Рішення № 132486647, 10.12.2025, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3641/25

Провадження № 2/0274/1590/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"10" грудня 2025 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого-судді Хуторної І. Ю., розглянувши порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в м. Бердичеві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року Товариство обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (даті ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 370,40 грн, 2422,4 грн - судового збору та 7000, 00 грн - витрат на правничу допомогу.

Короткий виклад доводів позову

Позов мотивовано тим, що 07.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 92458, за умовами якого позичальникові надано суму кредиту 12 000 грн, шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 хх-хххх-7991.

Відповідачка свої зобов`язання щодо сплати тіла кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконала, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 28 370,40 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 13200 грн та заборгованості відсоткам в розмірі 15 170 ,00 грн.

25.11.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, згідно із яким позивач набув право грошової вимоги за вказаним Кредитним договором.

Посилаючись на наведені обставини, ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» просить стягнути на його користь із відповідача заборгованість за Кредитним договором від 07.05.2024 у в розмірі 28 370,40 грн.

Відзив на позовну заяву у строк встановлений судом відповідачка не подавала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 17.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо подання у визначені строки відповідачем відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Цією ж ухвалою суд витебував докази зарахування грошових коштів за кредитним договором.

Згідно із п. 2 ч. 7 ст.128ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

За приписами п. 4 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки відповідачу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання.

В силу ч. 5 ст.272ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За правилами п. 5 ч. 6 ст.272ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається із матеріалів справи до суду повернулося поштове відправлення, яким відповідачці за адресою її місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, із відміткою від 17.07.2025 про відсутність особи за вказаною адресою.

Відтак, відповідачка, будучи належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі у визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 07.05.2024 року між ТОВ «Фінансова Компанія «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 00-9757537 (надалі Кредитний договір № 00-9757537 ) у формі електронного документа. Договір підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором 92458 (а.с. 10-14, 22).

За умовами кредитного договору розмір кредитного ліміту складає 12 000 грн, строк кредитування 360 календарних днів, стандартна процентна ставка - 1,47 % в день, знижена процентна ставка 1,32 в день.

Крім того, відповідно до п. 1.6. кредитного договору кредитодавець одноразово нараховує комісію в розмірі 1200 грн, яку позичальник відповідно до п. 3.4. договору зобов?язаний сплатити 2 травня 2025 року.

Відповідно до інформаційної довідки ТОВ Платежі онлайн від 18.12.2024 на карту № НОМЕР_1 хх-хххх-7991 - 07.05.2024 перераховано 12 000 грн (а.с. 23-24).

Згідно із додатком до довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 30.10.2024 ТОВ «Фінансова Компанія «МАКС КРЕДИТ» повідомило про успішність операції щодо перерахунку 07.05.2024 ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9757537 коштів у сумі 12 000, 00 грн на картку № НОМЕР_1 хх-хххх7991 (а.с.25-26).

Згідно із листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 28.07.2025 року на ім`я ОСОБА_1 відкрито картку № НОМЕР_1 хх-хххх-7991.

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 07.05.2024 року на картку № НОМЕР_2 було перераховано грошові кошти в розмірі 12 000, 00 грн.

Згідно із детальним розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9757537, складеного директором ТОВ «Макс кредит» - відповідачці надано кредит в сумі 12 000 грн, їй нараховано 1 200 грн комісії, проценти до 25 листопада 2024 року в розмірі 15 170,4 грн, а також штрафні санкції в розмірі 4 800,00 грн.

Розрахунок не містить відомостей про погашення боргу.

25.11.2024 між ТОВ «Фінансова Компанія «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, за змістом кого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за укладеними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги (а.с. 32-40).

Згідно реєстром боржників за кредитними договорами до договору факторингу № 25112024-МК/ЕЙС від 25.11.2024 до ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9757537 в сумі 28 370,40 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 13200,00 грн; заборгованості по відсоткам в розмірі 15170,54 грн (а.с. 40-41).

Застосовані норми права

За змістом ст. ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац 2 ч. 2 ст.639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ч.1 ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Аналіз доводів сторін, висновки суду

Дослідивши докази, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, із таких підстав.

