Рішення № 132492269, 10.12.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13470/25

Провадження № 2/712/5022/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10грудня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого- судді - Пироженко В.Д.

за участі секретаря Каплі А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.04.2021 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено заяву оферту № 200337447, відповідно до умов якого було відкрито рахунок та встановлено ліміт 100000 грн зі ставкою по ліміту 48% річних. Відповідач зобов`язалася повернути кошти та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору.

Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачці кошти, визначені умовами заяви (оферти), що підтверджується виписками за кредитним договором.

Термін повернення кредиту настав у повному обсязі, заборгованість погашена не була, у зв`язку з чим виникла заборгованість станом на дату відступлення права вимоги та становить 55941,26 грн. Заборгованість за тілом кредиту 31815,28 грн, заборгованість за відсотками 24155,98 грн.

25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» уклали договір про відступлення прав вимоги № GLN426202/1 та відповідно ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набула статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 .

Просить стягнути з відповідача суму заборгованості 55941,26 грн та судові витрати по сплаті судового збору 2422.40 грн та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 7000 гривень.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.10.2025 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу надано термін на подачу відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позов позивача в якому відповідач зазначає, що вона не заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, проте не погоджується з ним та просить відмовити у позові. 06.04.2021 року вона звернулася до АТ «Банк Форвард» із заявою та просила укласти з нею договір строком на 11 місяців, Протягом періоду з 08.04.2021 року по 07.03.2022 року банк видав їй 30182,02 грн тіла кредиту та нарахував відсотки 12379,83 грн. Поза межами строку кредитування Банк видав 4543,56 грн тіла кредиту, які в день видачі відразу були зараховані на свою користь як погашення відсотків, тому даними коштами вона не користувалася. В період з 08.04.2021 року по 23.07.2024 року вона сплатила на користь банку 26804,06 грн. Вона не визнає відсотки, які були нараховані їй поза межами строку кредитування. Нею були погашені відсотки в повному обсязі, а сума тіла кредиту становить 15767,79 грн. Також вона не може погодитися з тим, що розміщені на веб-сайті банку публічні пропозиції на укладення договору у відповідних на той час редакціях є складовими кредитних договорів. Просила відмовити у задоволенні позову позивачу. Подано заяву про зменшення витрат на правову допомогу.

09.12.2025 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення в яких зазначено, що позивач в обгрунтування факту набуття прав вимоги додав до Договору копію договору про відступлення прав вимоги від 25.07.2024 року, укладений між в.о. уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ «Банк Форвард» Біла І.В. та представником позивача Д.В. Ломідзе. Рішенням правління Національного банку України від 07.03.2023 року відкликано банківську ліцензію та ліквідацію АТ «Банк Форвард». Розпочато процедуру ліквідації. Рішенням виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07.03.2023 року та повноваження ліквідатора призначено Караченцева А.Ю. Згідно відомостей з ЄДРПОУ про позивача, його єдино уповноваженою особою є ОСОБА_2 . Тому, належно оформленого та підписаного договору уповноваженими на те особами матеріали справи не містять, оскільки правосуб`єктність ОСОБА_3 та Д.В. Ломідзе матеріалами не підтверджені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, представником відповідачки адвокатом Лісовенком Д.І. подано заяву в якій просить справу розглянути у їх відсутність. Просив врахувати викладені відповідачкою заперечення щодо позову.

У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українине здійснювалася.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 06.04.2021 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено заяву оферту № 200337447, відповідно до умов якого було відкрито рахунок та встановлено ліміт 100000 грн зі ставкою по ліміту 48% річних. Відповідач зобов`язалася повернути кошти та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору.

Кредит надається загальним строком на 11 місяців. Проценти за користування кредитом: нараховуються за ставкою по ліміту 48% річних.

Заява оферта, опитувальник клієнта фізичної особи, договір про використання електронного підпису та заява про відкриття поточного рахунку підписана ОСОБА_1 .

Відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 20033744 та розрахунку заборгованості, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», станом на дату відступлення права вимоги, 25.07.2024 року становить 55941,26 грн. Заборгованість за тілом кредиту 31815,28 грн, заборгованість за відсотками 24155,98 грн

25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» уклали договір про відступлення прав вимоги № GLN426202/1 та відповідно ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» набула статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 .

Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачкою грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором заявою(офертою) № 200337447 від 06.04.2021. Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором, його наступником та позивачем щодо спірного договору.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Таким чином, з огляду на основоположні норми цивільного законодавства щодо кредитних правовідносин, не може існувати поняття «понадстрокового користування позикою», а існує лише можливість правомірно не повертати позичені кошти протягом визначеного часу (із нарахуванням процентів відповідно до ст.1048 ЦК України), або неправомірне користування чужими коштами в разі спливу строку креждитування (із застосуванням ст. 625 ЦК України).

Регулятивні відносити між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг. Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним і кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. . Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у спраі № 912/1120/16).

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність обов`язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачений ст. 625 ЦК України, не свідчать про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом». Такі проценти слід розглядадти як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користуванння кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Позивач посилається на розрахунок заборгованості наданий станом на 23.07.2024року.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на момент подачі позову позивачем нараховано заборгованість за відсотками в сумі 24125,98 грн.

Із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого позивачем вбачається, що відсотки за період поза межами строку кредитування позикодавець нараховував саме як відсотки за користування кредитом, а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ОСОБА_1 процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок, унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення заявлених позивачем процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, а саме 11 місяців за вказаним вище кредитним договором.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може вважатися належним доказом наявності заявленого позивачем розміру заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Суд приходить до висновку, що таке нарахування відсотків суперечить викладеним вище висновкам Верховного Суду.

З наданого суду договору вбачається, що строк кредитування зазначено 11 місяців. Тобто до 07.03.2022 року, а тому і відсотки повинні бути нараховані саме на вказану дату.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, борг відповідачки по відсотках, станом на 07.03.2022 року становить 1029,83 грн, сума тіла кредиту становить 27271,72 грн. які і підлягають стягненню з відповідача.

Проте, судом установлено, що відповідачкою в період, з моменту надання кредиту до 23.07.2025 року, були здійснені погашення відсотків за надання кредиту на загальну суму 12543,56 грн, а тому від загальної суми заборгованості суд відраховує суму погашеного боргу 12543, 56 грн і до стягнення з відповідачки в загальному підлягає сума 15757,99 грн.

Що стосується відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги №0206 від 02.06.2025 року; акт №701 та детальний опис наданих та виконаних послуг на суму 7 000,00 грн.

Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, враховуючи, що позов позивача задоволено частково, враховуючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам позивача в сумі 1972 грн.

Також підлягають до стягнення з відповідача витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 682,36 грн, пропорційно задоволеним вимогам позивача, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Посилання відповідачки на те, що належно оформленого та підписаного договору уступки уповноваженими на те особами матеріали справи не містять, оскільки правосуб`єктність ОСОБА_3 та Д.В. Ломідзе матеріалами не підтверджені, суд вважає безпідставними з мотивів того, що доказів недійсності чи нікчемності даного договору відповідачкою не надано, а тому суд приймає його за належний доказ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» (м Львів , вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 200337447 від 06.04.2021 року в сумі 15757,99 грн, понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 682,36 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 972 грн, а всього 18412,35 грн (вісімнадцять тисяч чотириста дванадцять гривень, 35 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 10.12.2025

Головуючий:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит Капітал» (м Львів , вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_2 ).