Рішення № 132463004, 05.12.2025, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/3707/25

Провадження № 2/331/2473/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. № 137) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса надання послуг: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,

В С Т А Н О В И В:

30.06.2025р. до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості зажитлово-комунальні послуги за період з 01.12.2015 р. по 13.03.2018 р. в розмірі 4970,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. Боржник належним чином не виконував свої зобов`язання по оплаті наданих послуг, в зв`язку з чим утворилась заборгованість. За період з 01.12.2015 по 13.03.2018 року загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення, наданих Концерном «Міські теплові мережі» відповідачу за адресою надання послуг: АДРЕСА_3 , складає 4970,50 грн.

У зв`язку з викладеним, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 4 970,50 грн. та судовий збір.

Ухвалою суду від 10липня 2025 року зазначену справу прийнято дорозгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. (а.с. 15-16)

17 вересня 2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він не оспорює факт надання послуг та суму нарахувань, але просить застосувати строк позовної давності, та відмовити в задоволенні позовних вимог. (а.с. 27-30)

02 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд», від представника позивача надійшли додаткові пояснення, де зазначено, що з урахуванням переривання строків позовної давності позивачем, та положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні, позивачем не пропущено строки позовної давності, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності; позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, відзив відповідача, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до наступного.

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 21.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.01.09 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ» (п. 1.2. Рішення).

Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року „Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжя, починаючи з 01.04.2011 року, виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, підігріву гарячої води визначено Концерн „МТМ в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну „МТМ (п. 1.2. Рішення).

Зазначені рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року та № 200 від 28.04.2011 року були офіційно надруковані у офіційному засобі масової інформації Запорізької міської ради - газеті „Запорізька січ.

Відповідно до п. 18 Правил «Надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, плата за послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вноситься щомісячно.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендатор) будинку, квартири споживач послуг зобов`язаний, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором, дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житло-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Окрім того, обов`язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у ст.ст. 67, 68 Житловому кодексі УРСР.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідноіз ст. 322 ЦКУкраїни власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Концерн «МТМ» надає послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 8)

Згідно з ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні);управитель;виконавці комунальних послуг.

Згідно з розрахунком заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 Концерном «Міські теплові мережі» відповідачу за адресою надання послуг: АДРЕСА_3 , надано послуги на загальну суму 6232,77 грн., сплачено 1261,77 грн., заборгованість складає 4970,50 грн. (а.с. 8)

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (Постанова КЦС ВС від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи питання щодо підстав для застосування строку позовної давності в рамках даної справи, суд виходить з наступного.

Так, згідно розрахунку заборгованості, який відповідачем належними та допустимими доказами не спростований, Концерн «Міські теплові мережі» нарахував заборгованість за централізоване опалення за період з 01.12.2015 по 13.03.2018 року.

З позовом про стягнення вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду 30.06.2025 року.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

Як встановлено судом, відповідач зобов`язаний щомісяця здійснювати оплату за житлово-комунальні послуги, а відтак вказані зобов`язання відповідача з оплати житлово-комунальних послуг виникали щомісяця. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020,розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українибуло доповнено пунктом 12, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11.03.2020, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Дія карантину, встановленого зазначеною Постановою, неодноразово продовжувалась. Востаннє дію карантину було продовжено до 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2023 № 383.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IXрозділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362,559, 681,728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Зазначений закон набрав чинності 17.03.2022.

Відповідно до пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби СОVID-19» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пункт 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2»в Україні встановлено карантин з 12.03.2020 року, який діяв до 30.06.2023, а тому позовна давність на території України подовжується на строк дії карантину.

Таким чином, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діяло положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину в Україні. З позовом до суду Концерн «МТМ» звернувся 30.06.2025 року.

Крім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (Розділ доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023).

Таким чином, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діяло положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Разом із тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, який не спростовано відповідачами у цій справі належними та допустимими доказами, відповідач протягом періоду з березня 2016 р. по жовтень 2017 р. здійснював платежі на надані позивачем послуги, які перевищували розмір нарахованих йому платежів, що свідчить про вчинення відповідачем дій, які вказують на визнання ним боргу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Так, у березні 2016 року позивачем було нараховано до сплати за опалення 196,51 грн. відповідачем сплачено за надані послуги 238,82 грн. У жовтні 2017 року позивачем було нараховано до сплати за опалення 87,63 грн. сплачено відповідачем 1000,00 грн.

З огляду на викладені обставини, суд доходить до висновку, що у даному випадку підстави для застосування строку позовної давності до позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» відсутні, оскільки у період з 01.12.2015 по 13.03.2018 року цей строк переривався неодноразово, оскільки відповідачем вчинялися дії, які свідчили про визнання ними боргу перед позивачем, зокрема проводилися оплати, розмір яких перевищував розмір нарахованих позивачем за відповідний місяць платежів.

За таких обставин, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення заборгованості є законними та обґрунтованими, пред`явлено з дотриманням строків позовної давності, а відтак їх слід задовольнити у повному обсязі.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. № 137) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса надання послуг: АДРЕСА_3 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р № НОМЕР_3 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32121458) заборгованості за надану послугу з централізованого опалення за період з 01.12.2015 р. по 13.03.2018 р. на загальну суму 4970 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Концерну Міські теплові мережі р/р № НОМЕР_4 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Повне рішення складено 10 грудня 2025 року.

Суддя: Н.Г. Скользнєва