Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2025 року № 520/25440/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" (вул. Алчевських, буд. 25-В,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ40548267) до Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025 року.
- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000667 від 22.07.2025 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Вінницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 22.07.2025 року UA401000/2025/000196/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000667 від 22.07.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що позивачем надавалися всі необхідні документи для митного оформлення до митного органу.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення Рішення Вінницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000667 від 22.07.2025 року винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для скасування рішення про коригування митної вартості відсутні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛИ-ТРЕЙД» надало для митного оформлення митну декларацію (надалі МД) № 25UA401020033406U4 від 22.07.2025 з метою ввезення в Україну пробки з недорогоцінних металів, пробки корончасті для пляшок CROWN OBOLON UKRAINE та CROWN KRONENBOURG UKRAINE». Митна вартість товару була визначена у розмірі 2 977 700,69 грн.
Разом із митною декларацією Декларант надав до Вінницької митниці ДМС України (надалі Відповідач) документи для підтвердження митної вартості товару і обрав метод її визначення (основний метод за ціною, визначеною у договорі). Для митного оформлення товару і підтвердження заявленої митної вартості товару Позивач надав Відповідачу повний пакет документів та інформації, передбачений ст. 53 Митного кодексу України (надалі МК України), а саме:
- рахунок - проформа (Proforma invoice) № 00634 від 27.06.25.
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)№ T05238 від 16.07.25.
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № А034537 від 16.07.25.
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) - A1542165 від 17.07.25.
- статус особи яка подає митну декларацію 2.
- банківський платіжний документ, що стосується товару № 901 від 03.07.25.
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1340 від 16.07.25.
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 4660 від 16.07.25.
- додаткова угода №1 від 01.10.2024 до договору поставки 1-23/06/2023 від 23.06.2023.
- додаткова угода №2 від 01.01.2025 до договору поставки 1-23/06/2023 від 23.06.2023.
- договір поставки між Астір та Поли-Трейд 1-23/06/2023 від 23.06.2023.
- договір про надання послуг митного брокера № 29052018/26 від 29.05.2018.
- лист-дозвіл на дистрибуцію Поли-Трейд від імені Астір (дістріб.угода) від 24.10.2023
- тех.інформація від 29.04.2025 (креслення і розміри кронен корку).
- митна декларація країни відправлення 25GREX4006019714B0 від 17.07.2025.
Після подання МД та аналізу наданих документів та інформації Відповідач розпочав процедуру консультацій із Декларантом про витребування додаткових документів, а саме:
1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
5) інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням.
Також декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
6) копію митної декларації країни відправлення;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини інші документи за власним бажанням декларанта.
Позивачем було надано додатково прайс-лист від 27.06.2025, який є перепискою з електронної пошти та є по суті офертою для ТОВ «ПОЛИ-ТРЕЙД» та листом № 1 від 22.07.2025 року повідомлено, що надати додаткові документи не має можливості та попросив видати рішення щодо вартості товару.
За результатами проведеного контролю визначення митної вартості Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025. Згідно з цим рішенням (графа 31)
Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала ЕМД від 11.03.2025 року № UA209190/2025/006292, за якою оформлено схожий товар за основним методом «пробки корончаті з недорогоцінних металів-кроненкорки з літографією CB BEER NO PILSNER 1368500 шт. Всього 1368500шт. Призначені для закупорювання пляшок в пиво-безалкогольній промисловості» рівень митної вартості складає 3,79 євро за 1 кг.
Також Відповідач надав Позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000667 від 22.07.2025. Цю відмову було обґрунтовано неможливістю здійснення митного оформлення товарів, у зв`язку з невірним визначенням їх вартості та необхідністю подання нової МД із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025.
З урахуванням коригувань, визначених у рішенні № UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025, Позивач подав скориговану МД № 25UA401020033556U4 від 22.07.2025, на підставі якої товар було випущено до вільного обігу на території України.
Позивач не погоджується з висновками Відповідача, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000667 від 22.07.2025, такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що призвело до збільшення розміру митних платежів на 191169,69 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 18 липня 2024 року у справі № 620/3264/18, від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, щодо порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України та Автоматизованій системі митного оформлення Інспектор, та наявністю у митного органу інформації, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, суд зазначає, що інформація в автоматизованій системі митного оформлення та спрацювання ризиків є рекомендацією, обов`язковою до виконання, посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного контролю та митного оформлення документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 МК України перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.
Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.
Що стосується посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, а саме: у митних органів наявна цінова інформація на ідентичний та подібний товар, зокрема, того ж самого виробника, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/3295/17.
При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
Так, Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 11.03.2025 №UA209190/2025/ 006292, за якою оформлено схожий товар за основним методом: « 1.Пробки корончасті з недорогоцінних металів - кроненкорки з літографією CB BEER NO PILSNER - 1368500 шт. Всього 1368500 шт кроненкорків. Призначені для закупорювання пляшок в пиво-безалкогольній промисловості.», рівень митної вартості складає 3,79 Євро за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.
Відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025. Зокрема, у цьому рішенні вказано, що за результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: пунктом 5.1 зовнішньоекономічного договору від 23.06.2023 № 1-23/06/2023 передбачено передплату за товар, при цьому загальна сума за наданим рахунком-фактурою від 16.07.2025 № Т05238 складає 59 298,20 EUR, а в наданій платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах від 03.07.2025 № 901, що підтверджує оплату за товар сума складає 59 720,00 EUR.
Щодо розбіжності вартості в рахунку-фактурі від 16.07.2025 № Т05238 та в наданій платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах від 03.07.2025 № 901.
ТОВ «ПОЛИ-ТРЕЙД» (Покупець) укладено з нерезидентом компанією ASTIR Vitogiannis Bros SingleMember SA (Греція) договір поставки № 1-23/06/2023 від 23.06.2023 р.
Відповідно ст. 2 Договору при замовленні товару його асортимент, кількість та ціни вказуються в інвойс, який є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно п. 5.1. Договору оплата здійснюється на умовах передплати. 27.06.2025 року від Постачальника було отримано проформу-інвойс № 00634 на придбання пробки з недорогоцінних металів, пробки корончасті для пляшок CROWN OBOLON UKRAINE, у кількості 10 000 шт. на суму 57 000,00 євро та пробки з недорогоцінних металів, пробки корончасті для пляшок CROWN KRONENBOURG UKRAINE у кількості 400 на суму 2 720,00 євро. Загальна сума проформи-інвойса 59 720,00 євро.
ТОВ «ПОЛИ-ТРЕЙД» платіжною інструкцією № 901 від 03.07.2025 року сплатило 59 720,00 євро. Призначення платежу - договір поставки 1-23/06/2023 від 23.06.2023р. та проформа-інвойс № 00634. В остаточному інвойсі від 16.07.2025 року № 05238 сума до сплати вказана 59 298,20 євро, так як товар було завантажено не в повному обсязі, а саме пробки з недорогоцінних металів, пробки корончасті для пляшок CROWN OBOLON UKRAINE замість 10000 шт. завантажені в кількості 9 926 шт.
Різниця між сумою інвойсу, поданого до митного оформлення, та фактично сплаченою сумою зумовлена тим, що платіж проводився за попереднім інвойсом (проформою) № 00634 від 27.06.2025, у якому була зазначена більша кількість товару, ніж у кінцевому інвойсі, який супроводжував відвантаження. Частина коштів, що перевищує суму інвойсу, підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок, згідно умовам договору.
До митного оформлення в пакеті документів були надані і проформа-інвойс і остаточний інвойс, томі митний орган мав змогу встановити причину невідповідності.
Для підтвердження числового значення митної вартості товару було також надано рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, документ що підтверджує вартість перевезення товару.
Щодо запиту додаткових документів.
Усі документи, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, Позивач надав Відповідачу разом з МД № 25UA401020033406U4 від 22.07.2025.
Позивач наголошує, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до правових висновків, що вказані у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 по справі № 1.380.2019.002933 судом вказано наступне: «Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»
Відповідно до правових висновків, що вказані у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 по справі №300/784/24: «…обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Товариством митної вартості товару, контролюючий орган посилається на те, що заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів, а також наявності розбіжностей, що стосуються оплати за товар, кількості (вазі) ввезеного товару, що зазначені у пакувальних листах та інвойсах.
В той же час митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Згідно з п. 6 ч .2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості, відповідачем належних доказів щодо існування підстав для прийняття оскаржуваних рішень до суду не подано.
Також, як встановлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що такі рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митних декларацій, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає про таке.
Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.
Відтак, об`єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.
З огляду на викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:
Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
У відповідності до частини 3 статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що між Адвокатським об`єднанням «МАЛИШЕВ І ПАРТНЕРИ» в особі асоційованого партнера Гайдамаки Юлії Борисівни та Позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 01/05 від 01.05.2025, до суду разом і з позовної заявою подано орієнтовний розрахунок судових витрат, в подальшому буде подано відповідне клопотання та надано докази понесення судових витрат Позивачем.
Суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, наразі суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" (вул. Алчевських, буд. 25-В,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ40548267) до Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA401000/2025/000196/2 від 22.07.2025 року.
Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000667 від 22.07.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ43997544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИ-ТРЕЙД" (вул. Алчевських, буд. 25-В,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ40548267) сплачений судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.
Судове рішення № 132445510, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 09.12.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/25440/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: