Рішення № 132447108, 08.12.2025, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1795/25

Номер провадження 2/289/1207/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 13.09.2024 між позивачем і відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5395030924. Договір позики був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію. За умовами цього договору позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 5000,00 грн. шляхом їх перерахунку на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою. Строк позики (строк дії договору) - 360 днів. Дата надання позики - 01.02.2024. Перерахування Позичальнику кредитних коштів у розмірі 5000,00 гривень в рамках виконання умов договору позики, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання договору, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», з якими у ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір №160523/1 від 16.05.2023 про здійснення переказів коштів. Станом на день подання цієї позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем складає 24000,00 грн., з яких: 5000,00 грн.заборгованість за тілом кредиту; 16500,00 грн.заборгованість за процентами та 2500,00 грн. сукупна сума пені, нарахована за порушення зобов'язань позичальником. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором та понесені витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою від 09.10.2025 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду на 10.11.2025 (а.с.46-47), яке було відкладено в зв`язку із неявкою сторін на 08.12.2025, про що повідомлено учасників справи належним чином (а.с.67 на звороті, 68,69).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судових засідань повідомлялася належним чином, шляхом направлення на її адресу рекомендованим листом повістки про виклик до суду, однак направлена судом кореспонденція повертається до суду неврученою адресату з поміткою «адресатвідсутній завказаною адресою»(а.с.63,71),що згідноусталеної практикиВерховного Суду(постановиВеликої ПалатиВерховного Судувід 12.12.2018у справі№ 752/11896/17,Верховного Судувід 09.11.2023у справі№ 753/114/22)вважається належнимповідомленням,таким чином,з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.

Окрім того, повідомити відповідача про дату, час та місце проведення судового розгляду на вказаний в позовній заяві номер телефона виявилося неможливим по причині «абонент тимчасово недоступний», водночас направлену на адресу її електронної пошти судову повістку доставлено до електронної скриньки 12.11.2025 (а.с.67на звороті),таким чином судом вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З огляду на вказане суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.09.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і відповідачем укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 5395030924 (а.с.14-19).

Договір позики був укладений за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію» (п.2.1. Договору), та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 5211.

Відповідно до п.п. 2.2.-2.5. на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні у розмірі 5000,00 грн. а позичальник зобов'язується повернути кошти, сплатити проценти за користування позикою, та виконати інші визначені Доказом обов'язки. Тип кредиту кредит; строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту (а.с.2.6.1).

Відповідно до підписаного 13.09.2024 паспорту споживчого кредиту сторони погодили основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача серед основних: тип кредиту: кредит; сума/ліміт кредиту: 5000 грн.; строк кредитування: 360 днів; мета отримання кредиту: на споживчі (особисті) потреби; спосіб та строк надання кредиту: безготівково; стандартна процентна ставка складає 1% (річна процентна ставка за весь час користування кредитом 365.00%); загальні витрати за кредитом 18000,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту: 23000,00 грн. (а.с.8-10).

Також позивачем підписано Додаток №1 до Договору Графік платежів, в якому прописані дати та види платежів за позикою (а.с.19).

Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн. в рамках виконання умов договору позики, було здійснено 13.09.2024 шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 , вказаної відповідачем під час укладання договору позики №5395030924 від 13.09.2024, що підтверджується інформацією про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», (а.с.27).

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №5395030924 від 13.09.2024, станом на 08.09.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем складає 24000,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 16500,00 грн. - заборгованість за процентами; 2500,00 грн. заборгованість по пені (а.с.22-26).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту №5395030924 від 13.09.2024. Зазначений договір недійсним не визнано.

Судом встановлено, що ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 5000,00 грн., відтак, у межах строку кредитування (з 13.09.2024 по 08.09.2025) відповідач мав повернути позивачеві позичені кошти і сплачувати проценти. Після закінчення строку користування позикою, починаючи з 09.09.2025, відповідач мав обов`язок повернути всю заборгованість.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надала суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).

Частиною 1статті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056-1ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Статтями 525,526ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі встановлених відповідно до матеріалів справи обставин справи суд дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернула, внаслідок чого виникла вказана позивачем заборгованість.

Щодо стягнення пені відповідно до умов кредитного договору.

Згідно п. 7.4. Договору №5395030924від 13.09.2024 за порушення Позичальником строків повернення позики, та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 розділуПрикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, затвердженимЗаконом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69).

Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки за період, у який на території України введено воєнний стан, беручи до уваги положення пункту 18 розділуПрикінцеві та перехідні положення ЦК України, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення пені в сумі 2500,00 грн. відсутні, тому у цій частині позовну заяву слід залишити без задоволення.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2170,07 грн. (21500,00 /24000,00 х 2422,40).

Керуючись ст.ст.2,12,81,141, 263,265,274-279, 280-284, 289 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, код ЄДРПОУ 44127243) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за Договором № 5395030924 від 13.09.2024 у розмірі 21500,00 грн. (двадцять одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.) та судовий збір в розмірі 2170,07 грн. (дві тисячі сто сімдесят грн. 07 коп.), а всього 23670,07 грн. (двадцять три тисячі шістсот сімдесят грн. 07 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО