Вирок № 132490545, 10.12.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1401/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

представника потерпілої юридичної особи: ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025181110000122 від 01 травня 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого фізичною особою підприємцем, із середньою освітою, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в ході здійснення діяльності із випалювання деревного вугілля (вуглевипалювання) не забезпечив дотримання вимог законодавства, що регулює порядок охорони земель та поводження з відходами, а саме: Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про управління відходами».

Так, ОСОБА_4 , будучи фактичним користувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5621888200:07:007:0198 площею 2,0692 га, яка знаходиться за межами с. Трипутня Сарненського району Рівненської області, власником якої є ОСОБА_7 , в порушення вимог Закону України «Про охорону земель» та Земельного кодексу України, упродовж 2025 року використовував розміщені ним же на вказаній земельній ділянці 5 стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря (піролізних печей), які в сукупності утворюють виробничий комплекс з випалювання деревного вугілля.

Зокрема, відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи Державної екологічної інспекції Поліського округу, безпосередньо на місці видимого забруднення обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді амонію сягає 45,14 мг/кг, що в 1,6 рази перевищує вміст зазначеної речовини у фонових пробах ґрунту (28,1 мг/кг), обсяг вмісту фосфору сягає 23,1 мг/кг, що в 1,3 рази перевищує вміст зазначеної речовини у фонових пробах ґрунту (17,7 мг/кг), сульфатів 596,4 мг/кг при визначеній гранично допустимій концентрації в 160 мг/кг.

Зазначені умисні дії ОСОБА_4 призвели до забруднення не передбачених для використання у вказаній діяльності земель сільськогосподарського призначення шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, що, з огляду на обсяг перевищення нормативів речовин, створило небезпеку для довкілля, а розмір шкоди від забруднення земельної ділянки склав 1530,81 грн.

Таким чином, своїми діями, які виразились у забрудненні земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.239 КК України.

11 червня 2025 року між прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025181110000122 від 01 травня 2025 року з одного боку та підозрюваним ОСОБА_4 з іншого боку, за участю захисника ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вказаної угоди прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних обставин для даного кримінального провадження та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч.1 ст. 239 КК України, підозрюваний у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене правопорушення, а саме за ч.1 ст.239 КК України у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.

Сторонами угодитакож узгодженопозиції стосовнодолі речовихдоказів поданому кримінальномупровадженню.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення,передбачене ч.1 ст. 239 КК України згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів. При цьому, представником Державної екологічної інспекції Поліського округу ОСОБА_8 надано письмову згоду прокурору на укладання даної угоди.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримано правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_6 питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості залишила на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.239 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між начальником Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, а також виконавши в судовому засіданні вимоги ч. 4 і ч. 6 ст. 474 КПК України та переконавшись у відсутності підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених у ч. 7 ст. 474 КПК України і враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, суд, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вищевказаної угоди.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

Майнова шкода відшкодована.

Заходи забезпеченнякримінального провадження,в томучислі запобіжнийзахід,до обвинуваченогоне застосовувались.

Процесуальні витративідсутні.

Долю речовихдоказів слідвирішити відповіднодо вимогст.100КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373-376, 394-395, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості, яка була укладена 11 червня 2025 року між прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239Кримінального КодексуУкраїни та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

Речові докази:

5 (п`ять) піролізних печей для випалювання деревного вугілля повернути законному володільцю ОСОБА_4 .

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду Рівненської області ОСОБА_1