Рішення № 132445062, 09.12.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 р. № 520/20429/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Світлани Чудних, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) додаткової винагороди за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 в розмірі 100 000 грн. 00 коп. пропорційно з розрахунку на місяць у період з 04.06.2022 року по 28.02.2023 року, з 01.04.2023 року по 14.06.2023 року, з 23.06.2023 року по 22.02.2024 року, з 19.05.2024 року по 17.08.2024 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року №168 в розмірі 100 000 грн. 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць у період з 04.06.2022 року по 28.02.2023 року, з 01.04.2023 року по 14.06.2023 року, з 23.06.2023 року по 22.02.2024 року, з 19.05.2024 року по 17.08.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а саме в розмірі 1 065 353 (один мільйон шістдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят три) грн. 85 коп.;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року №168 за періоди з 02.03.2023 року по 04.03.2023 року, з 04.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 22.02.2024 року по 11.03.2024 року, з 11.03.2024 року по 09.04.2024 року, з 09.04.2024 року по 19.04.2024 року, з 19.04.2024 року по 18.05.2024 року у розмірі по 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. за кожен місяць перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 року №168 за періоди з 02.03.2023 року по 04.03.2023 року, з 04.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 22.02.2024 року по 11.03.2024 року, з 11.03.2024 року по 09.04.2024 року, з 09.04.2024 року по 19.04.2024 року, з 19.04.2024 року по 18.05.2024 року у розмірі по 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. за кожен місяць перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення, а саме в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 позивач неодноразово брав участь у бойових діях та отримав тілесні ушкодження (травми), внаслідок ворожих дій противника та за наслідками отриманих травм був направлений на стаціонарне лікування. Однак, відповідачем протиправно не проведено повної оплати часу за період участі позивача у бойових діях та стаціонарного лікування у порядку п.1 постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 у розмірі, підвищеному до 100.000,00грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди у порядку постанови КМУ від 28.02.2022р. №168 проводилась відповідачем у повному обсязі. Також відповідач зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом та про необхідність сплати судового збору.

Справу розглянуто у межах строків з урахуванням перебування судді Світлани Чудних на лікарняному та у відпустці.

Стосовно посилання відповідача у відзиві на позов на пропуск позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд зазначає, що строк звернення до суду у спорі про проходження публічної служби в частині оплати праці (виплати грошового забезпечення) установлений ст.233 Кодексу законів про працю України.

Згідно зі ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції до внесення змін Законом України від 01.07.2022р. №2352-ІХ відносно вимог найманого працівника про стягнення коштів в оплату праці (як у формі заробітної плати, так і у формі грошового забезпечення) взагалі не застосовувався будь-який строк давності.

Згідно з ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Винятки з цієї норми за ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ не підлягають поширенню на спірні правовідносини.

Згідно з п.1 Глави ХІХ Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 30.03.2020р. №540-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023р. №651 з 24:00год. 30.06.2023р. на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки процесуальний строк звернення до суду не може вважатися таким, що сплив, якщо його перебіг фактично не розпочався, суд зазначає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, за яким тримісячний строк, передбачений ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-ІХ, слід обчислювати з 01.07.2023 року.

Таке тлумачення змісту ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 01.07.2022р. №2352-ІХ узгоджується із правовими позиціями постанови Верховного Суду від 21.03.2025р. у справі №460/21394/23, де указано, що правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).

Верховний Суд у постанові від 20.06.2025 у справі №520/30126/24 зазначив про те, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період після з 19.07.2022 слід з`ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.

Оскільки відповідачем не подано до суду доказів ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого і виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, суд у даному конкретному випадку, з урахуванням обставин запровадження в Україні воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також з метою недопущення обмеження права позивача на доступ до правосуддя та забезпечення реалізації його права на належне грошове забезпечення як однієї з ключових соціальних гарантій держави, приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Стосовно посилань відповідача на обов`язок позивача сплатити судовий збір суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Зважаючи на те, що передумовою звернення до суду із позовом слугували протиправні, на думку позивача, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди згідно з постановою КМУ №168 від 28.02.2022, тому позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач у період 04.06.2022-16.08.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2022р. №140 військовослужбовця за призовом молодшого сержанта ОСОБА_1 - старшого водія І стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону зараховано до списків особового складу з 04.06.2022.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №11/1/3736 від 14.05.2025 ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в період з 04.06.2022 по 28.02.2023, з 01.04.2023 по 14.06.2023, з 23.06.2023 по 22.02.2024, з 19.05.2024 по 17.08.2024.

Під час проходження військової служби ОСОБА_3 отримав поранення та травми, у зв`язку з якими перебував на стаціонарних лікуваннях та у відпустці для лікування.

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 10.03.2023 №27/1172 позивач 01.03.2023 отримав холодову травму, відмороження дистальних відділів лівої стопи ІІ-III-IV ступенів.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3251 позивач в період 02.03.2023 04.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з діагнозом холодова травма, відмороження дистальних відділів лівої стопи ІІ-III-IV ступенів.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3344 позивач в період 04.03.2023 22.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «Спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» з діагнозом холодова травма, відмороження дистальних відділів лівої стопи ІІ-III-IV ступенів. Стан після операції 03.03.2023. Тангенціальна некректомія нігтьової фаланги 1 пальця лівої стопи.

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2024 №23/800 позивач 20.02.2024 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення проникаюче правого ока. Відкрите проникаюче черепно-мозкове поранення. Струс (забій?) головного мозку. Вогнепальне осколкове сліпе проникаюче поранення живота. Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівого та правого стегна, лівого коліна та гомілки.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №Е1537 позивач в період 22.02.2024 11.03.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечникова ДОР» з діагнозом МВТ(21.02.2024) ВОСП латеральної поверхні в/3 стегна ліворуч з дефектом м`яких тканин. ВОСП латеральної поверхні обох гомілок. Контузія. Частковий гемофтальм, ретробульбане стороннє тіло. С/к крововилив OD ВОСП передньої черевної стінки. СПО 22.02.24- Лапороскопія.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3325 позивач в період 11.03.2024 09.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» з діагнозом відкрита рана стегна ВОСП Латеральної поверхні в/3 стегна ліворуч з дефектом м`яких тканин. Множинні відкриті рани гомілки ВОСП латеральної поверхні обох гомілок. Відкрита рана черевної стінки ВОСП передньої черевної стінки. Інший уточнений стан після хірургічного втручання спо 22.02.24 - лапароскопія СПО 13.03.24 ревізія рани лівого стегна. Дебрідмент рани, монтаж VАС - системи. СПО 18.03.24 Демонтаж VAC -системи. Аутодермопластика рани лівого стегна. Травма кон`юнктиви та садно рогівки без згадки про стороннє тіло. Проникаюче поранення орбіти зі стороннім тілом в ретробульбарному просторі (метал?), гемофтальм, відшарування сітківки, травматична катаракта, тотальний птоз верхньої повіки правого ока. Кіста або мукоцеле носового синуса. Кіста лівої верхньощелепної пазухи (КТ від 14.03.2024). Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків МВТ від 21.02.24.

Відповідно до виписного епікриза із амбулаторної карти №631029б позивач в період 09.04.2024 19.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії і. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» з діагнозом Мінно-вибухова травма (21.02.24). Праве око - Проникаюче поранення орбіти. Стороннє тіло в орбіті. Птоз верхньої повіки. Контузія очного яблука. Частковий гемофтальм. Відшарування сітківки. Периферичний хоріоретинальний рубець. Ліве око - Міопія слабкого ступеню. 11.04.2024 операція на правому оці. Т/Ц BE, видалення ЗГМ, видалення ВПМ, розправлення сітківки ПФД, ДЕЛК, тампонада вітреальної порожнини силіконовим маслом 5700.

Відповідно до Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону «Клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги» №1698/6 від 19.04.2024 позивач потребує відпустки для лікування після поранення (травми на 30 календарних днів.

Доказів вибуття у відпустку ані позивач, ані відповідач до суду не надав.

Свідоцтвом про хворобу № 85 від 09.07.2024 гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Діагноз: Післятравмагична деформація верхньої повіки, авітрія з тампонадою силіконом, доствідшарувальна хоріоретинопатія правого ока, після трансциліарної вітректомії (11.04.2024), видалення задньої гіалоідної мембрани, розправлення сітківки ПФД тампонади вітреальної порожнини силіконом (11.04.2024) з приводу проникаючого поранення правої орбіти (21.02.2024), контузії правого ока важкого ступеню з відшаруванням сітківки. Консолідований перелом середньої черепної ямки (лівої скроневої кістки з переходом на її луску), соскоподібного відростку, внаслідок вогнепального осколкового сліпого непроникаючого черепно-мозкового поранення (21.02.2024). Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 року поранення кваліфікується як тяжке.

Післяхолодовий (холодова травма 01.03.2023) нейроваскуліт нижніх кінцівок незначно-виражений. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно наказу МОЗ № 370 від 04.07.2007 року травма кваліфікується як легке.

