Рішення № 132449078, 17.11.2025, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/421/25

2/532/445/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Пелих О.В.,

відповідач - ТОВ «Полтаваенергозбут»,

представник відповідача - адвокат Черевань Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення пені за прострочення платежів, суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 (споживач) і ТОВ «Полтаваенергозбут» (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1100307909 від 30.07.2021 року, за яким, зокрема, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, розташованих у приватному домогосподарстві споживача в АДРЕСА_1 , а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії. В свою чергу, постачальник зобов`язався купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного домогосподарства споживача за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством на підставі укладеного між постачальником та споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23.09.2021 року, який є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1100307909 від 30.07.2021 року. Розрахунковим періодом є календарний місяць і оплату електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальник зобов`язаний здійснювати в місяці наступному за розрахунковим. Споживач має право на таку оплату. Проте, не зважаючи на свій обов`язок, постачальник постійно прострочує платежі за отриману від споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом. Згідно з пунктом 4.10 договору № 5100018 від 23.09.2021 року, в разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник зобов`язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно розрахунку, пеня за прострочення платежів по договору № 5100018 від 23.09.2021 року з початку його дії та по 06.02.2025 склала 30674,26 грн. Згідно розрахунків, сума на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення по договору № 5100018 від 23.09.2021 року з початку його дії та по 06.02.2025 склала 15304,83 грн, а три проценти річних від прострочених сум становлять 2356,70 грн.

Представник позивача прохав суд стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 48335,79 грн., з яких: 30674,26 грн. - пеня за прострочення платежів, 15304,83 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2356,70 грн. - три проценти річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року; стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

10 червня 2025 року представник позивача подав заяву про відмову від позовної вимоги в частині стягнення пені за прострочення платежів у розмірі 30674,26 грн. та прохав стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 17661,53 грн., з яких: 15304,83 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 2356,70 грн. - три проценти річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року; стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

15.09.2025 року представник відповідача подав контррозрахунок стягуваної суми, відповідно до якого, за період з листопада 2021 по жовтень 2024 розмір інфляційних нарахувань становить 3676,08 грн., а 3 % річних - 1347,47 грн.

29.10.2025 року представник позивача подав заяву, в якій зазначив, що погоджується з контррозрахунком відповідача та відмовляється від позовних вимог у частині, що перевищують такий контррозрахунок, а тому прохав стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 лише 5023,55 грн., з яких: 3676,08 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1347,47 грн. - три проценти річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року. Відмовляється від частини позовних вимог, що перевищують контррозрахунок відповідача, а саме: про стягнення з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 12637,98 грн., з яких: 11628,75 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1009,23 грн. - три проценти річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року. Також прохав стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати.

17.11.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пелих О.В. подав заяву про проведення засідання за їх відсутності. Вимоги про стягнення з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 5023,55 грн., з яких: 3676,08 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1347,47 грн. - три проценти річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року підтримує повністю. Також прохав стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4239,20 грн.

17.11.2025 року представник відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» - адвокат Черевань Л.С. подала заяву про проведення судового засідання без її участі за наявними матеріалами справи та прохала зменшити розмір витрат про надання правничої допомоги, частково покласти їх на позивача. Адвокат Черевань Л.С. вказує, що представник позивача - адвокат Пелих О.В. неодноразово звертався до суду з аналогічними позовними заявами про стягнення заборгованості. Маючи типову форму позовної заяви через систематичність подання позовів до ТОВ «Полтаваенергозбут» з аналогічним предметом та довірителем ОСОБА_1 , представник відповідача вважає зазначений адвокатом Пелихом О.В. в остаточному розрахунку час, витрачений на підготовку процесуальних документів, завищеним.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 30 липня 2021 року між ТОВ «Полтаваенергозбут» (постачальник) і ОСОБА_1 (споживач) укладено Договір № 1100307909 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (т.1 а.с.10-11).

За умовами Договору № 1100307909, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, розташованих у приватному домогосподарстві споживача в АДРЕСА_1 , а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та обраної комерційної пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.

30 липня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Початок постачання електричної енергії 30 липня 2021 року (т.1 а.с.12).

За умовами Комерційної пропозиції, погодженої сторонами, ціна постачання електричної енергії побутовим споживачам у період з 01 січня по 31 липня 2021 року здійснюється за регульованими (фіксованими) цінами (тарифами) на електроенергію, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії». Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї із сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань (т.1 а.с.12-зворот-13).

23 вересня 2021 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018. Місце розташування приватного господарства: с. Перегонівка, вул. Монастирська, 3Б (т.1 а.с.13-зворот-15).

Відповідно до пункту 1 Договору № 5100018, споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати в споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору № 5100018, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Постачальник універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок споживача відповідно до заяви-повідомлення.

Пунктом 4.6 Договору № 5100018 передбачено, що постачальником універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобів вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії.

У пункті 4.10 Договору № 5100018 визначено, що в разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник зобов`язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який оплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.06.2024 року в справі № 918/907/22, у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону. Згідно з принципом «Lex specialis» (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма) за наявності розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон.

Якщо норми нормативних актів однакової юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Отже, в даних правовідносинах слід керуватися постановами НКРЕКП, а не положеннями договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами, які суперечать цим постановам.

Так, у період з 26.04.2022 по 01.02.2023 діяла постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2022 року № 396 «Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану» (далі - постанова НКРЕКП від 26.04.2022 № 396).

Вказаною постановою визначено, що постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), на період дії воєнного стану в Україні та протягом 60 днів після його припинення чи скасування, здійснюють купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за «зеленим» тарифом, установленим НКРЕКП, за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом із дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, з урахуванням таких особливостей:

1) ПУП має забезпечувати мінімальний гарантований розмір оплати придбаної в побутового споживача електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства з енергії сонячного випромінювання, енергії вітру та на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах.

ПУП визначає мінімальний гарантований розмір оплати, Ов (грн) на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного господарства понад власне споживання приватним домогосподарством, (кВт*год), визначених відповідно до підпункту 1 пункту 3 цієї постанови, та ціни Ц, на рівні 1,68 гривні за 1 кВт*год, яка коригується на відсоток надходження грошових коштів за електричну енергію від споживачів у відповідному календарному місяці згідно з формою № 3а-НКРЕКП, затвердженою постановою НКРЕКП від 20.12.2019 року № 2897, (далі - форма 3а-НКРЕКП) за формулою де

УПр - загальна сума коштів (у т.ч. вартість послуг оператора системи передачі (далі - ОСП) та оператора системи розподілу (далі - ОСР), врегулювання небалансів тощо у випадку їх включення в загальну суму коштів, що нараховується споживачеві), нарахована ПУП споживачу за фактично спожитий у звітному періоді обсяг електричної енергії з урахуванням ПДВ, що відповідає рядку 015 графи 1 форми 3а-НКРЕКП, тис грн;

УПо - загальна сума коштів (у т.ч. попередня оплата (авансові платежі) на наступні періоди та/або оплата заборгованості попередніх періодів), сплачена споживачами ПУП за електричну енергію (у т.ч. за вартість послуг ОСП, ОСР, врегулювання небалансів тощо у випадку їх включення в загальну суму коштів, що нараховується споживачеві) у звітному періоді з урахуванням ПДВ, що відповідає рядку 035 графи 1 форми 3а-НКРЕКП, тис грн;

2) ПУП має здійснювати оплату за придбану електричну енергію в розмірі не менше мінімального гарантованого розміру не пізніше 60 днів після закінчення відповідного розрахункового періоду, що становить календарний місяць (крім лютого 2022 року).

Пунктом 2 Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 року № 396 встановлено, що ПУП починаючи з першого дня, після спливу 60-денного строку після припинення або скасування воєнного стану, протягом періоду, який відповідає строку дії в Україні воєнного стану, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування, щомісячно рівними частинами проводити повну та остаточну оплату за придбану електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства понад власне споживання, в тому числі, за обсяги, які визначені шляхом коригування за фактичними показами лічильника(ів), згідно з підписаними звітами, та з урахуванням проведених мінімальних гарантованих оплат.

Таким чином, у період дії постанови НКРЕКП від 26.04.2022 року № 396 ТОВ «Полтаваенергозбут» здійснювало купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, за «зеленим» тарифом, установленим НКРЕКП, за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством з урахуванням таких особливостей:

- оплата придбаної в побутового споживача електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства з енергії сонячного випромінювання, енергії вітру та на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах здійснюється в мінімальному гарантованому розмірі оплати, розрахованого по формулі НКРЕКП;

- оплата за придбану електричну енергію в розмірі не менше мінімального гарантованого розміру здійснюється не пізніше 60 днів після закінчення відповідного розрахункового періоду, що становить календарний місяць (крім лютого 2022 року);

- розрахунок у повному обсязі за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством здійснюється щомісячно рівними частинами, починаючи з першого дня, після спливу 60-денного строку після припинення або скасування воєнного стану, протягом періоду, який відповідає строку дії в Україні воєнного стану, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування.

Постановою НКРЕКП від 30.01.2023 року № 153 скасовано постанову НКРЕКП від 26.04.2022 року № 396 з 01.02.2023 року та встановлено новий порядок для ПУП щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у 2022 році, а саме:

за березень - до 25 березня 2023 року;

за квітень - до 25 квітня 2023 року;

за травень - до 25 травня 2023 року;

за червень - до 25 червня 2023 року;

за липень - до 25 липня 2023 року;

за серпень - до 25 серпня 2023 року;

за вересень - до 25 вересня 2023 року;

за жовтень - до 25 жовтня 2023 року;

за листопад - до 25 листопада 2023 року;

за грудень - до 25 грудня 2023 року.

Тобто розмір відкладених зобов`язань (повна оплата вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у 2022 році) не можна вважати простроченими зобов`язаннями, так як строк їх оплати ще не настав.

