Рішення № 132459173, 08.12.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1887/25

Провадження № 2/386/766/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2025 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» Дідух Є.О. звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що 30.05.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №4694142 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - договір). Договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «46358». На умовах встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 10000 грн. Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 30.05.2024 року по 25.05.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 10000, 00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «ПУМБ». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему, на підставі укладеного договору про організацію переказу коштів між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПАЙТЕК», оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість загальною сумою 58747, 59 грн., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 9999, 99 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором 35847, 61 грн., суми заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 12899, 9871 грн. та судові витрати.

В судове засідання представник ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзив на позов не подавав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280 282 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст.ст. 1077, 1078ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст.513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .

Зі змісту ч. 1 ст.207ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 30.05.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №4694142 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відповідачем разом з додатками та паспортом споживчого кредиту підписано відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно умов договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає ОСОБА_1 кредит у сумі 10000, 00 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

30.05.2024 року ТОВ «ПАЙТЕК» перераховано відповідачу грошову суму 10 000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 у безготівковому порядку, що підтверджено листом директора ТОВ «ПАЙТЕК» вих. №20250306-458 від 06.03.2025 року.

Також, надання відповідачу кредиту 30.05.2024 року в загальній сумі 10 000, 00 грн. підтверджено довідкою начальника відділу обробки запитів контролюючих органів Управління супроводження контрольно-операційної діяльності Мережі Центру операційної підтримки АТ «ПУМБ», наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

27.02.2025 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 27/02/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право вимоги до позичальників, в тому числі, за кредитним договором №4694142 від 30.05.2024 pоку, що уклали ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 27.02.2025 до Договору факторингу №27/02/2025 від 27.02.2025 року, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4694142 від 30.05.2024 pоку.

З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вбачається, що у період з 30.05.2024 року по 27.02.2025 року відповідачці нараховано заборгованість в сумі 50847,60 грн., яка складається з: 9999,99 грн. - тіло кредиту, 35847,61 грн. - проценти за користування, 5000 грн. штрафні санкції.

Після набуття права вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за договором №4694142 про надання споживчого кредиту від 30.05.2024 року склало розрахунок заборгованості з якого слідує, що на суму боргу 10000 грн. відповідачці нараховувалися проценти за 86 календарних днів, з 28.02.2025 року по 24.05.2025 року, процентна ставка 1,5%, сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами 12900, 00 грн..

Загальний розмір заборгованості, що пред`явлено до стягнення зменшено на суму штрафних санкцій і складає 58747, 59 грн., а саме: сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 9999, 99 грн., сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 35847, 61 грн., сума заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 12900, 00 грн..

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором № 4694142 про надання коштів на умовах споживчого кредитування від 30.05.2024 року не виконує, внаслідок чого має наведену заборгованість, і право грошової вимоги до відповідача за цим договором передано позивачеві, суд вважає позовні вимоги підставними та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги у позові про зазначення в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. Отже, зазначення в рішенні про нарахування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України суперечило б пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Згідно ст.ст.133,141ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422, 40 гривень.

Крім того, позивачем понесені витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 грн.. З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» в особі директора Сівека С.С. та адвокатом Дідухом Є.О. , укладено Договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 року. Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №4694142 до Договору №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, сторони погодили надання наступних правових (юридичних послуг) між Товариством та адвокатом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , підготовка та подача позовної заяви, вартість наданих послуг 10000, 00 гривень та детальний опис робіт ( наданих послуг) № 4694142 від 18.09.2025 року, заявка № 4694142 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року, яка була здійснена 21.04.2025 року.

Отже, згідно положень ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 10 000, 00 грн., адже такі витрати підтверджено документально і клопотань про їх зменшення у зв`язку з їх неспівмірністю від відповідача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором №4694142 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в загальній сумі 58747, 59 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн. та витрати напрофесійну правничу(правову)допомогу усумі 10000,00грн.. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Д. В. Червоненко