Частиною першою статті 95 ЦПК України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, як і жодних доказів на спростування боргу у розмірі, зазначеному позивачем.

Із долучених до позову доказів суд встановив факт укладення Кредитного договору № 00-9757537, надання позичальникові грошових коштів за цим договором, невиконання відповідачкою умов договору, а також набуття позивачем права вимоги.

Вирішуючи по суті позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, суд виходить із того, що за матеріалами справи відповідачці було надано в користування грошові кошти (кредит) в сумі 12 000 грн, які були перераховані на її банківську картку.

Суд відзначає, що включення первісним кредитором та позивачем до суми заборгованості за тілом кредиту комісії за надання кредиту в розмірі 1200 грн, яка до того ж мала бути сплачена 02 травня 2025 року є неправомірним, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.1ЗУ «Проспоживче кредитування» загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом.

Згідно із п.3 ч.1 ст.1ЗУ «Проспоживче кредитування» загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит.

В силу п.4 ч.1 ст.1ЗУ «Проспоживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що тіло кредиту (загальний розмір кредиту) та комісії є окремими складниками загальної вартості кредиту для споживача, а відтак будь-які комісії не можуть включатися у тіло кредиту.

Тому із відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в розмірі 12 000 грн.

Всього із відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9757537 в розмірі 27170,40 грн, із яких 12 000 грн тіло кредиту та 15170,40 грн проценти.

У задоволенні позову, в частині стягнення 1200 гривень заборгованості за кредитом, відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольнив позов, із відповідачки слід стягнути на користь позивача сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2319,90 грн, із розрахунку 27170,40 х 2422,4 : 28370,40

Вирішуючи питання про стягнення із відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу яку позивач просить компенсувати в розмірі 7000, 00 грн, суд виходить із наступного.

За змістом п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію Договору №07/04/25-02 про надання правничої допомоги від 07.04.2025, що укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» із Додатковою угодою до нього (а.с. 42-45); копію Акта прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025 (а.с.46); копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю № 4956.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137, частиною третьою статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Так, суд ураховує, що згідно Акта прийому-передачі наданих послуг від 15.05.2025 р. - на складання позовної заяви було витрачено 2 год. та вартість цієї послуги становить 5000 грн 00 коп., на вивчення матеріалів справи було витрачено 2 год. та вартість цієї послуги становить 1000 грн 00 коп., на підготовку адвокатського запиту було витрачено 1 год та вартість цієї послуги становить 500 грн 00 коп., на підготовку та подачу клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів було витрачено 1 год. та вартість цієї послуги становить 500 грн 00 коп. (а.с. 46).

На переконання суду, зазначені в цьому Акті прийому-передачі наданих послуг обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений час не співмірні їх вартості, такі витрати не обґрунтовані та пропорційні до предмета спору.

Так, вивчення матеріалів справи, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, що було додане до позовної заяви, в цілому є складниками такої послуги як підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, а тому вони не можуть мати окремий вартісний показник.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що зміст згаданих адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів є практично ідентичними, а тому витрачання 1 год. на надання останньої послуги, яка окрім того є складовою частиною послуги по складанню позовної заяви, не є належним чином обґрунтованим.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами є однотипними, не містять складнощів, не потребують тривалого аналізу доказів або значного часу на підготовку й подання позову.

Тому суд вважає, що вартість 1 год. роботи адвоката по складанню позовної заяви в сумі 2500 грн 00 коп. є надмірно завищеною.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, часткове задоволення позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» та стягнення із відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн 00 коп.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі №205/5969/15-ц.

Отже, всього із відповідачки слід стягнути 4819,90 грн судових витрат ( (2319,90 судовий збір) + 2500 (витрати на правничу допомогу)).

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263, 268, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 00-9757537 від 07.05.2024 в розмірі 27170 гривень 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» 4819 гривень 90 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Харківське шосе, буд.19, оф. 2005, м. Київ, 02090.

відповідачка - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І. Ю. Хуторна