Отже, чинним законодавством відстрочено зобов`язання ПУП щодо виплати повної вартості електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, купленої ПУП за «зеленим» тарифом у 2022 році, тому відповідачем здійснена часткова сплата заборгованості за вироблену електричну енергію.

Відповідач свої зобов`язання зі сплати за отриманий об`єм електроенергії за договором від 23.09.2021 року здійснював частково з порушенням строків проведення оплати за відповідний місяць, що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи відповідних платіжних доручень/інструкцій, а також відомостями про обсяги купівлі-продажу електричної енергії з жовтня 2021 року по грудень 2024 року (а.с.16-79), тому є підстави для стягнення суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов`язання та трьох процентів річних від прострочених сум відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Несвоєчасне проведення оплати за продану електричну енергію не заперечується учасниками справи.

Суд враховує, що відповідачем ТОВ «Полтаваенергозбут» надано детальний розрахунок сум, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання зобов`язання та трьох процентів річних від прострочених сум, згідно якого, розмір інфляційних втрат становить 3676,08 грн., 3% річних - 1347,47 грн. (т.1 а.с.195-240).

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пелих О.В. надав суду заяву, згідно якої погоджується з наданим контррозрахунком відповідача та просить стягнути з відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь позивача ОСОБА_1 5023,55 грн., з яких: 3676,08 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1347,47 грн. - три проценти річних від прострочених сум по договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд приймає визнання учасниками справи обставин порушення виконання зобов`язання та розміри відшкодування інфляційних втрат та 3 % річних, як відповідальність за таке порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частин 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити змінені позовні вимоги повністю та стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за отриману від нього електроенергію згідно з договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року в сумі 5023,55 грн., з яких: 3676,08 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1347,47 грн. - три процента річних від прострочених сум.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями частин 1-3 ст. 137 ЦПК визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 , надано витяг з договору про надання правової допомоги № 0460 від 01.03.2024 року, доручення про надання правової допомоги від 06.02.2025 року, рахунок-фактуру від 29.10.2025 року, остаточний розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від 29.10.2025 року (т.2 а.с.12-зворот-15).

З даних документів убачається, що розмір витрат на правову допомогу складає 4239,20 гривень.

У рахунку-фактурі зазначено, що згідно п. 3.2 Договору про надання правової допомоги № 0460 від 01 березня 2024 року, сторони погодили, що 4239,20 гривень із вказаної вище суми Соколенко А.М. сплачує протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про відшкодування таких витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 (т.1 а.с.14).

В остаточному розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від 29.10.2025 року зазначено, що розмір витрат визначається як добуток витраченого адвокатом часу на надання такої допомоги і почасового тарифу, визначеного в договорі на надання правової допомоги (п. 3.1 Договору).

Адвокатом Пелихом О.В. було витрачено 14 годин на надання правничої допомоги ОСОБА_1 , а саме:

1) 6 годин - отримання від клієнта інформації, що має правове значення; ознайомлення з наявними в клієнта документами; з`ясування бажаного результату; вивчення обставин справи на предмет наявності фактичних і правових підстав для одержання бажаного для клієнта результату (попередній аналіз справи); узгодження з клієнтом правової позиції в справі (надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань);

2) 8 годин - підготовка (складення) та подання позовної заяви.

Погодинний тариф становить 302,80 гривень (10 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (на 1 січня року проведення розрахунків), за годину надання правової допомоги) (п. 3.1 Договору).

14 год. 00 хв. х 302,80 грн. = 4239,20 грн.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, включає такі критерії: 1) складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); 2) час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсяг наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, в положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Представник відповідача ТОВ «Полтаваенергозбут» скористалася своїм правом на подання заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якій прохала зменшити їх.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що представник позивача вже звертався до Кобеляцького районного суду Полтавської області з аналогічними позовними заявами до ТОВ «Полтаваенергозбут».

Разом з тим, слід зазначити, що кожна справа стосується різного періоду для обрахунку пені за прострочення платежів, трьох процентів річних.

Оскільки представником позивача проведено розрахунки пені за прострочення платежів та трьох процентів річних згідно з договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року (т.1 а.с.80-108), суд вважає обґрунтованим час, витрачений на підготовку та подання позовної заяви (8 годин), так як потребує більше затрат часу для проведення відповідних розрахунків, а тому його слід залишити без змін.

При цьому, суд вважає зменшити 6 годин до 2 годин на ознайомлення з документами, надання консультацій та роз`яснень, що є достатнім часом для вивчення обставин даної справи.

Таким чином, розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3028,00 гривень (10 годин х 302,80 грн.).

На підставі викладеного вище, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись статтями 12, 133, 137, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Пелиха Олега Віталійовича в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних - задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за отриману від нього електроенергію згідно з договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5100018 від 23 вересня 2021 року в сумі 5023,55 грн., з яких: 3676,08 грн. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 1347,47 грн. - три процента річних від прострочених сум.

Стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3028,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;

відповідач - ТОВ «Полтаваенергозбут», код ЄДРПОУ 42223804, юридична адреса: м. Полтава вул. Панянка,65б Полтавської області.

Суддя