Рішення № 132482329, 10.12.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 грудня 2025 р. Справа № 120/8876/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРТРЕЙД - АВТО" до: Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України безпеки на транспорті про: визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРТРЕЙД - АВТО" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.

Позовні вимог обґрунтовані протиправністю постанов відповідача від 13.06.2025 №000110, №000111 та №000112 про накладення штрафу, оскільки прийняті без врахування усіх обставин справи чим порушено приписи ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Крім того, відповідачем при визначенні розміру штрафу не враховано наявність рішення Конституційного суду України від 01.11.2023 року №9-р(ІІ)2023, яким визнано неконституційним розмір штрафу, застосований оскаржуваними постановами.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача подав до суду за вх. №45544/25 відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" регламентовано визначення "встановлені вимоги" - це вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України , встановлені технічними регламентами. Тобто, продукція стосовно якої здійснював господарську діяльність ТОВ "ВІНІНТЕРТРЕЙД-АВТО" обов`язково повинен відповідати технічному регламенту , а саме Порядку №521. Однак, продукція реалізувалася позивачем з порушенням встановлених вимог, а саме порушенням Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та порядку №521.

Звернуто увагу суду на тому, що у посадових осіб Укртрансбезпеки, які здійснюють заходи у сфері державного ринкового нагляду, передбачені ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" з метою забезпечення не розповсюдження на ринку України товарів, які становлять загрозу для життя та здоров`я споживачів такої продукції шляхом вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. Відтак, у відповідача не було жодних підстав діяти не в межах повноважень та не у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі Наказу "Про проведення планової перевірки характеристик продукції" від 12.05.2025 №777та направлення на проведення перевірки №0000444 від 26.05.2025 у період з 26.05.2025 по 29.05.2025 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державцем Ростиславом Анатолійовичем, старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Туркенич Катериною Андріївною було проведено перевірку характеристик продукції ТОВ "ВІНІНТЕРТРЕЙД-АВТО".

За результатами перевірки складено Акт №0000045/ВН046/25 від 26.05.2025 в якому встановлено, що позивач здійснював розповсюдження продукції:

- Дитяче автокрісло Capcula MT6 (виробництво HEYNER GMBH) артикул 40762198 ш/к 2240762198012, а саме: відсутній сертифікат відповідності та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифікату типу.

- Дитяче автокрісло Capcula MT6 (виробництво HEYNER GMBH) артикул 40762199 ш/к 22407621199019, а саме: відсутній сертифікат відповідності та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифікату типу.

- Дитяче автокрісло Capcula MN3 (виробництво HEYNER GMBH) артикул 40782015 ш/к 2240762015012, а саме: відсутній сертифікат відповідності та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифікату типу.

Зазначене є порушенням п. 1.2, 1.3, 7.1, 8.2, 8.3, 12.4 наказу Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 №521 "Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання.

Державною службою України з безпеки на транспорті винесено протокол №000041 про виявлені порушення вимог Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 29.05.2025, яким встановлено, що при здійсненні позапланового заходу за місцезнаходженням органу ринкового нагляду за ланцюжком постачання у ТОВ "ВІНІНТЕРТРЕЙД -АВТО", який розташований за адресою: вул. Хмельницьке шосе, 7км, с. Зарванці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23223, встановлено порушення щодо продукції. що полягає відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам визначеної в акті перевірки характеристик продукції від 29.05.2025.

Повідомленням від 29.05.2025 №48221/23/24-25 повідомлено позивач про розгляд справи, що призначено на 13.06.2025 о 09:00 год.

За результатами розгляду справи відповідачем винесено постанови від 13.06.2025 №000110, №000111 та №000112 про застосування до позивача штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів громадян, у розмірі 51 000 грн по кожній постанові.

ТОВ "ВІНІНТЕРТРЕЙД-АВТО" непогоджується із постановами про накладення штрафу, а ому звернулося до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом №2735-VI.

Статтею 2 Закону № 2735 визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини щодо: здійснення ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті; здійснення контролю всієї продукції, крім видів продукції, зазначених у частині п`ятій цієї статті. Якщо технічними регламентами встановлено спеціальні вимоги щодо здійснення ринкового нагляду стосовно конкретних видів продукції, спрямовані на досягнення тих самих цілей, що й положення цього Закону, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів ринкового нагляду, що не охоплюються такими спеціальними вимогами. Якщо законами України та виданими відповідно до них нормативно-правовими актами встановлено спеціальні вимоги щодо контролю продукції, положення цього Закону застосовуються лише до тих аспектів контролю продукції, які не охоплюються зазначеними спеціальними вимогами.

Застосування положень цього Закону не перешкоджає органам ринкового нагляду вживати заходів, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Згідно зі статтею 3 Закону № 2735, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (частина перша статті 4 Закону № 2735).

Статтею 8 Закону № 2735 визначено, що обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

Суб`єкти господарювання зобов`язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію;

2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.

Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2735, заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно із положеннями статті 23 Закону № 2735 під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб`єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Відповідно до статті 29 Закону № 2375, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;

декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстави звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності визначені статтею 45 Закону № 2375.

Так, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений;

2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Закон України 2 грудня 2010 року № 2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - Закон № 2736) установлює правові та організаційні засади введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності.

Статтею 1 Закону № 2736 визначено, що:

виробник - це імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні);

ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача);

небезпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, що не відповідає визначенню терміна "безпечна нехарчова продукція", зазначеному у цій статті;

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2736 дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині третій цієї статті.

Виробники зобов`язані вводити в обіг лише безпечну продукцію (стаття 4 Закону № 2736).

Продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством (частина перша статті 5 Закону № 2376).

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 2376, доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України (частина перша статті 11 Закону № 2376).

Так, під час перевірки відповідачем було встановлено, що позивач здійснював розповсюдження продукції:

- Дитяче автокрісло Capcula MT6 (виробництво HEYNER GMBH) артикул 40762198 ш/к 2240762198012, а саме: відсутній сертифікат відповідності та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифікату типу.

- Дитяче автокрісло Capcula MT6 (виробництво HEYNER GMBH) артикул 40762199 ш/к 22407621199019, а саме: відсутній сертифікат відповідності та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифікату типу.

- Дитяче автокрісло Capcula MN3 (виробництво HEYNER GMBH) артикул 40782015 ш/к 2240762015012, а саме: відсутній сертифікат відповідності та зазначення на виробі, етикетці, пакуванні або у супровідній документації щодо використання продукції (інструкції (керівництві) щодо експлуатації тощо) номеру сертифікату типу.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 29.05.2025 відповідачем було прийнято рішення про вжиття обмежувальних заходів №000045/ВН250/25, №000250/ВН251/25, №000251/ВН252/25, №000252/ВН253/25, №000253/ВН254/25, №00024/ВН255/25, якими застосовано обмежувальний захід відповідно до статтей 28-32 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 12 ЗУ "Про загальну безпечність нехарчової продукції" шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами у строк до 29.07.2025.

Крім того, відповідно до запрошення від 29.05.2025 призначено розгляд справи на 13.06.2025 о 09:00 год.

За результатами розгляду справи відповідачем винесено оскаржувані постанови від 13.06.2025 №000110, №000111 та №000112 про застосування до позивача штрафу у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів громадян у розмірі 51 000 грн по кожній постанові.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем фактично застосовано до позивача декілька заходів реагування одночасно, а саме, шляхом прийняття рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та накладення штрафу оскаржуваними постановами.

Слід зазначити, що, встановивши обов`язок суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами законом, законом чи підзаконним актом не встановлено способу та порядку такої співпраці, що сприяло б юридичній визначеності у спірних відносинах.

Суд зазначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Ринковий нагляд та контроль ґрунтується, зокрема, на наступних принципах:

- пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам;

- об`єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції;

- додержання прав і захист інтересів суб`єктів господарювання, споживачів (користувачів) під час здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

- результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень.

Принципами права визнаються об`єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов`язання які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів.

Правозастосовча діяльність, особливо в частині накладення штрафних санкцій, повинна базуватись на чітко визначених принципах законності, обґрунтованості, доцільності, які забезпечують її правомірність, справедливість та ефективність.

Принци адекватності адміністративно-господарських санкцій, який включає в себе такі поняття як пропорційність, співмірність, доцільність передбачає, що індивідуальний тягар санкцій може покладатись на особу правовим актом держави лише тією мірою, яка необхідна для досягнення певної легітимної мети.

Вимога доцільності передбачає зіставлення обраних засобів із метою обґрунтування їх відповідності саме вказаній меті, їх ефективності з огляду на ієрархію цілей.

Правові засоби мають бути адекватними, відповідними головній меті права, а також цілям інституту права.

Для визначення доцільності будь-якого засобу повинні враховуватись, з одного боку розмір та інтенсивність втручання в основне право, а з іншого важливість мети.

Загалом принцип пропорційності ґрунтується на конституційних принципах правової держави й верховенства права та може визначатись як основоположний принцип права, спрямований на забезпечення в правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими й мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

Таким чином, застосування певного виду стягнення повинно відповідати загальним принципам законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Це означає, що, визначаючи вид стягнення органи контролю повинні врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків.

У постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №820/5458/17 висловлено правову позицію, що суд враховує наявність у відповідача дискреції в питаннях визначення певного виду санкцій та наголошує, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності у вигляді накладення штрафу у загальному розмірі 153000 грн. є непропорційним вартості товарів, рівню загрози суспільним інтересам, безпідставною та суперечить меті, визначеній Законом №2735-VІ, а також основним принципам ринкового нагляду і контролю продукції, встановленим Законом №2735-VІ.

При цьому, постанови про накладення штрафу були прийняті відповідачем 13.06.2025р., тобто до закінчення строків, встановлених рішеннями про вжиття обмежувальних (коригувальних), строк виконання яких визначений відповідачем 29.07.2025р.

Суд також зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення Головним управлінням в межах даної справи перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів у позивача.

Крім того, в розрізі спірних правовідносин слушним є посилання сторони позивача на рішення Конституційного суду України за конституційною скаргою ОСОБА_1 щодо відповідності Конституції України окремого припису пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 01.11.2023 у справі №3-53/22 (126/22).

Так, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 1 листопада 2023 року визнав неконституційним окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що стосується повноважень органів ринкового нагляду щодо тимчасового припинення обігу продукції, яка не відповідає вимогам безпеки.

Конституційний Суд України зазначає, що встановлення абсолютно визначених та/або безальтернативних санкцій має бути розумно поєднано із наданням законом уповноваженому суб`єктові притягнення особи до юридичної відповідальності варіативності в питанні обрання санкції до порушника, що уможливило б додержання в такий спосіб принципів домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності. Принципи домірності та індивідуалізації юридичної відповідальності в разі притягнення особи до юридичної відповідальності може бути забезпечено, зокрема, у спосіб установлення в законі різних видів санкцій за вчинення одного й того самого правопорушення або різних за розміром штрафів, що їх може бути накладено на порушників тієї самої охоронної норми.

Оспорюваний припис Закону, що визначає безальтернативну санкцію, яка до того ж має ознаки абсолютно визначеної, не надає суб`єкту накладання адміністративного стягнення можливості врахувати те, що гіпотезою пункту 2 частини другої статті 44 Закону охоплено велику та різноманітну кількість виявів об`єктивної та суб`єктивної сторони цього правопорушення, а тому суперечить частині першій статті 8, частині другій статті 61 Конституції України.

Конституційний Суд України констатує, що зазначений припис Закону не створює умов для досягнення під час правозастосування справедливого балансу між вимогами публічного інтересу в забезпеченні високого рівня захисту прав споживачів та захистом права власності особи, оскільки цей припис покладає на особу індивідуальний і надмірний тягар, а отже є підґрунтям для надмірного втручання держави у право власності, внаслідок чого суперечить частинам першій, четвертій статті 41 Основного Закону України.

З огляду на викладене, Конституційний Суд України визнав окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону, а саме: „у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян таким, що не відповідає Конституції України. Визнаний неконституційним припис Закону, утрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Припис ч. 2 ст. 44 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" станом на день винесення оскаржуваних постанов визнано таким, що не відповідає Конституції України, а відтак не міг бути застосований при визначенні санкції позивачу.

Оцінюючи рішення контролюючого органу за критеріями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, без урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямована така дія, а тому, прийняті рішення є протиправними та такими , що підлягають скасуванню.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Також, суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча, пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідками судового розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних постанов.

Натомість, позивачем доведено та надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу №000110 від 13.06.2025 на Товариство обмеженою відповідальністю "Вінінтертрейд -Авто" (код ЄДРПОУ 37424747) у сумі 51000,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу №000111 від 13.06.2025 на Товариство обмеженою відповідальністю "Вінінтертрейд -Авто" (код ЄДРПОУ 37424747) у сумі 51000,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу №000112 від 13.06.2025 на Товариство обмеженою відповідальністю "Вінінтертрейд -Авто" (код ЄДРПОУ 37424747) у сумі 51000,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРТРЕЙД - АВТО" за рахунок бюджетних асигнувань за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150,м.Київ,вулиця Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Вінінтертрейд - Авто'' (вул. Хмельницьке шосе, 7. с. Зарванці, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23223, РНОКПП 37424747)

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПУ 39816845)

СуддяКомар Павло Анатолійович