0,2000 га. Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.02.2025 №10-20-14, 1-895/0/19-25, земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439, розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області. Таким чином, згідно з наведеними приписами розпорядником спірної земельної ділянки є Харківська обласна державна адміністрація. В свою чергу зазначення у Державному земельному кадастрі відомостей про цільове призначення спірної земельної ділянки як: «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва» та зазначення відомостей про власника - « ОСОБА_1 », фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні земельною ділянкою власником Харківською обласною державною адміністрацією та постійним користувачем Дп «Харківська лісова науково-дослідна станція». Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги. Таким чином, виходячи із зазначених норм законодавства слід дійти висновку, що саме на підставі заяви ОСОБА_4 було проведено державну реєстрацію земельної ділянки із присвоєнням їй кадастрового номеру 6322083002:00:000:0439 та відкриттям Поземельної книги. Таким чином, на моментприйняття заочногорішення Дергачівським районнимсудом Харківськоїобласті усправі №2010/2-1451/2011від 02.12.2011,яким позовнівимоги заступникапрокурора Харківськоїобласті вінтересах державив особіДержавного комітетулісового господарстваУкраїни,Данилівського дослідногодержавного лісгоспуУкрНДІЛГА задоволеноповністю, у Законі України «Про державний кадастр» не містилося таких підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, як на підставі рішення суду, саме тому такі позовні вимоги прокурором і не висувалися. Таким чином, зазначення у Державному земельному кадастрі відомостей про цільове призначення спірної земельної ділянки як: «для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва» та зазначення відомостей про власника - « ОСОБА_1 », фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні земельною ділянкою власником - Харківською обласною державною адміністрацією та постійним користувачем ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Так, спірна земельна ділянка не є земельною ділянкою земель житлової та громадської забудови комунальної власності, а відноситься до земель лісового фонду державної форми власності, що підтверджується заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2011 у справі №2010/2-1451/2011. Разом з тим, як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439, вказана земельна ділянка не була скасована у Державному земельному кадастрі. Таким чином, на даний час вказана земельна ділянки є сформованою, має цільове призначення землі житлової та громадської забудови та перебуває в межах 152 кварталу Південного лісництва ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Така ситуація фактично є перешкодою у володінні, розпорядженні та користуванні відповідними земельними ділянками, які фактично є землями лісогосподарського призначення, з боку належного розпорядника - Харківської обласної військової адміністрації. Таким чином, за викладених фактичних обставин відповідно до ст. 16 ЦК України ефективно захистити право власника на земельну ділянку лісового фонду можливо лише шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК.

Відповідач відзив на позов до суду не подавав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

20 червня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 10 год 00 хв 24 липня 2025року. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 178 ЦПК України, не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав.

23 липня 2025 року представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Горбунова Ю.О. через систему «Електронний суд» надала до суду письмові пояснення по справі.

24 липня 2025 року підготовче засідання відкладено на 11 год 00 хв 25.09.2025.

25 вересня 2025 року закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті на 13 год 00 хв 20.10.2025.

20 жовтня 2025 року судове засідання відкладено на 11 год 00 хв 02.12.2025.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. На адресу місця проживання відповідача судом була направлена судова повістка, яка відповідно до трекінгу часу перевірки статусу відстеження Укрпошти 18.11.2025 не вручена працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки єдень проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991«Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена 18.11.2025.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 1ст. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судовезасідання прокурорДергачівської окружноїпрокуратури СапітонД.В., не з`явився, подав досуду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання представник Харківської обласноїдержавної (військової)адміністрації не з`явився, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді на електронну адресу Харківської обласної державної (військової) адміністрації, яку доставлено до електронного кабінету 20.10.2025.

У судове засідання представник третьої особи ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» не з`явився, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді на електронну адресу ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», яку доставлено до електронного кабінету 20.10.2025.

У судовезасідання представниктретьої особиГоловного управлінняДержгеокадастру уХарківській областіОстапчук Г.М. не з`явилася, через систему «Електронний суд» надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1ст. 281 ЦПК Українисуд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2011 (справа № 2010/2-1451/2011) позов заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Данилівського дослідного державного лісгоспу УкрНДІЛГА до ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано недійсним державний акт серії ЯИ № 837991 від 16.11.2009 на право власності на земельну ділянку розміром 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 . Визнано недійсним запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розміром 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано в Державному реєстрі земель державну реєстрацію державного акту серії ЯИ № 837991 від 16.11.2009 на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку розміром 0,20 га за адресою: АДРЕСА_1 , та повернути зазначену земельну ділянку за незалежністю Данилівському дослідному державному лісгоспу УкрНДІЛГА.

З огляду на відомості з Поземельної книги земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439обліковується у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, в інформації про власника містяться відомості про ОСОБА_1 , відповідні записи здійснені 06 грудня 2017 року.

Відповідно до листа ДП «Харківська лісовпорядна експедиція» від 25.03.2025 №167, земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439 знаходиться в межах кв. 152 Південного лісництва ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439 з межами кв. 152 Південного лісництва ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» становить 0,2000 га із загальної площі ділянки 0,2000 га.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.02.2025 №10-20-14, 1-895/0/19-25, земельна ділянка з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439, розташована за межами населених пунктів на території Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі№ 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18).

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Відповідно достатті 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу статті 12, 13ЦПК Українитакож гарантують те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.

Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Зв`язок принципів змагальності та рівності акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» (заява №4241/03, п. 50), в аспекті змагальності, наголошується на тому, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд; стаття 6 Конвенції, в той же час, не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами. Аналогічна позиція також міститься у рішенні в справі «Олюджіч проти Хорватії» (Olujic v Croatia), №22330/05, п. 77).

В інших рішеннях цього Суду сформовані такі підходи до розуміння принципу змагальності: згідно зі статтею 19 Конвенції обов`язок Суду полягає у забезпеченні дотримання зобов`язання, що здійснюються Договірними сторонами Конвенції, зокрема, його функція не стосується фактів чи законів, які враховані національним судом, якщо тільки вони не порушили прав та свобод, захищених Конвенцією; Суд не може погодитися принципово та абстрактно з тим, щоб незаконно отримані докази можуть бути допустимими («Schenk v. Switzerland, заява №10862/84, п.п 45-46; «Garcia Ruiz v. Spain», заява №30544/96, п. 28; Spang v. Switzerland, №45228/99, п. 32); Суд повторює, що він не уповноважений замінювати свою оцінку фактичних обставин, зроблену національними судовими органами, проте відповідно до прецедентної практики Суду вимога справедливості судового розгляду включає дослідження способу, у який було отримано та представлено докази; завдання Суду, серед іншого, установити, чи провадження в цілому, включно зі способом отримання і представлення доказів, було справедливим у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції («Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands), заява №14448/88, п. 31).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною першою, другою статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частинами 3,4 цієї статті передбачено, що сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 10 вказаної статті державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Частиною тринадцятою статті 791 ЗК України визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав. їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Згідно статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Законодавством розмежовано державну реєстрацію земельної ділянки, тобто внесення до Державного земельного кадастру відомостей про Формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр») та державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, яка відповідно до частини 10 статті 791 ЗК України здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

06 грудня 2017 року державним кадастровим реєстратором Бабкіною Т.С. до Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439внесені відповідні відомості.

Ухвалення судом рішення про визнання не чинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження визнання нечинним рішенняпро затвердженнядозволу нарозроблення документаціїіз землеустрою,за якоюбула сформованаземельна ділянказ кадастровим номером 6322083002:00:000:0439.

Також суд зазначає, що до Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439державним кадастровим реєстратором Бабкіною Т.С. внесені відповідні відомості 06 грудня 2017 року, тобто після ухвалення заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02.12.2011 (справа № 2010/2-1451/2011).

У зв`язку з викладеним у суду відсутні правові підстави для скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,2000 га з кадастровим номером 6322083002:00:000:0439 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Дергачівської окружноїпрокуратури,в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації, відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування(ім`я)сторін та інших учасників справи:

Дергачівська окружнапрокуратура, в інтересах держави в особі:

позивач: Харківська обласна державна (військова) адміністрація, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, ідентифікаційний код 23912956;

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

третя особа: Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція», місцезнаходження: 62340, Харківська область, Харківський район, с. Черкаська Лозова, код ідентифікаційний код 00994058;

третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, місцезнаходження: 61165, м. Харків, вул. Космічна, 21, поверх 8-9, ідентифікаційний код 39792822.

Повне судоверішення складено11грудня 2025року.

Суддя Є. А. Болибок