Ухвала суду № 132465024, 05.11.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/11185/25

№ 1-кп/183/2491/25

05 листопада 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені 20.08.2025 року до ЄРДР за № 12025042350000984, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

До суду 30.10.2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.

Потерпіла, захисник обвинуваченого та обвинувачений вважає, кожен окремо, що обвинувальний акт можливо призначити до судового розгляду, а також судовий розгляд можливо проводити у відкритому судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, а тому обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду.

Суд, вислухавши прокурора, потерпілу, захисника та обвинуваченого вважає необхідним призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім того, прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_3 під вартою, мотивуючи тим, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Так, 30 липня 2025 року приблизно о 12:30 годині ОСОБА_3 , перебував по вул. Г. Бораковського у м. Самар Дніпропетровської області, де у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення майна, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , в якому ОСОБА_3 попередньо проживав до червня 2025 року.

Реалізуючи свій прямий умисел, у вказані дату та час ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись тим, що ніхто не контролює його дії та вони не помічені для оточуючих, через хвіртку проник на територію домоволодіння за адресою по АДРЕСА_1 , де шляхом пошкодження рами дерев`яного вікна, проник у приміщення будинку та у верхній шухляді комоду спальної кімнати побачив ноутбук марки «LenovoIdeaPad З 15ITL6 NBIP З 15ITL6 ІЗ 8G 512GNOS», серійний номер: PF4AH103, темно-сірого кольору, який належить ОСОБА_6 , вартістю 10192 гривні 50 копійок, котрий визначив об`єктом свого злочинного посягання.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_3 , взяв до рук ноутбук марки «LenovoIdeaPad З 15ITL6 NBIP З 15ITL6 ІЗ 8G 512GNOS», серійний номер: PF4AH103, темно-сірого кольору та, утримуючи зазначене майно, покинув місце скоєння злочину після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну Суму 10192 гривні 50 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 серпня 2025 року до за №12025042350000984 за ч. 4 ст. 185 КК України.

30 серпня 2025 року повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18 жовтня відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 листопада 2025 року включно.

Достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_3 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме допитом потерпілого, оглядами предметів, допитами свідків.

Окрім цього, у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час є актуальними та не змінились.

-Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі від п`яти до восьми років, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

03 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук та досудове розслідування по кримінальному провадженні №12025042350000984 від 20.08.2025 було зупинено.

09.10.2025 ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_3 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

09.10.2025 слідчим СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було отримано матеріали, щодо встановлення місцеперебування підозрюваного ОСОБА_3 , а саме те що останній на підставі ухвали слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 від 09.10.2025 затриманий 17.10.2025 в м. Київ, після чого доставлений до Самарівського РВП та 18.10.2025 досудове розслідування відновлене.

Незаконно впливатина свідківу кримінальномупровадженні: орган досудового розслідування вважає ОСОБА_3 в подальшому може як у спосіб погроз їх показів, а також відмови від давання будь-яких інших додаткових показів, так як у вказаному кримінальному провадженні в якості свідка допитана дружина підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та станом на теперішній час вказаний свідок безпосередньо не надано свідчення в суді.

- Вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється: про наявність ризику, свідчить те, що ОСОБА_3 вчинив умисний корисливий злочин у якому обґрунтовано підозрюється, на теперішній час ніде не працює, тому доходу ніякого не отримує. Вказані обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень з корисливих мотивів у разі перебування його на волі.

Така характеристика особи підозрюваного та перелічені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 матиме реальну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до ОСОБА_3 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється остання, та неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м`якими запобіжними заходами.

На підставі викладеного вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та належної поведінки можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо, тому просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Потерпіла підтримала заявлене клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 , кожен окремо, проти заявленого клопотання заперечував.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу

ОСОБА_3 суд враховує, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до клопотання прокурора, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі від п`яти до восьми років, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, наявність ризику,передбаченого п.3ч.1ст.177КПК Українисвідчить те,що ОСОБА_3 в подальшому може як у спосіб погроз їх показів, а також відмови від давання будь-яких інших додаткових показів, так як у вказаному кримінальному провадженні в якості свідка допитана дружина підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та станом на теперішній час вказаний свідок безпосередньо не надано свідчення в суді.

Також суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить те, що ОСОБА_3 вчинив умисний корисливий злочин у якому обґрунтовано підозрюється, на теперішній час ніде не працює, тому доходу ніякого не отримує. Вказані обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень з корисливих мотивів у разі перебування його на волі.

Суд при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, віднесеного законом до категорії тяжких, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких він обвинувачується.

Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_3 , ніж тримання під вартою.

Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним застосувати обвинуваченому найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

Аналізуючи вищевикладене, вислухавши думку учасників процесу, кожного окремо, суд вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу є безпідставним та необґрунтованим, тому клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-317 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.15 годину 13 листопада 2025 року в залі судового засідання Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю прокурора, потерпілої, захисника та обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 грудня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя ОСОБА_1