Гіпертонічна хвороба І стадії, ступінь 1, ризик 2. Порушення толерантності до вуглеводів. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Складний короткозорий астигматизм лівого ока з різницею рефракції у двох головних меридіанах 0,5 Д при короткозорості в меридіані найбільшої аметропії 1,5 Д при гостроті зору з корекцією 1,0. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 12 Регіональної військово-лікарської комісії причинний зв`язок поранення за Свідоцтвом про хворобу ГВЛК ВЧ НОМЕР_4 від 09.07.2024 № 85 скасовано, поранення та травми пов`язані із захистом Батьківщини.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 234 від 16.08.2024 військовослужбовця за призовом молодшого сержанта ОСОБА_1 , водія 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 14 штурмової роти НОМЕР_5 штурмового батальйону, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 16.08.2024 року №246-РС з військової служби у відставку за статтею 26 частиною 4 пункту 2 підпункту "б" (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, вважати таким, що 16 серпня 2024 року приступив до здачі справ та посади, цього ж числа справи та посаду здав і направити на зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 16 серпня 2024 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Щорічна основна відпустка за 2022 рік використана тривалістю 8 календарних діб (перша частина основної відпустки за 2022 рік) з 15 по 22 червня 2023 року. Виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік за 7 календарних діб в сумі 5188 гри. 09 коп. Виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2023 рік за 30 календарних діб в сумі 22234 грн. 65 коп. Виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2024 рік за 30 календарних діб в сумі 22234 грн. 65 коп. Відпустка за сімейними обставинами за 2024 рік не надавалась. Додаткова відпустка за знищену ворожу техніку не надавалась.

30.04.2025 згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» ХМР ОСОБА_3 встановлена II група інвалідності безстроково. Причина інвалідності - поранення (конузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини.

На адвокатський запит представника позивача відповідачем було надано довідку від 17.05.2025 №26/1/3365 про нараховане грошове забезпечення та додаткову винагороду, дослідивши зміст якої, на думку сторони позивача, відповідач не сплатив в повному обсязі ОСОБА_1 грошове забезпечення за участь в бойових діях та не нарахував і не сплатив грошове забезпечення за час стаціонарного лікування та відпустки для лікування у зв`язку із отриманим пораненням (травмою, контузією).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення зазначених виплат, що призвело до порушення його прав та інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Стосовно вимог позивача про нарахування та виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Згідно із пунктом 1 Постанови № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00грн. або 30000,00 грн здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5).

Пунктом 2 розділу ХХХІV Порядку № 260 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.

За пунктом 3 розділу ХХХІV Порядку № 260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 4 розділу ХХХІV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Отже, обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.

Разом з тим, суд враховує, що Порядок 260 доповнено новим розділом ХХХІV згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 і застосовується з 01 лютого 2023 року; в редакції Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023.

Відповідно до пункту 21 Постанови Кабінету Міністрів України №168, доповненого згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Телеграмою від 07.03.2022 за №248/1217 Міністр оборони України (зміст телеграми відтворено в постанові Верховного Суду від 25.01.2024 за № 560/1216/23) довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

У пункті 2.1 цієї телеграми зазначено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022 (додається, далі - Порядок).

Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.

Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 06.03.2022, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження); наказ (по стройовій частині); журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки; список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.

Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності): бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань; книга служби нарядів та подій, що відбувалися; постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.

У телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 за №248/1298 визначений перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».

Абзацом третім пункту 3 цієї телеграми наказано здійснювати документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Крім того, абзацом четвертим пункту 3 і пунктом 4 телеграми від 25.03.2022 за №248/1298 на командирів військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), покладено обов`язок надавати довідки про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах та щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.

Телеграмою Міністра оборони України від 18.04.2022 за №248/1529 пункт 4 телеграми від 25.03.2022 за №248/1298 і додаток №1 до неї викладено в новій редакції та, зокрема, деталізовано, що в підставах про видання довідки (додаток №1) необхідно обов`язково зазначати документи, визначені абзацами третім або четвертим та абзацом п`ятим пункту 3 телеграми від 25.03.2022 за №248/1298.

23.06.2022 Міністр оборони України видав окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 01.06.2022, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 01.06.2022 не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).

У пункті 1 вказаного окремого доручення розширено перелік бойових завдань і заходів, які підпадають під поняття «безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».

Водночас визначений в абзацах третьому і четвертому пункту 3 окремого доручення перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців, у тому числі відряджених, у бойових діях або заходах, залишився таким самим, як у телеграмі Міністра оборони України від 25.03.2022 за №248/1298.

Аналогічним залишився й обов`язок керівників органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення (абзац перший пункту 4 окремого доручення).

Алгоритм дій посадових осіб щодо документування безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах наочно розкритий у Методичних рекомендаціях щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, які затверджені начальником Генерального штабу Збройних Сил України 18.05.2022 (далі за текстом - Методичні рекомендації).

У вступі до Методичних рекомендацій зазначено, що ці рекомендації визначають механізм дій посадових осіб під час заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, передбачених пунктом 1 рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 25.03.2022 за №248/1298, а їхнє застосування сприятиме забезпеченню своєчасної виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168.

Відповідно до Методичних рекомендацій документальне підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях схематично здійснюється в такому порядку:

1) після отримання військовою частиною бойового розпорядження вищого штабу про передачу її в підпорядкування створеного угрупування військ та висування у район виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкт наказу по стройовій частині щодо вибуття особового складу, який залучено до виконання бойового завдання; командир підрозділу подає рапорт про особовий склад підрозділу, який буде виконувати отримане завдання; начальник штабу робить відповідний запис у журналі ведення бойових дій та готує проєкт бойового наказу; командир частини видає бойовий наказ (бойове розпорядження) щодо сил і засобів та порядку виконання поставлених завдань;

2) після прибуття визначених підрозділів до району ведення бойових дій та початку виконання бойових завдань: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, готує проєкти наказів по стройовій частині щодо прибуття в район виконання завдань визначеного особового складу; командир підрозділу виконує бойові завдання та подає рапорти (донесення, звіти) про результати виконання бойових завдань; начальник штабу робить відповідні записи у журналі ведення бойових дій; командир частини видає бойові розпорядження щодо виконання бойових завдань;

3) під час здійснення військовою частиною заходів з організації виплати додаткової винагороди за минулий місяць: посадова особа, що відповідає за облік особового складу, перевіряє, зокрема, наявність документальних підстав для видачі довідок про безпосередню участь у бойових діях військовослужбовців приданого підрозділу іншої військової частини та готує проєкти відповідних довідок за формою, визначеною додатком 1 до рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298; начальник штабу підписує відповідні довідки; командир частини підписує наказ про виплату додаткової винагороди підпорядкованому особовому складу.

Отже, виплата військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень на місяць, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження військовою частиною (установою) безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах та повідомлення нею про це у встановленому порядку військової частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовця.

Разом з цим, якщо в першій телеграмі Міністра оборони України від 07.03.2022 за №248/1217 перелік документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, був визначений альтернативно й передбачав можливість використання з цієї метою насамперед таких документів як бойовий наказ (бойове розпорядження), наказ (по стройовій частині) і журнал бойових дій, а рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або виконанні бойових (спеціальних) завдань - в разі його наявності, то в наступних розпорядчих документах Міністра оборони України, починаючи з 25 березня 2022 року, перелік відповідних документів визначений імперативно та має обов`язково включати: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад) та рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №560/1216/23, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування при розгляді цієї справи.

Водночас перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови №168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.08.2024 у справі №200/4100/23.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №11/1/3736 від 14.05.2025 ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в період з 04.06.2022 по 28.02.2023, з 01.04.2023 по 14.06.2023, з 23.06.2023 по 22.02.2024, з 19.05.2024 по 17.08.2024.

Також суд зазначає, що довідка видана для надання особі статусу учасника бойових дій.

Дослідивши зміст наданих позивачем документів, суд установив, що вони не підтверджують участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, тобто не є достатнім свідченням того, що військовослужбовець на підставі бойового наказу брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, що є підставами для нарахування додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 грн.

Суд звертає увагу, що сам по собі факт виконання позивачем службових обов`язків в районах проведення воєнних (бойових) дій під час дії воєнного стану у спірний період не створює для відповідача обов`язку щодо нарахування збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Водночас факт безпосередньої участі у таких діях та заходах має бути підтверджений додатковими доказами (наприклад, витягом з журналу бойових дій, витягом з журналу ведення оперативної обстановки, копією бойового донесення, копією рапорту начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу), де проходив службу в певні періоди часу військовослужбовець, про його участь у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань - із зазначенням кількості днів такої участі, довідкою про участь у бойових діях чи визначених заходах із зазначенням кількості днів такої участі.

