Рішення № 132447118, 09.12.2025, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/682/25

Номер провадження 2/289/633/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ 'ФК 'ФІНТРАСТ КАПІТАЛ' (місце знаходження / місце проживання: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150)до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що 15.10.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 7168145 про надання коштів споживчого кредиту. Сума кредиту склала 7300,00 грн., строк кредиту 360 днів з 15.10.2023 по 09.10.2024. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно дозазначених вищеумов Договору,ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» своїзобов`язанняперед ОСОБА_1 виконало та надало кредит в сумі 7300 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення".

25.07.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25.07/24-ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7168145 від 15.10.2023 року.

З огляду на викладене ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість загальною сумою 31850,63 грн. (Тридцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят гривень 63 коп.), яка складається з 7300 (Сiм тисяч триста гривень 00 копiйок), сума процентів за користування кредитом 13364,84 (Тринадцять тисяч триста шiстдесят чотири гривнi 84 копiйки), нараховані Позивачем проценти за 77 календарних днів - 11185,79 (Одинадцять тисяч сто вiсiмдесят п`ять гривень 79 копiйок), а також витрати на сплату судового збору і на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Ухвалою від 05.05.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві заявили клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, надала до суду письмову відповідь на відзив.

Відповідач до суду також не з`явився, через представника подали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Надали до суду відзив на позовну заяву до якого долучили письмові докази. Проти задоволення позову заперечують частково, з підстав неправомірного нарахування відсотків, оскільки на час отримання кредиту відповідач проходів військову службу і був призваний по мобілізації на час воєнного стану. Суму боргу по тілу кредиту в розмірі 7300 грн. визнають. Також, зазначають, що витрати на правову допомогу є завищеними та не відповідають складності справи, а тому просять зменшити.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Частиною 3ст. 12 ЦПК Українивизначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1ст. 14 ЦК Україницивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.2023 року між первісним кредитором та відповідачем було укладено договір №7168145 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.3. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 7300 грн.

Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНМ» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Кредитний договір з Клієнтом (споживачем) укладається в електронній формі за допомогою ITC Товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт https://www.creditplus.ua.

Згідно з п. 2.1 договору Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Відповідно до реквізитів Договору № 7168145 від 15.10.2023 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А6559».

Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Пунктом 1.5.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,493% в деньта застосовуєтьсявідповідно донаступних умов.Якщо Споживачдо 14.11.2023або протягомтрьох календарнихднів,що слідуютьза вказаноюдатою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Також 15.10.2023 ОСОБА_2 під підпис (одноразовий ідентифікатор А6559) ознайомився із Паспортом споживчого кредиту.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

25.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») укладено договір факторингу №25.07/24-ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №7168145 від 15.10.2023 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.07.2024 року №25.07/24-ф, строк дії Договору № 7168145 від 15.10.2023 року не закінчився.

А тому, позивачем нараховано проценти за 77 календарних днів (25.07.2024 - 09.10.2024) в межах строку договору відповідно до наступного (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додається): 7300 грн. * 1,99 % = 145,27 грн.*77 календарних днів = 11185,79 грн.

Відповідач належнимчином невиконує взятихна себезобов`язаньщодо поверненнякредиту тасплаті процентівза користуванняним,у зв`язкуз чимза договором№7168145від 15.10.2023утворилась заборгованістьв загальнійсумі 31850,63грн.(Тридцятьодна тисячавісімсот п`ятдесятгривень 63коп.),яка складаєтьсяз 7300 (Сiмтисяч тристагривень 00копійок),сума процентівза користуваннякредитом 13364,84 (Тринадцятьтисяч тристашістдесят чотиригривні 84копійки),нараховані Позивачемпроценти за77календарних днів-11185,79 (Одинадцять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 79 копійок), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Із розрахунку наданого позивачем вбачається наявність заборгованості, розмір якої відповідачем не спростовано, не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, не надано доказів щодо вчинення дій спрямованих на погашення заборгованості та доказів повного виконання кредитних зобов`язань.

Таким чином, суд, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача.

Частиною 3ст. 10 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

У відповідності дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положеньст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно ізст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ізст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст.627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскількистаття 629 ЦКвстановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2ст. 1050 ЦК Українивстановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2ст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику,наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

ПоложенняЗУ «Про електронну комерцію»передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідноЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначений цим Законом.

Щодо переходу до нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прав первісного кредитора ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2ст. 512 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1ст. 516 ЦК Українипередбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК Українипередбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, копія договору факторингу та реєстр прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах та позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язання.

Щодо доводів представника відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів перерахування коштів відповідачу суд зазначає наступне.

Згідно норм статті 46 Закону України «Про платіжні послуги»: а) порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; б) виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; в) надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників г) надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: - номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або - унікального ідентифікатора отримувача. д) надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право: 1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; 2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Зважаючи на вищенаведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок вказаний ОСОБА_1 у кредитному договорі.

Відтак, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.

Оскільки товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Суму заборгованості за основним боргом в розмірі 7300 грн. (тіло кредиту) відповідач визнає (а.с. 107 зворот), а тому згідно ч.1 ст.. 82 ЦПК дана заборгованість не потребує доказуванню і підстави для задоволення клопотання позивача про витребування з банку даної інформації відсутні.

Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять.

Відтак, встановивши укладення між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 15 жовтня 2023 року договору про споживчий кредит №7168145, строку дії договору на 360 днів, відсутність сплати тіла кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту в сумі 7300,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості по процентам, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до послужної карти та додатково наданих копій наказів, ОСОБА_1 з 02.10.2023 по 30.11.2023 пройшов навчання в Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного та здобув професійну кваліфікацію офіцер тактичного рівня. 14 грудня 2023 року призначений командиром кулеметного взводу механізованого батальйону ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » СВ ЗСУ. 13 листопада 2024 року звільнений з військової служби за станом здоров`я.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Надана відповідачем послужна карта видана тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу заступника командира в/ч НОМЕР_3 (а.с. 118) та копії наказів командира військової частини судом оцінюється як такі, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Надані відповідачем письмові докази про стан його здоров`я та проходження військової служби не можуть впливати на можливість повернення ним кредиту.

Отже, встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем щодо погашення кредиту, є підставою для часткового задоволення позову.

При звернені до суду ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було сплачено 2422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 1953 від 17.04.2025.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (22,9 %).

На обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, заявку №7484 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 на суму 10 000 грн., Акт №7484 прийому-передачі виконаних робіт від 10.04.2025.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Згідно ч. 1ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннямистатті 59Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021р. по справі № 925/1137/19 наголосив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Враховуючи вищевказані правові висновки Верховного Суду, доводи представника відповідача щодо неспівмірності вказаних витрат, при вирішенні заявленої позивачем вимоги про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу суд бере до уваги, що поданий ТОВ 'ФК 'ФІНТРАСТ КАПІТАЛ' позов складено на підставі усталеної позитивної практики Верхового Суду, тому його підготовка не мала займати значний час. Участі в судових засідань представник позивача не приймав.

Також судом враховано незначнукількість письмовихдоказів,які долученодо матеріалів позову, складність справи, ціна позову та не тривалість перебування даної справи на розгляді.

Керуючисьст. 137 ЦПК України, з урахуванням викладеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, принципи розумності і співмірності, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 19,76-81,95,133,137,141,223,264-265,280,288-289,352-354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місце знаходження / місце проживання: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, місце знаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150), закредитним договором № 7168145 від 15.10.2023року заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту) урозмірі 7300,00 (сім тисяч триста) гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 554,73 гривень.

В задоволенні решти заявлених вимог та клопотання відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК