Рішення № 132490551, 09.12.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2100/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року по справі №560/1268/17 та стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Дубровицького районного суду розірвано 15 листопада 2017 року.

Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27 листопада 2017 року рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісячно, із проведенням індексації розміру аліментів відповідно до Закону, починаючи з моменту подачі заяви, а саме з 05 жовтня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

З часу призначення аліментів, відповідач неодноразово допускав заборгованість по сплаті аліментів. Наразі син навчається в Берестівському ліцеї Дубровицької міської ради в 5 класі. За весь час, відповідач навчанням і поведінкою сина не цікавиться, жодної участі у шкільному житті сина не приймає.

Дитина потребує сучасних гаджетів для повноцінного дистанційного навчання. Крім того, дитина періодично хворіє, у зв`язку з чим виникає потреба у придбанні ліків. Також кошти витрачаються на одяг, товари першої необхідності та на повноцінне і збалансоване харчування. До того ж, син займається різними видами спорту, що також потребують додаткових витрат.

На даний час вона працює у відділі освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради, однак отримуваної нею заробітної плати не вистачає на забезпечення усіх потреб сина.

Відповідач є працездатного віку, наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримує стабільне грошове забезпечення, на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає.

З часу призначення аліментів з 2017 року мав місце факт неодноразового підвищення прожиткового мінімуму встановленого відповідно до віку дитини. Крім того, у 2022 році в Україні почалась війна, що суттєво вплинуло на зростання цін на всі групи товарів та послуг, особливо на вартість дитячих товарів, продуктів харчування, медичних послуг та інших послуг яких потребує син.

Тому, виходячи із засад справедливості, з метою захисту прав дитини, вважає за необхідне змінити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення та стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

До початку розгляду справи від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 квітня 2013 року, який рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року було розірвано (а.с.8).

Від даного шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12).

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісячно із проведенням індексації розміру аліментів відповідно до Закону, починаючи з моменту подачі заяви до суду, а саме 05 жовтня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення суду, 12 січня 2018 року Дубровицьким районним судом Рівненської області видано виконавчий лист №560/1268/17 (а.с.13).

Згідно довідки №11482 виданої 16 серпня 2024 року Дубровицьким відділом державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області (а.с.15) у Відділі перебуває на примусовому виконанні виконавче провадження №55590141 про виконання виконавчого листа 560/1268/17, виданого 12 січня 2018 року Дубровицьким районним судом Рівненської області.

Зазначена інформація також стверджується наявною у матеріалах справи копією постанови державного виконавця Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кузло Л.В. про відкриття виконавчого провадження від 23 січня 2018 року ВП №55590141 (а.с.18).

У ході розгляду справи знайшов підтвердження той факт, що з часу призначення аліментів відповідач ОСОБА_1 неодноразово допускав заборгованість по сплаті аліментів, зокрема:

- постановою державного виконавця Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Кузло Л.В. від 11 липня 2018 року накладено арешт на майно боржника у межах суми звернення стягнення на суму 6183,87 грн. (а.с.20);

- постановою державного виконавця Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузло Л.В. від 20 лютого 2020 року накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення на суму 11389,78 грн. (а.с.21);

- постановою начальника Дубровицького відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Голяки І.В. від 10 серпня 2021 року накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення на суму 22863,80 грн. (а.с.22-23);

постановою державного виконавця Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дем`янець Т.В. від 14 листопада 2024 року накладено арешт на грошові кошти боржника у межах суми звернення стягнення на суму 10836,82 грн. (а.с.24-25).

Згідно довідки старости Берестівського старостинського округу М.Дашука від 09 червня 2025 року №2/512 (а.с.10) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 .

За змістом ст. 51 Конституції України дитинство являється об`єктом охорони держави.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, законодавець чітко визначив, по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі. По-друге, правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України)

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України).

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини.

У будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його.

Так, позивач скористалася своїм правом, визначила способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька.

Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів суд бере до уваги, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище оскільки протилежного останній не довів,, відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про зміну способу їх стягнення.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст. 141 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в дохід держави у розмірі, визначеному на день подачі позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

заяву задоволено повністю

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року по справі №560/1268/17 та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання даного рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.