Рішення № 132486454, 03.12.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19112/25

Провадження № 2/161/6189/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 грудня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайоннийсудВолинськоїобласті в складі:

головуючого судді Мазур Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««ФК» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ««ФК» Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника Грибанова Д.В., звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 325256220.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим Договором.

27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 27.02.2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 40720,40 грн., з яких: 9888,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 30832,40 грн.сума заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 325256220 в розмірі 40720,40 грн., з яких: 9888,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 30832,40 грн.сума заборгованості за відсотками та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою від 19 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлення з відміткою працівника пошти «за закінчення терміну зберігання».

Таким чином, судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи. Суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити їх правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності відповідачів.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.03.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 355256220 на суму 10000,00 грн. строком на 30 днів (з можливістю продовження). Базова процентна ставка становить 2,50 % від суми кредиту та застосовується по дату закінчення Дисконтного періоду, а за наступного дня після його закінчення позичальник зобов`язаний сплачувати 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування ним (а.с. 8-18).

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до якого, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим Договором.

31.12.2020 року Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.22-24).

Однак, сам договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року позивачем до позовної заяви не приєднаний, а у вищезазначеній додатковій угоді відсутні відомості про продовження строку дії договору факторингу № 28/1118-01.

27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 27.02.2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 40720,40 грн., з яких: 9888,00 грн.сума заборгованості за основною сумою боргу; 30832,40 грн.сума заборгованості за відсотками (а.с.28).

Частинами 1, 3 ст.512ЦКУкраїни передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Частиною 1 ст.526ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 611 ЦК України, передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1ст. 612 цьогоКодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що відповідач кошти отримані за кредитним договором № 325256220 від 19 березня 2024 року позикодавцю не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 здійснювалось часткове погашення боргу у розмірі 1202,00 грн..

Відповідно до ч. 1ст. 525ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до змісту ст.536ЦК України за користування грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти та розмір процентів встановлюється договором.

Частина 1 ст.599ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.625ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Укладений з ОСОБА_1 вищезазначений договір в судовому порядку розірваний не був, не визнаний він також недійним, тобто в силу статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача борг за кредитним договором 10000,00 грн. - заборгованість по кредиту;

Що стосується розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договором про надання фінансових послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору кредитної лінії № 325256220 від 19.03.2024, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, у розмірі кредитного ліміту в сумі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника(п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 10000,00 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернутий орієнтовно до 19.03.2024.

У пункті 7.1 договору сторони узгодили, що кредитна лінія надається строком на 10 днів від дати отримання кредиту, а саме до 29.03.2024 та є дисконтним періодом.

Порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами сторони договору узгодили у розділі 8 Договору кредитної лінії. Так, проценти за користування кредитом нараховуються під час дисконтного періоду за процентною ставкою в розмірі 328,50 процентів річних, що становить 2,50 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Порядок пролонгації договору сторони узгодили в п. 3.3 та п. 3.4 договору. Так, сторони домовилися, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1090,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет. Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. Оскільки пролонгація не змінює істотних умов договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.

За обставинами справи, погодженим строком кредитування є строк 10 днів. Обставини продовження чи пролонгації строку кредитування позивачем не обґрунтовувалися (ч. 1 ст. 81 ЦПК України) та судом не встановлені.

Відтак, суд вважає, що позивач вправі нараховувати проценти за користування кредитом лише за період погодженого строку кредитування.

Отже, за розрахунком суду, сума процентів за користування кредитом, сплати яких позивач вправі вимагати, становить 2500,00 грн. (10000,00 грн. (тіло кредиту) х 2,50 % (процентна ставка) х 10 днів (строк кредитування). В цьому аспекті суд не погоджується з розрахунком заборгованості позивача, оскільки з нього вбачається, що проценти нараховувалися поза межами строку кредитування, чого законом не передбачено.

Судом встановлено, що згідно розрахунку відповідачем було здійснено часткову оплату суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 1202,00 грн., яку позивачем було зараховано у розмір 112,00 грн. на суму заборгованості за тілом кредиту та 1090,00 грн. суми заборгованості за процентами.

З урахуванням часткового погашення заборгованості в розмірі 1202,00 грн., заборгованість відповідача за кредитним договором становить 11298,40 грн. (10000,00 грн. (тіло кредиту) 112,00 грн.(погашення заборгованості)= 9888,00 грн. (сума заборгованості за основним боргом); 2500,00 грн. (проценти за користування кредитом) 1090,00 грн. (погашення заборгованості) = 1410,00 грн. (сума заборгованості за відсотками), що разом становить 11298,40 грн..

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за кредитним договором №325256220 у розмірі 11298,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то згідно вимог ст.141ЦПК України сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір (3028,00 грн.) необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 840,13 грн. (11298,00*3028,00/40720,40).

Керуючись ст. ст.13,14,82,223,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««ФК» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 11298 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 00 копійок, з яких: 9888 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок - сума заборгованість за основним боргом; 1410 (одна тисяча чотириста десять) гривні 00 копійок сума заборгованості за відсотками.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати пов`язані зі сплатою судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 13 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код в ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г.Мазур