Довідку позивача про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, суд не бере до уваги, оскільки ця довідка видавалась на виконання Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20.08.2014, у зв`язку з чим не може бути підставою для нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Суд звертає увагу, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

Верховним Судом у постанові від 11.04.2024 у справі № 560/3153/23 зазначено, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справах № 560/3159/23 та № 560/3141/23.

Право на таку винагороду у військовослужбовців виникає виключно за умов та виконання військовослужбовцями завдань із переліку, встановленого телеграмою Міністра оборони України від 07.03.2022р. №248/1217, телеграмою від 25.03.2022р. №248/1298, Окремого доручення від 23.06.2022р. №912/з/29, наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023р. №44, наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023р. №566, підтверджений сукупністю таких документів, як бойовий наказ (розпорядження), журнал бойових дій, рапорт командира, зміст яких відображає суть виконаного завдання та період його виконання.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, зміст яких підтверджував би участь позивача у спірний період у бойових завданнях, пов`язаних з безпосередньою участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), виконання яких зумовлює виникнення права на отримання збільшеного до 100000 грн додаткової винагороди.

Оскільки у ході розгляду справи не були підтверджені обставини порушення прав та інтересів позивача, зокрема, в частині призначення і виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в даній частині не підлягають задоволенню.

Стосовно нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за період перебування на лікуванні у стаціонарі суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (частина перша статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою та третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За змістом абзацу 1 частини четвертої статті 9 цього Закону, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За змістом статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої ст.106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинив свою дію.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова № 168).

Згідно із пунктом 1 Постанови № 168, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260).

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку №260, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України телеграмою від 25.03.2022 №248/1298 доведено до відома Першому заступнику, заступникам Міністра оборони України, Державному секретарю Міністерства оборони України, Головнокомандувачу Збройних Сил України, начальнику Генерального штабу Збройних Сил України, командиру військової частини, голові Державної спеціальної служби транспорту, командувачам видів (родів військ, сил) Збройних Сил України/керівникам структурних-підрозділів апарату Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) військових частин, установ, вимогу про те, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100000,00 грн або 30000,00 грн здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам військових частин (пункт 5). У період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмір 100000,00 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії (пункт 8).

23 червня 2022 року з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.

За змістом пункту 7 Окремого доручення у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

У довідці обов`язково зазначати: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн. за час цієї відпустки.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, та доповнено Порядок № 260 новим розділом. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які:

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер);

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення), - за час перебування в полоні (заручниках) та до дня звільнення включно або за час перебування в інтернуванні та до дня повернення до України або за час безвісної відсутності;

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Згідно із пунктом 11 Розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Пунктом 12 Розділу XXXIV Порядку №260 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

З аналізу норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується у розмірі 100000 гривень винагорода.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3251 позивач в період 02.03.2023 04.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону з діагнозом холодова травма, відмороження дистальних відділів лівої стопи ІІ-III-IV ступенів.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3344 позивач в період 04.03.2023 22.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «Спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» з діагнозом холодова травма, відмороження дистальних відділів лівої стопи ІІ-III-IV ступенів. Стан після операції 03.03.2023. Тангенціальна некректомія нігтьової фаланги 1 пальця лівої стопи.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №Е1537 позивач в період 22.02.2024 11.03.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечникова ДОР» з діагнозом МВТ(21.02.2024) ВОСП латеральної поверхні в/3 стегна ліворуч з дефектом м`яких тканин. ВОСП латеральної поверхні обох гомілок. Контузія. Частковий гемофтальм, ретробульбане стороннє тіло. С/к крововилив OD ВОСП передньої черевної стінки. СПО 22.02.24- Лапороскопія.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3325 позивач в період 11.03.2024 09.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська клінічна лікарня № 4» з діагнозом відкрита рана стегна ВОСП Латеральної поверхні в/3 стегна ліворуч з дефектом м`яких тканин. Множинні відкриті рани гомілки ВОСП латеральної поверхні обох гомілок. Відкрита рана черевної стінки ВОСП передньої черевної стінки. Інший уточнений стан після хірургічного втручання спо 22.02.24 - лапароскопія СПО 13.03.24 ревізія рани лівого стегна. Дебрідмент рани, монтаж VАС - системи. СПО 18.03.24 Демонтаж VAC -системи. Аутодермопластика рани лівого стегна. Травма кон`юнктиви та садно рогівки без згадки про стороннє тіло. Проникаюче поранення орбіти зі стороннім тілом в ретробульбарному просторі (метал?), гемофтальм, відшарування сітківки, травматична катаракта, тотальний птоз верхньої повіки правого ока. Кіста або мукоцеле носового синуса. Кіста лівої верхньощелепної пазухи (КТ від 14.03.2024). Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків МВТ від 21.02.24.

Відповідно до виписного епікриза із амбулаторної карти №631029б позивач в період 09.04.2024 19.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії і. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» з діагнозом Мінно-вибухова травма (21.02.24). Праве око - Проникаюче поранення орбіти. Стороннє тіло в орбіті. Птоз верхньої повіки. Контузія очного яблука. Частковий гемофтальм. Відшарування сітківки. Периферичний хоріоретинальний рубець. Ліве око - Міопія слабкого ступеню. 11.04.2024 операція на правому оці. Т/Ц BE, видалення ЗГМ, видалення ВПМ, розправлення сітківки ПФД, ДЕЛК, тампонада вітреальної порожнини силіконовим маслом 5700.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на лікуванні у період з 02.03.2023 року по 04.03.2023 року, з 04.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 22.02.2024 року по 11.03.2024 року, з 11.03.2024 року по 09.04.2024 року, з 09.04.2024 року по 19.04.2024 року, що підтверджується відповідними довідками, в яких безпосередньо вказано, що лікування у зв`язку з пораненнями, пов`язаним із захистом Батьківщини, також підтверджно, що позивач знаходився на грошовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в даній частині у спосіб зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 пропорційно періоду перебування на лікуванні з 02.03.2023 року по 04.03.2023 року, з 04.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 22.02.2024 року по 11.03.2024 року, з 11.03.2024 року по 09.04.2024 року, з 09.04.2024 року по 19.04.2024 року.

Стосовно періоду перебування позивача у відпустці з 19.04.2024 по 18.05.2024 відповідно до Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону «Клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги» №1698/6 від 19.04.2024 для лікування після поранення (травми) на 30 календарних днів суд зазначає, що перебування позивача у відпустці, пов`язаній із лікуванням, не свідчить про перебування позивача на стаціонарному лікуванні в такий період.

Із поданої до матеріалів справи Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону «Клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги» №1698/6 від 19.04.2024 убачається, що військово-лікарською комісією визначено потребу позивача у відпустці для лікування після поранення (травми) строком на 30 календарних днів. Проте, зазначена довідка є виключно медичним документом, що підтверджує наявність підстав для надання відповідної відпустки, і сама по собі не засвідчує фактичного вибуття позивача у таку відпустку та її проходження.

Положення Постанови Кабінету Міністрів України № 168 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачають право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн для військовослужбовців, які фактично перебувають у відпустці для лікування після отримання тяжкого поранення за висновком відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Натомість доказами перебування військовослужбовця у такій відпустці є, зокрема, накази командира (начальника) про надання відпустки, витяги з особових справ або інші документи військової частини, що підтверджують фактично надану та відбуту відпустку.

Однак, як позивачем, так і відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували: видання наказу про надання позивачу відпустки для лікування після поранення у зазначений період; фактичне вибуття позивача у таку відпустку; перебування позивача у відпустці у період з 19.04.2024 по 18.05.2024.

За таких обставин доводи позивача щодо наявності у нього права на отримання додаткової винагороди за період перебування у відпустці для лікування після поранення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються відсутністю належних і допустимих доказів факту перебування у відповідній відпустці.

У зв`язку з чим позов в даній частині вимог задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині здійснення нарахування та виплати позивачу в конкретній сумі, а саме в розмірі 1 065 353 (один мільйон шістдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят три) грн. 85 коп, суд зазначає, що на час розгляду даної справи у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть вчинені відповідні нарахування та виплата у неналежному розмірі, відтак у задоволенні вказаної частини позовних вимог слід відмовити з мотивів передчасності їх заявлення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 пропорційно періоду перебування на лікуванні з 02.03.2023 року по 04.03.2023 року, з 04.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 22.02.2024 року по 11.03.2024 року, з 11.03.2024 року по 09.04.2024 року, з 09.04.2024 року по 19.04.2024 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 100000 (сто тисяч) гривень в розрахунку на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 пропорційно періоду перебування на лікуванні з 02.03.2023 року по 04.03.2023 року, з 04.03.2023 року по 22.03.2023 року, з 22.02.2024 року по 11.03.2024 року, з 11.03.2024 року по 09.04.2024 року, з 09.04.2024 року по 19.04.2024 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Світлана ЧУДНИХ