Рішення № 132493810, 31.10.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11/25

Провадження № 2/761/4402/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Мальцева Д.О.,

секретаря судового засідання - Губенко О.М.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача Мунька О.М. ,

представник позивача Юр`єва М.В. ,

представник відповідача Лов`як С.С.

представник третьої особи Неїжпапа Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, третя особа: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Мунька Олександра Миколайовича звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до Міністерства розвитку громад та територій України, третя особа: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку громад та територій України «про звільнення керівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» №61-ОС від 02.12.2024;

- зобов`язати Міністерство розвитку громад та територій України поновити ОСОБА_1 на посаді керівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з 05.12.2024 року;

- стягнути з Міністерства розвитку громад та територій України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 05.12.2024 до ухвалення рішення у справі, з розрахунку 15 859,56 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 56 копійок) за кожен день вимушеного прогулу, з яких слід утримати податки, збори та інші обов`язкові платежі;

- допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді керівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та стягнення заробітної плати за один місяць, з розрахунком 15 859,56 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 56 копійок) за кожен день вимушеного прогулу, з утриманням з цієї суми обов`язкових платежів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно контракту №ІІ-15/0/2023 від 03.05.2023 позивач, ОСОБА_1 , був призначений на посаду голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на термін з 04 травня 2023 до строку, який не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування. Разом з тим, 02.12.2024 року позивача на підставі наказу Міністерства розвитку громад та території України «61-ОС «Про звільнення керівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звільнено з посади голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Однак, позивач вважає, що звільнення його з посади Голови ДП «АМПУ» та дострокове розірвання контракту № ІІ-15/0/2023 від 03.05.2023 (далі - Контракт) на підставі підпунктів м) та с) пункту 25 Контракту є незаконним та необґрунтованим з огляду на те, що відповідач не мав поважних причин та обґрунтованих підстав для дострокового припинення контракту, які б свідчили про умисне, винне і систематичне невиконання показників, передбачених Контрактом. А також достатність підстав для скасування наказу Міністерства № 61-ОС як такого, що, зокрема, прийнятий неуповноваженим суб`єктом призначення.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач, який обіймав посаду голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звільняється з посади Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктур України. Крім того, зазначає, що умови контракту №ІІ-15/0/2023 від 03.05.2023 належним чином не виконувались, а тому, вказаний наказ про звільнення позивача з посади видано у повній відповідності до вимог законодавства, за наявності повноважень на прийняття такого рішення та підписано суб`єктом, якому таке повноваження надано, що критерію незаконності оскаржуваного наказу не відповідає. Наказ є законним, првомірним та не підлягає скасуванню. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку є похідними, а тому задоволенню не підлягають.

Предстаник третьої особи подав до суду свої пояснення, в яких від мовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що позивач, який обіймав посаду голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звільняється з посади Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктур України. Крім того, зазначає, що умови контракту №ІІ-15/0/2023 від 03.05.2023 належним чином не виконувались, а тому, вказаний наказ про звільнення позивача з посади видано у повній відповідності до вимог законодавства, за наявності повноважень на прийняття такого рішення та підписано суб`єктом, якому таке повноваження надано, що критерію незаконності оскаржуваного наказу не відповідає. Наказ є законним, првомірним та не підлягає скасуванню. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку є похідними, а тому задоволенню не підлягають.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

06.01.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. по справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання.

04.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника третьої особи Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - Ігнатенко Тетяни Борисівни надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви.

07.02.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Міністерства розвитку громад та територій України - Лов`як Світлани Сергіївни надійшов відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти неї.

18.03.2025 року через систему «Електронний суд» від представника третьої особи Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - Ігнатенко Тетяни Борисівни надійшли письмові пояснення щодо відзиву на позов.

24.03.2025 року через систему «Електронний суд» від представників позивача ОСОБА_1 - адвоката Мунька Олександра Миколайовича та адвоката Юр`євої Марини Володимирівни надійшла відповідь на відзив.

14.04.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Міністерства розвитку громад та територій України - Лов`як Світлани Сергіївни надійшли письмові заперечення.

20.05.2025 року через систему «Електронний суд» від представників позивача ОСОБА_1 - адвоката Мунька Олександра Миколайовича та адвоката Юр`євої Марини Володимирівни надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні, яке відбулось, представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні посилаючись на обставини викладені у відзиві та додаткових поясненнях.

В судовому засіданні, яке відбулось, представник третьої особи заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні посилаючись на обставини викладені у письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на підставі контракту №ІІ-15/0/2023 від 03.05.2023, був призначений на посаду голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на термін з 04 травня 2023 до строку, який не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування.

02.12.2024 року позивача на підставі наказу Міністерства розвитку громад та території України «61-ОС «Про звільнення керівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звільнено з посади голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у перший робочий день після припинення тимчасової непрацездатності, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з достроковим розірванням укладеного з ним контракту, про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці позивача, що підтверджується копією 34 сторінки трудової книжки позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені в статті 16 ЦК України та КЗпП України.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці (п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992).

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У відповідності до положень статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, контрактом.

Відповідно до п. 1 Статуту ДП «АМПУ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.05.2013 № 301 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 19.07.2023 № 621), ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013 року № 133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

У п. 39 Статуту зазначено, що управління Підприємством здійснює Голова Підприємства, який підзвітний наглядовій раді Підприємства. Голова Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади наглядовою радою Підприємства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Згідно пункту 40 Статуту наймання (звільнення) Голови Підприємства здійснюється наглядовою радою Підприємства шляхом укладання (розірвання) з ним контракту у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно п. 49 Статуту Наглядова рада Підприємства утворюється, продовжує функціонувати та ліквідовується за рішенням Уповноваженого органу управління у випадках, передбачених законодавством України.

На підставі пп.7 п.70 Статуту до виключної компетенції наглядової ради Підприємства, сформованої відповідно до законодавства та цього Статуту, належить призначення на посаду та припинення повноважень Голови Підприємства, затвердження умов контракту з ним, установлення розміру винагороди Голови Підприємства, укладення і розірвання зним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту.

Наглядова рада Підприємства вважається сформованою з моменту прийняття рішення Уповноваженим органом управління про затвердження її персонального складу у порядку, визначеному законодавством України, та вчинення інших дій Уповноваженим органом управління, спрямованих на забезпечення належного функціонування наглядової ради Підприємства відповідно до законодавства України та цього Статуту.

У пункті 50 Статуту зазначено, що кількісний склад наглядової ради Підприємства складає не менше ніж п`ять осіб. До складу наглядової ради Підприємства включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради. Кандидати на посаду члена наглядової ради Підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 51 Статуту строк повноважень наглядової ради становить три роки.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 23.04.2022 № 240 «Про деякі питання діяльності наглядової ради державного підприємства «Адміністрація морських портів України» припинено 23 квітня 2022 р. повноваження незалежних членів наглядової ради державного підприємства "Адміністрація морських портів України" ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та члена наглядової ради - представника держави ОСОБА_9 у зв`язку із закінченням строку їхніх повноважень з одночасним припиненням дії цивільно- правових договорів, а також достроково припинено 23 квітня 2022 р. шляхом відкликання повноважень членів наглядової ради державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - представників держави ОСОБА_10 та ОСОБА_5 з одночасним припиненням дії цивільно-правових договорів (копія наказу додається).

Тобто, строк повноважень наглядової ради, визначений у п. 50 Статуту, закінчився та відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 23.04.2022 № 240 повноваження незалежних членів наглядової ради ДП «АМПУ» припинено 23 квітня 2022 р.

У пункті 5 наказу Міністерства інфраструктури України від 23.04.2022 № 240 доручено Департаменту власності та публічних закупівель протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану: здійснити заходи, що пов`язані з порядком проведення конкурсного відбору кандидатів на одну посаду незалежного члена наглядової ради ДП «АМПУ» та його призначення; забезпечити внесення пропозицій до Комітету з призначень керівників особливо важливих підприємств щодо кандидатур на дві посади членів наглядової ради - представників держави, які обираються до наглядової ради ДП «АМПУ».

Водночас Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану ще на 90 днів з 05:30 8 лютого 2025 року, тобто до 9 травня 2025 року, який Верховна Рада на засіданні 15 січня 2025 р. ухвалила затвердити (законопроект 12404).

Підпунктом 20 п. 76 Статуту визначено, що уповноважений орган управління, яким згідно п. 1 Статуту є Відповідач, відповідно до покладених на нього завдань призначає на посаду та припиняє повноваження Голови Підприємства, затверджує умови контракту з ним, установлює розмір винагороди Голови Підприємства, укладення і розірвання з ним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту (у випадку якщо наглядову раду Підприємства не сформовано відповідно до законодавства та цього Статуту).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 затверджено перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого входить ДП «АМПУ» (Код згідно з ЄДРПОУ 38727770).

Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2022 № 643 «Деякі питання управління об`єктами державної власності на період дії воєнного стану» (у редакції від 02.05.2024, діючій на дату звільнення Позивача) установлено, що на період дії воєнного стану:

- не проводиться конкурсний відбір керівників, голів виконавчих органів та членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (далі - суб`єкт господарювання);

- зупиняється конкурсний відбір керівників, голів виконавчих органів та членів наглядових рад суб`єктів господарювання, оголошений до моменту введення в дію воєнного стану;

- призначення на посаду керівників, голів виконавчих органів, членів ради директорів та членів наглядових рад суб`єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн. гривень, а також особливо важливого для економіки підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень, здійснюється суб`єктом управління об`єктами державної власності (далі - суб`єкт управління) після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсного відбору на строк, який не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування.

Як вбачаєтьмся з матеріаллів справи, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 № 391 погоджено кандидатуру ОСОБА_1 на посаду Голови ДП «АМПУ» Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 03.05.2023 № 13-ОС ОСОБА_1 призначено на посаду Голови ДП «АМПУ».

У подальшому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 02.12.2024 № 61-ОС «Про звільнення керівника державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звільнено ОСОБА_1 з посади Голови ДП «АМПУ» у перший робочий день після припинення тимчасової непрацездатності, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з достроковим розірванням укладеного з ним контракту.

Пунктом 17 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203 (у редакції від 28.09.2023, яка наразі є чинною) визначено, що при розірванні контракту на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з п. 8 ст 36 КЗпП України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.

Таким чином, у Міністерства розвитку громад та територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2022 № 643 «Деякі питання управління об`єктами державної власності на період дії воєнного стану» та пп. 20 п. 76 Статуту ДП «АМПУ», наявні повноваження щодо призначення на посаду та припинення повноважень Голови Підприємства, укладення і розірвання з ним контракту, здійснення контролю за дотриманням умов контракту.

Згідно з пунктом 7 Контракту керівник зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства, що враховується під час укладення контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, згідно з додатком 1 до контракту.

Відповідно до підпункту м) та підпункту с) пункту 25 Контракту №ІІ-15/0/2023 керівник може бути звільнений з посади, а вказаний контракт розірваний за ініціативи Уповноваженого органу Управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії у разі невиконання керівником показників, передбачених вказаним Контрактом, а також з інших підстав передбачених законодавством.

Пунктом 9 Контракту, в редакції додаткової угоди від 01.03.2024 № ІІ-15/1/2024, встановлено обов`язок позивача щокварталу подавати Міністерству Звіт керівника підприємства про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства за встановленою додатком 2 формою, протягом п`яти робочих днів після граничного строку подання фінансової звітності, визначеної Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (зі змінами), у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.1995 № 597 «Про Типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності».

За пунктом 11 Контракту Міністерство організовує фінансовий контроль за діяльністю Підприємства та затверджує або погоджує в установленому порядку його річний з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожний наступний рік; здійснює контроль за складанням у встановлені законодавством строки фінансового плану Підприємства, виконанням показників затвердженого фінансового плану Підприємства та показників, передбачених цим контрактом, а також за здійсненням Підприємством витрат у разі не затвердження (непогодження) річного фінансового плану в установленому законодавством порядку.

Листом Міністерства від 27.11.2023 № 21024/16/10-23 ДП «АМПУ» надіслано до неухильного виконання затверджений фінансовий план ДП «АМПУ» на 2024 рік.

Відповідно до фінансової звітності ДП «АМПУ» на І квартал 2024 року вбачається невиконання показника капітальні інвестиції заплановано «16992» по факту «13073» та збільшення кредиторської заборгованості з «753183,0» до «1408575,0».

Відповідно до фінансової звітності ДП «АМПУ» на І півріччя 2024 року (ІІ квартал 2024 року) (копія додається) вбачається невиконання запланованого показника чистого доходу від реалізації продукції «»1644783» склав «1626799» *відхилення «-18004») виконано на 99%, невиконання показника капітальні інвестиції заплановано «117851» по факту «18431» (відхилення («-99420»).

Відповідно до фінансової звітності ДП «АМПУ» на ІІІ квартал 2024 року вбачається невиконання показника капітальні інвестиції заплановано «262797» по факту «88294» (відхилення («-9174503»), наявність поточної кредиторської заборгованості за розрахунками з бюджетом «-24257» (виконання 76%).

Результати опрацювання звітів керівника підприємства - позивача, викладено у листах від 28.09.2023 № 15843/16-23; від 11.11.2023 № 21369/16-23; від 05.12.2023 № 22829/16-23; від 16.04.2024 № 6463/16-24; від 08.05.2024 № 7591/16-24; від 10.05.2024 № 7738/16-24; від 22.05.2024 № 8290/16-24; від 06.06.2024 № 9055/16-24; від 22.08.2024 № 12438/16-24; від 25.11.2024 № 17141/16-24 (копії додаються).

Зі Звітів позивача як керівника підприємства, зокрема вбачається системне невиконання показника коефіцієнту фінансової стійкості: у І кварталі 2024 року плановий показник коефіцієнту фінансової стійкості мав становити 13,08, а фактично становив 8,03; у ІІ кварталі 2024 року плановий показник коефіцієнту фінансової стійкості мав становити 10,18, а фактично становив 9,07; у ІІІ кварталі 2024 року плановий показник коефіцієнту фінансової стійкості мав становити 13,05, а фактично становив 10,11.

Зокрема, відповідно до листа від 25.11.2024 № 17141/16-24, за результатами опрацювання звіту про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства, надісланого листом ДП «АМПУ» від 04.11.2024 № 3280/10-04-04/Вих, виявлено невиконання планового квартального показника коефіцієнту фінансової стійкості за ІІІ квартал 2024 року (рядок 5050 згідно із затвердженим фінансовим планом відповідного року).

З вище викладеного вбачається, що позивачем системно допускались порушення пункту м) Контракту щодо невиконання Керівником показників, передбачених вказаним Контрактом.

Крім того, 27.09.2024 в Міністерстві за № 76074/0/7-24 зареєстровано лист Об`єднання профспілок ДП «АМПУ» від 27.09.2024 № 22-24 щодо порушень Головою ДП «АМПУ» умов Колективного договору та наведено обставини, які можуть свідчити про порушення ОСОБА_1 умов оплати праці працівників ДП «АМПУ». Вказаним листом порушено питання вимоги про дострокове розірвання трудового договору/контракту з позивачем.

Вказаний лист скеровано Міністерством Голові ДП «АМПУ» листом від 01.10.2024 № 12065/10/14-24, зокрема керуючись правом особи, щодо якої прийнято таке рішення на його судове оскарження. Міністерство надало доручення Голові ДП «АМПУ» ОСОБА_1 розглянути лист профспілки та надати відповідь до 03.10.2024. Водночас, відповідь Голови ДП «АМПУ» надано листом від 09.10.2024 № 3020/10-01-16/Вих. З цієї відповіді вбачається, що вимога профспілки щодо дострокового розірвання трудового договору/контракту, ОСОБА_1 не оскаржена, а таку відповідь надано не у встановлений Міністерством строк за спливом 12 днів.

Нормами статті 45 КЗпП України передбачено, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Якщо роботодавець, або керівник, стосовно якого пред`явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення. У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

11.11.2024 в Міністерстві за № 88808/0/7-24 зареєстроване повторний лист профспілки від 11.11.2024 № 24-24 в якому деталізовано інформацію про те, що профспілка вважає порушенням Головою ДП «АМПУ» умов Колективного договору та оплати праці працівників ДП «АМПУ», зокрема наведено обставини порушення ОСОБА_1 вимог статті 24, 43 Конституції України, статті 97 КзпП України, статті 15 Закону України «Про оплату праці» при здійсненні виключних повноважень Голови ДП «АМПУ» щодо обрання форм і систем оплати праці, встановлення працівникам конкретних розмірів тарифних ставок, посадових окладів, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених відповідними колективними договорами, із дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством України та Галузевою угодою, а також наведено, що Голова ДП «АМПУ» не виконує зобов`язань за Колективним договором та ігнорує відповіді звернення профспілки. Зокрема до листа додано копію відповіді Голови ДП «АМПУ» від 09.02.2024 № 386/10-01-16 за якою питання, порушені профспілкою рапортом від 04.01.2024 № 6/31-01-00-р вирішується. Таким чином, Головою ДП «АМПУ» розгляд рапорту від 04.01.2024 щодо дотриманняьправ працівників ДП «АМПУ» за умовами Колективного договору здійснювався 11 місяців та станом на дату подання повторно вимоги профспілки не вирішено. Мінрозвитку окремо взято до уваги викладене профспілкою щодо непропорційності встановлених ОСОБА_1 посадових окладів працівникам центрального апарату ДП «АМПУ» та працівників філій ДП «АМПУ», які здійснюються господарську діяльність (від діяльності яких і залежить прибутковість підприємства). Отже, за вказаним листом профспілки можна дійти висновку про те, що позивачем у порушення вимог Статуту заходи із вдосконалення системи оплати праці працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості як у результатах особистої праці, не забезпечувались та не вживались.

Листом Міністерства від 10.12.2024 № 23147/15/10-24 (копія додається) поінформовано профспілку за результатами розгляду листа, а листом Міністерства від 27.12.2024 № 16258/15/14-24, керуючись зокрема зобов`язаннями Міністерства за Галузевою угодою між Міністерством інфраструктури України, Федерацією роботодавців транспорту України і Спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту на 2013 - 2015 роки (з доповненнями) (копія додається), зокрема за пунктом 3.7. та 8.4, зобов`язаннями сторони роботодавців, серед яких і ДП «АМПУ», зокрема пунктом 3.11 - 3.13, 3.16 - 3.17, надіслано вказане звернення на розгляд ДП «АМПУ» для надання відповідних пояснень. Листом від 17.01.2025 за № 821/15/14-25 повторно запитано у ДП «АМПУ» стан розгляду звернення профспілки, оскільки відповідь ДП «АМПУ» на попередній лист так і не надано.

Листом ДП «АМПУ» від 24.01.2025 № 221/10-01-01/Вих, зареєстровану в Міністерстві 24.01.2025 № 7101/0/7-25 надано відповідь щодо отримання ДП «АМПУ» повторних тотожних за змістом звернень профспілок, які наразі перебувають на розгляді, за результатами якого Міністерство буде поінформовано додатково і невідкладно.

Підпунктом 14 пункту 8 Контракту позивач зобов`язувався забезпечувати дотримання норм антикорупційного законодавства.

Однак, 19.11.2024 Офісом Генерального прокурора України до Національної поліції України скеровано лист з листом профспілки про можливе порушення Головою ДП «АМПУ» вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем також допущено порушення вимог статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості виконання судового рішення, допущеного до негайного виконання, що у подальшому зокрема стало підставою для подання позову до Міністерства.

За вказаною статтею, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Так, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 04.11.2024 у справі № 761/26313/23 за позовом ОСОБА_6 до Міністерства, ДП «АМПУ», про визнання незаконним наказу про припинення повноважень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,позовні вимоги задоволено частково, зокрема: - визнано незаконним наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 06.07.2023 року № 25-ОС «Про припинення повноважень начальника Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту Чорноморськ)», яким припинено повноваження ОСОБА_6 на посаді начальника Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Чорноморськ) 10.07.2023 року, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України; - поновлено ОСОБА_6 , на посаді на посаді начальника Чорноморської філії ДП «АМПУ» (адміністрація морського порту Чорноморськ) з 11.07.2023 року; - стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1512628 грн 30 коп. (без урахування податків та обов`язкових платежів); - в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Станом на 15.11.2024 всупереч переліченим вище нормам законодавства, Головою ДП «АМПУ» не поновлено ОСОБА_6 на посаді за наявності повноважень, передбачених Статутом на видачу відповідного наказу про поновлення, не було також подано відповідне подання на звільнення ОСОБА_7 з посади начальника філії, що у подальшому стало підставою для подання ОСОБА_7 позову до Міністерства зокрема і з підстав порушення порядку звільнення з посади. Позовні вимоги ОСОБА_7 розглядаються Шевченківським районним судом міста Києва у справі № 761/46076/24, рішення у якій не прийнято.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем також порушено підпункт с) пункту 25 контракту №ІІ-15/0/2023 від 03.05.2023 року.

Враховуючи все вище викладене, а також надані до матеріалів справи докази та встановлені на їх підставі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано процедури звільнення, а тому відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача.

Крім того, оскільки в судовому засіданні не встановлено порушення відповідачем прав позивача в частині звільнення із займаної посади, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також, статтею 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (стаття 129-1 Конституції України). Отже, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень за змістом статей 18. 430 ЦПК України судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організації повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи неправомірність звільнення позивача не знайшла свого об`єктивного підтвердження, не встановлено підстав для його поновлення на роботі, а розрахунок з позивачем роботодавцем було проведено, та доказів його затримки позивачем надано не було, суд вважає, що вимога про стягнення з Міністерства розвитку громад та територій України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 05.12.2024 до ухвалення рішення у справі, з розрахунку 15 859,56 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 56 копійок) за кожен день вимушеного прогулу, з яких слід утримати податки, збори та інші обов`язкові платежі - є також безпідставною та не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства розвитку громад та територій України, третя особа: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 12.11.2025 року.

Суддя: