Рішення № 132444944, 03.12.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2025 року Справа № 520/23171/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садової М.І.,

за участю секретаря судових засідань Акулової А.М.

представника позивача Виноградова В.О.,

представника відповідача Богожавець В.Д.,

представника відповідача Третьякової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Харкові в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом комунального спеціалізованого підприємства "Харківміськліфт" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство Житлокомсервіс, департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправною та скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 13.08.2025 № 202006-14/3821-2025 в частині, що стосується пунктів зобов`язального характеру для Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт», а саме: вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП «Житлокомсервіс» за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків); вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-Тет- Білдінг», ТОВ «ЕРЕБУС ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн з урахуванням ПДВ шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків); - вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову покликається на те, що вимога є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки Північно-східного офісу Держаудитслужби про завдання матеріальної шкоди не відповідають дійсності та зроблені без урахування обставин справи. Зменшення вартості послуг для КП «Житлокомсервіс» вартість послуг визначалася договірно, а не тарифіковано. Зменшення обґрунтовано додатковою угодою від 01.06.2022 до договору від 29.12.2011 № 95-11/А, укладеною з метою уникнення подвійного покриття витрат за рахунок бюджету та платежів КП «Житлокомсервіс» в умовах воєнного стану та економічної нестабільності. Бюджетні кошти виділялися не для покриття різниці в тарифах, а для виплати заробітної плати, що підтверджується довідками про зміни до плану використання бюджетних коштів за 2022-2024 роки. Завищення вартості робіт підрядниками: висновки ДАСУ ґрунтуються на відсутності первинних документів у підрядників, але КСП «Харківміськліфт» як генеральний підрядник не несе відповідальності за облік у субпідрядників, роботи прийняті замовником Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради без претензій, контрольні обміри ДАСУ не виявили завищення обсягів робіт та акти підписані інженером технічного нагляду. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що оспорювані вимоги прийнято обґрунтованою та в межах повноважень відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939) та порядку проведення інспектування, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550. Відповідач стверджує, що зменшення вартості послуг для КП «Житлокомсервіс» є необґрунтованим через відсутність первинних документів на претензії. Бюджетні кошти покривали лише витрати понад тариф, а не заміщували платежі КП «Житлокомсервіс». Щодо підрядників кількість і вартість матеріалів та обсяги сміття не підтверджені первинними документами підрядників, що призвело до завищення вартості робіт. Відповідач зазначає, що вимога не є виконавчим документом, а збитки стягуються окремо, але оскарження вимоги можливе. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач спростовує аргументи відповідача, наводить додаткові докази (договори з Департаментом ЖКГ, відсутність актів-претензій від замовника, підписи технагляду) та просить задовольнити позов.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач повторює свої аргументи, зазначає пропуск строку на подання відповіді на відзив та просить відмовити в позові.

Третя особа КП «Житлокомсервіс» підтримує позов, підтверджує обґрунтованість зменшення вартості послуг додатковою угодою від 01.06.2022 з метою уникнення подвійного покриття витрат, зазначає відсутність норм, що забороняють таке врегулювання, та просить врахувати пояснення без участі представника.

Ухвалою суду від 03.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 06.11.2025 залучено в адміністративній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору комунальне підприємство «Житлокомсервіс» та Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав викладених у заявах по суті.

У судовому засіданні представники відповідача заперечили проти позову повністю з підстав викладених у заявах по суті.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного з огляду на таке.

Суд установив, фахівцями північно-східного офісу Держаудитслужби (далі ДАСУ, відповідач), відповідно до пункту 1.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на І квартал 2025 року та на підставі направлення від 28.03.2015, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт» (далі КСП «Харківміськліфт», позивач), результати якої оформлено актом ревізії від 07.07.2025 № 202006- 07/72 (далі акт ревізії).

Не погодившись з висновками акту ревізії, КСП «Харківміськліфт», на підставі пункту 42 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, було подано заперечення від 17.07.2025 № 01/10-1302/0-25.

На підставі висновків акту ревізії ДАСУ прийнято вимогу щодо усунення порушень законодавства від 13.08.2025 № 202006-14/3821-2025 (далі вимога), якою ДАСУ вимагає КСП «Харківміськліфт»: - вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП «Житлокомсервіс» за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків); - вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок не пред`явлення 2-м орендарям нежитлових приміщень (ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Лотос компані») понесених витрат на погашення земельного податку на загальну суму 118964,02 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків); - вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-ТетБілдінг», ТОВ «ЕРЕБУС ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн з урахуванням ПДВ шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків).

КСП «Харківміськліфт» стверджує про незаконність та безпідставність вимоги в частині зобов`язання КСП «Харківміськліфт» вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 349954982,94 грн (349847308,57 грн внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП «Житлокомсервіс» за заниженою вартістю та 107674,37 грн внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями вартості виконаних ремонтних робіт).

Не погодившись з вказаною вимогою в частині оспорюваних пунктів зобов`язального характеру позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII(далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої та другої статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі також - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За приписами частини першої статті 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено право органу державного фінансового контролю, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (пункт 1); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (пункт 7); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пункт 10); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13).

Відповідно до частини другої статті 15 указаного Закону законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі також - Положення № 43).

Відповідно до пункту 1 Положення № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно із пунктом 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі також - Порядок № 550).

Пунктом 2 Порядку № 550, визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

За правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16) та Верховного Суду (постанови від 22 жовтня 2020 у справі № 820/3089/17, від 31 травня та 02 листопада 2021 року у справах № 826/18686/16 та № 420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 29 березня 2023 року у справі № 160/17775/21) правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Так, у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20 Верховний Суд зазначив «вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Варто зауважити, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і є обов`язковою до виконання.

Отже, вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.».

Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.

Такий правовий підхід застосований Верховним Судом також у постановах від 06 серпня 2020 року у справі № 826/6254/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 815/4223/16, від 11 жовтня 2018 року у справі № 813/4101/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

З проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб`єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їхніх окремо взятих завдань або функцій (пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.

Той факт, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.

Таку правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі №826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22, а також від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, від 29 березня 2023 року у справі № 160/7775/21, від 06 липня 2023 року у справі № 1740/2398/18 та інших.

Право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов`язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті «права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень.

Водночас правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення. Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 280/10314/23.

Оскаржувана у справі вимога складається із пунктів, які констатують виявлені контролюючим органом порушення із зазначенням сум завданої матеріальної шкоди (збитків) і вимогами їх відшкодування.

Щодо частини позову про вжиття заходів вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП Харківміськліфт внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП Житлокомсервіс за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків), суд прийшов наступного.

Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова» КСП «Харківміськліфт» визначений виконавцем послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації та технічного обслуговування електромереж.

Для виконання даного рішення, між КП «Житлокомсервіс» (далі - Управитель) та КСП «Харківміськліфт» (далі - Виконавець) укладений договір на технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію ліфтів і систем диспетчеризації від 29.12.2011 № 95-11/А (далі - договір від 29.12.2011 № 95-11/А).

Відповідно до умов даного договору Виконавець зобов`язався виконувати роботи по технічному обслуговуванню, ремонту та експлуатації ліфтів і систем диспетчеризації, які розташовані в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова (далі послуги).

Пунктом 2.1 умов даного договору визначено, що щомісячна вартість послуг визначається на підставі розрахунків, проведених відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги», наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006 № 369 «Про затвердження Порядку вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації».

Умовами вищезазначеного договору передбачено: - у кінці поточного місяця Виконавець надає Управителю акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості (п.2.2); - Управитель підписує Акт, засвідчує підпис печаткою і у 5-ти денний термін повертає примірник акта виконавцю (п.2.3); - на підставі підписаних актів управитель оплачує виконавцю вартість виконаних робіт (п.2.4).

Пунктом 2.7 умов договору визначено, що сума оплати робіт може бути змінена в сторону її збільшення або зменшення у таких випадках: запровадження нових законодавчих та нормативних актів, які впливають на вартість технічного обслуговування, ремонту та експлуатації ліфтів і диспетчерських систем; необхідності урахування інфляційних факторів; внесення змін в обсяг і склад робіт.

Також, підпунктом 4.2.4 умов договору від 29.12.2011 № 95-11/А передбачено, що Управитель має право зменшувати розмір оплати Виконавцю у разі ненадання послуг, несвоєчасного або з порушенням якості надання послуг у відповідності до належним чином оформлених Актів виконаних робіт.

До вищевказаного договору укладено 2 додаткові угоди: від 04.01.2012 без номера, предметом якої є право виконавця розміщувати рекламну інформацію або надавати право на розміщення рекламної інформації та обладнання у ліфтах, та від 02.01.2018 без номера, предметом якої є розміщення персоналу виконавця в нежитлових приміщеннях управителя.

Позивач наводить аргументи про те, що договір від 29.12.2011 № 95-11/А є цивільно-правовим, вартість послуг - договірна (п. 2.1), відповідає складовим тарифу, але не є тарифікованою для позивача (рішення виконкому від 20.12.2011 № 893 не встановлює тарифів для КСП «Харківміськліфт»).

Додатковою угодою від 01.06.2022 сторони врегулювали розрахунки з урахуванням фінансової підтримки з бюджету (покриття витрат на оплату праці), що підтверджується листом КП «Житлокомсервіс» від 27.06.2025 № 7142/2/07-05 та бухгалтерською довідкою від 25.06.2025 № 1.

Це узгоджується з умовами воєнного стану, економічною нестабільністю та зменшенням доходів КП «Житлокомсервіс» (рішення виконкому від 08.06.2022 № 163 про припинення стягнення плати).

Попри те на переконання позивача, відповідачем не було надано аналіз указаних обставин, що призвело до прийняття оспорюваної вимоги.

Листом від 27.06.2025 № 7142/2/07-05, підписаним директором КП «Житлокомсервіс» ОСОБА_2 та головним бухгалтером КП «Житлокомсервіс» ОСОБА_3 , повідомлено, що укладеною сторонами додатковою угодою від 01.06.2022 № б/н, передбачено, що тимчасово, на період дії в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 виключно за отримання виконавцем з бюджету Харківської міської територіальної громади фінансової підтримки, яка повністю чи частково покриває витрати (оплата праці і нарахування на оплату праці) виконавця під час надання послуг за договором, вартість послуг визначається по кожному житловому будинку окремо, шляхом віднімання від вартості наданих послуг вартості покритих шляхом надання фінансової підтримки з бюджету Харківської міської територіальної громади витрат (оплата праці і нарахування на оплату праці) на їх надання. Крім того, в новій редакції викладено Додаток № 2 «Акт здачі приймання робіт по технічному обслуговуванню ...».

Також, як зазначено в даному листі, на підставі додаткової угоди від 01.06.2022 № б/н КП «Житлокомсервіс» було складено бухгалтерську довідку від 25.06.2025 № 1 щодо виправлення помилки в актах здачі-приймання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, а саме: змінено назву з коригування «за актом претензії» на коригування «за рахунок фінансової підтримки».

Будь-які інші документи, що обґрунтовують суми претензій, які вказані в актах здачі-приймання наданих КСП «Харківміськліфт» для КП «Житлокомсервіс» послуг з технічного обслуговування ліфтів, в КП «Житлокомсервіс» відсутні. Слід зазначити, що суми претензій зазначались в актах здачі-приймання наданих КСП «Харківміськліфт» для КП «Житлокомсервіс» послуг з технічного обслуговування ліфтів суцільно по усім ліфтам і протягом усього ревізуємого періоду (з 01.01.2021 по 31.12.2024) незалежно від початку дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами).

У судовому засіданні сторона відповідача заперечила проти таких аргументів, наводячи обставини про те, що КСП «Харківміськліфт» необґрунтовано зазначає в позові, що перерахунки по претензіям почали проводитись тільки на період дії в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 року.

Під час ревізії встановлено, що у 2021-2024 роках КСП «Харківміськліфт» звертався до Департаменту ЖКГ ХМР про виділення фінансової підтримки, обґрунтовуючи необхідність її виділення тим, що тарифи на послуги з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації та внутрішньобудинкових електромереж залишаються на рівні 2012 року і для забезпечення беззбиткового функціонування підприємства в рамках виконання програми «Про затвердження «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2021-2024 роки» підприємству необхідно відшкодувати різницю в тарифах на послуги з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації та внутрішньобудинкових електромереж. Як зазначено в даних зверненнях, різниця в тарифах на послуги, що надає КСП «Харківміськліфт», виникає у зв`язку зі швидким зростом складових тарифу (заробітна плата, ПММ, закупівля матеріалів для технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації, внутрішньобудинкових електромереж тощо).

За результатами розгляду даних звернень в ревізуємому періоді КСП «Харківміськліфт» отримало з бюджету м. Харкова фінансової підтримки в загальній сумі 556 949 321,0 грн в т.ч.: в 2021 році - на суму 88 599 989,56 грн, в 2022 році на суму 111 467 982,28 грн, в 2023 році - на суму 176 723 323,88 грн, в 2024 році 180 158 025,78 грн (для виплати заробітної плати з нарахуваннями 528 289 591,0 грн, для придбання матеріалів 9 619 515,34 грн, для придбання палива 18 940 225,20 грн, на капітальний ремонт нежитлового приміщення 99 989,56 грн). Таким чином, витрати, які були понесені КСП «Харківміськліфт» в розмірі, який включений до складу тарифу на послуги для населення КП «Житлокомсервіс», в частині обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації, за рахунок фінансової підтримки з бюджету м. Харкова фактично не відшкодовувались, а відшкодовувались лише витрати, які фактично були понесені КСП «Харківміськліфт» понад встановлений тариф.

Під час проведення аналізу поданих документів в порушення вимог ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435- ІV, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п. 2.7, п. 4.2.4 умов договору від 29.12.2011 № 95-11/А, укладеного між КП «Житлокомсервіс» та КСП «Харківміськліфт», останнім за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 в актах здачі-приймання послуг з технічного обслуговування ліфтів для КП «Житлокомсервіс» необґрунтовано зменшувалась вартість наданих послуг на суму претензій без наявності будь-яких первинних підтверджуючих документів щодо сутності та алгоритму розрахунку претензій, що призвело до недоотримання доходів підприємством на загальну суму 349 847 308,57 гривень. Внаслідок даного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 349 847 308,57 гривень.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відбувалось не безпідставне зменшення, адже сума виділених коштів з місцевого бюджету була надмірною та одночасно перекривались сумою наявною у позивача, а тому у актах приймання-передачі почали зменшувати вартість робіт.

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що наведеним доводам сторони позивача відповідачем не надав оцінки під час доведеності факту наявності порушень під час здійснення фінансово-господарської діяльності, як і не надано оцінки додатковій угоді, яка укладена між сторонами та жодних претензій між сторонами щодо її виконання немає.

Щодо частини позову про вжиття заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-Тет- Білдінг», ТОВ «ЕРЕБУС ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн з урахуванням ПДВ шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків), суд прийшов наступного з огляду на таке.

Суд установив, КСП «Харківміськліфт» з двома підрядними організаціями (Підрядники) укладені 6 договорів на виконання поточного ремонту по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирних будинках, а саме з ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» (від 17.10.2023 № 362, № 363, і № 364) та з ТОВ «Ін-Тет-Білдінг» 3 договори (від 11.09.2023 № 353, № 354, № 355). Умовами яких передбачено, що Підрядник приймає на себе зобов`язання надати Замовнику наступну послугу: «Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирних будинках: в`їзд Фесенкiвський, 9, м. Харків, пр. Героїв Сталiнграда, 175, м. Харків, пр. Льва Ландау, 12, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 27 м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 142 м. Харків, вул. Електровозна, буд. 21 м. Харків.

Відповідно до п. 2.1 умов даних договорів ціна договорів визначена як «динамічна» договірна ціна.

За результатами проведених під час ревізії зустрічних звірок в 2-х підрядних організаціях (ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» та ТОВ «Ін-Тет-Білдінг») встановлені випадки документального не підтвердження даними бухгалтерського обліку та первинних документів зазначених підрядних організацій в повному обсязі понесених ними витрат на виконання робіт за договорами від 17.10.2023 № 362, № 363, і № 364 та від 11.09.2023 № 353, № 354, № 355, а саме: кількість і вартість будівельних матеріалів, а також обсяги перевезеного будівельного сміття, які були включені в акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (далі акт ф. № КБ-2в) за листопад 2023 року № 1 за договором від 11.09.2023 № 353, за листопад 2023 року № 1 за договором від 11.09.2023 № 354, за листопад 2023 року № 1 за договором від 11.09.2023 № 355 і в акт ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 за договором від 17.10.2023 № 362, за листопад 2023 року № 1 за договором від 17.10.2023 № 363, за листопад 2023 року № 1 за договором від 17.10.2023 № 364, що відображено в акті ревізії від 07.07.2025 № 202006-07/72 та довідках зустрічних звірок від 16.05.2025 № 202006-07/66-з в ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» та від 05.05.2025 № 202006-07/62-з в ТОВ «Ін-Тет-Білдінг». Зокрема, в акти ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 за договорами від 17.10.2023 № 362, № 363, і № 364, укладеними між КСП «Харківміськліфт» і ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ», при виконанні робіт з поточного ремонту по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирних житлових будинків м. Харкова підрядною організацією ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» до відомостей ресурсів включено 15 найменувань будівельних матеріалів, використання яких частково або повністю не підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» та за цінами, які відрізняються цін на дані матеріальні цінності, що були списані за даними бухгалтерського обліку ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» за даними договорами. Вказане є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та пунктів 6.1, 6.3 і 6.4 Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі Настанова № 281) та призвело до завищення вартості робіт по усуненню аварій в житловому фонді 3 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова на загальну суму 95 839,24 грн, в т.ч. ПДВ на суму 15 973,21 гривень. Детальна інформація про не підтвердження кількості і вартості використаних будівельних матеріалів відображена у Додатку 6 до довідки від 16.05.2025 № 202006- 07/66-з зустрічної звірки в ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ», яка є Додатком 35 до акта ревізії від 07.07.2025 № 202006-07/72. Аналогічно, в акти ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 за договорами від 11.09.2023 № 353, 354, 355, укладеними між КСП «Харківміськліфт» і ТОВ «Ін-ТетБілдінг», при виконанні робіт з поточного ремонту по усуненню аварій в житловому фонді 3 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова підрядною організацією ТОВ «Ін-Тет-Білдінг» до відомостей ресурсів включено 4 найменування будівельних матеріалів (газ скраплений, розчин готовий, фарба, цегла), використання яких частково або повністю не підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ «ІнТет-Білдінг». Вказане є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та п. 6.3 і п. 6.4 Настанови № 281 та призвело до завищення вартості робіт по усуненню аварій в житловому фонді 3 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова на загальну суму 6 721,81 грн, в т.ч. ПДВ на суму 1 120,27 гривень. Детальна інформація про не підтвердження використання будівельних матеріалів відображена у Додатку 2 до довідки від 05.05.2025 № 202006-07/62-з зустрічної звірки в ТОВ «ІнТет-Білдінг», яка є Додатком 36 до акта ревізії від 07.07.2025 № 202006-07/72.

В ході ревізії були проведені контрольні обміри робіт, які не є прихованими, а саме: з улаштування покрівлі та примикань з руберойду та листової сталі на покрівлях машинних приміщень 6 багатоквартирних житлових будинків м. Харкова.

Тобто під час даних контрольних обмірів перевірено фактичне використання лише руберойду та листової сталі по яким не встановлено завищення обсягів виконаних робіт.

В той час як в додатку 6 до довідки від 16.05.2025 № 202006-07/66-з зустрічної звірки в ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» по вказаних номенклатурних позиціях відображено документальне не підтвердження не кількості використаного будівельного матеріалу, а завищення саме ціни на руберойд та листову сталь, а в додатку 2 до довідки від 05.05.2025 № 202006-07/62-з зустрічної звірки в ТОВ «Ін-Тет-Білдінг» взагалі не зазначено про документальне не підтвердження кількості руберойду та листової сталі.

При цьому, в актах ф. № КБ-2в не підтверджується кількість будівельних матеріалів саме по матеріалах, які використовуються при виконанні прихованих робіт ґрунтовка, електроди, пісок, пропан-бутан, фарба, цемент, газ скраплений, розчин готовий, фарба, цегла тощо, і не були охоплені контролем під час контрольних обмірів.

Також, в акти ф. № КБ-2в за договорами від 17.10.2023 № 362, від 17.10.2023 № 363, від 17.10.2023 № 364 ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» включено перевезення будівельного сміття в загальній кількості 8,073 т на загальну суму 2 842,84 грн (з урахуванням ПДВ), що документально не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку і первинних документів ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» (подорожніми листами та (або) актами надання послуг з перевезення будівельного сміття тощо). Зазначене є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та п. 6.1 і п. 6.3 Настанови № 281 і призвело до завищення вартості виконаних ремонтних робіт ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» за договорами від 17.10.2023 № 362, від 17.10.2023 № 363, від 17.10.2023 № 364 на загальну суму 2 842,84 грн в т.ч. ПДВ на суму 473,81 гривень.

Аналогічно, у відомості ресурсів до актів ф. № КБ-2в за договорами від 11.09.2023 № 353, 354, 355 ТОВ «Ін-Тет-Білдінг» включено перевезення будівельного сміття в загальній кількості 6,44 т на загальну суму 2 268,48 грн (з урахуванням ПДВ), що документально не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку ТОВ «Ін-Тет-Білдінг» (подорожніми листами та (або) актами надання послуг з перевезення будівельного сміття тощо). Зазначене є порушенням вимог ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України та п. 6.1 і п. 6.3 Настанови № 281 і призвело до завищення вартості виконаних ремонтних робіт ТОВ «Ін-Тет-Білдінг» за договорами від 11.09.2023 № 353, 354, 355 на загальну суму 2 268,48 грн в т.ч. ПДВ 378,08 гривень.

Факт наявності невивезеного будівельного сміття на даних 6 об`єктах також підтверджується проведеними під час ревізії вибірковими контрольними обмірами, що зафіксовано в актах контрольних обмірів від 01.05.2025 б/н, які є додатком 39 до акту ревізії від 07.07.2025 № 202006-07/72.

Таким чином, підрядниками не підтверджені в повному обсязі понесені ним витрати на виконання робіт, які включені в акти за договорами і відшкодовані КСП «Харківміськліфт».

У судовому засіданні сторона позивача наводить аргументи про те, що завищення вартості тільки на підставі зустрічної звірки не є достатньою підставою для прийняття оспорюваної вимоги, адже відсутні таких документів не свідчить про те, що відповідні товари не використовувались під час надання робіт та послуги не надавались підрядними організаціями під час надання послуг.

При цьому відповідач у судовому засіданні стверджував про те, що підрядні організації не підтвердили придбання товарів, надання послуг, тому вищевказані матеріали не могли використовуватись стороною позивача під час виконання відповідних робіт та надання послуг.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Змішування палива є господарською операцією, оскільки в результаті замінюється найменування та вартість цих товарів, що є зміною в структурі активів підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 3 статті 8 Закону № 996-ХІV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Суд установив, дійсно відповідачем направлялись запити до підрядних організацій.

Відповідачем 30.04.2025 керівнику ТОВ «Ін-Тет-Білдінг» адресовано запит № 3 для забезпечення якісного проведення зустрічної звірки просив надати інформацію: 1. Чому № до 353), акту ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року № 1 (договір (договір від 11.09.2023 акту ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року № 1 № 1 (договір № 354), акту ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року готовий від 11.09.2023 № 355) включено газ скраплений, розчин опоряджувальний л (14 кг), цегла цементний 1:3, фарба фасадна "Акріліка" 10 на їх червона рядова тоді як відсутності первинні документи придбання; 2. Чому до акту ф. № КБ-2в за листопад 2023 року № 1 (договір (договір від № 353), акту ф.№ КБ-2в за листопад 2023 року № 1 № 1 (договір 11.09.2023 від № 354), акту ф. № КБ-2в за листопад 2023 року 11.09.2023 № 355) включено Перевезення навантажувальних будівельного сміття до 30 км (без урахування вартості робіт) при відсутності первинних документів. Отже відповідачем не просив надати первинні бухгалтерські документи, а лише просив інформацію з вище порушених питань.

15.04.2025 та повторно 29.04.2025 відповідачем направлялись запити керівнику ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» № 2 та № 2 відповідно. Зазначені запити дійсно містити вимогу про надання первинних документів з урахуванням наданої інформації.

Попри те на виконання вищевказаних запитів суб`єктами господарювання були надані лише договори додатки до них локальні кошториси, відомості ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, акти приймання виконаних робіт, видаткові накладні на грудень 2023 року від ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» /том 3 а.с. 76-80/.

Надалі відповідачем на підставі зібраних документів від учасників господарських правовідносин проведено зустрічні звірки.

Якщо відсутність належного бухгалтерського обліку окремих операцій об`єкта контролю дає можливість проводити ревізію з інших питань програми, така ревізія проводиться за цими питаннями. Орган державного фінансового контролю, який виявив відсутність бухгалтерського обліку окремих операцій, надає об`єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку, вимогу щодо приведення обліку у відповідність із законодавством та інформує орган управління об`єкта контролю. Факт відсутності належного бухгалтерського обліку окремих операцій об`єкта контролю зазначається в акті ревізії та протоколі про адміністративне правопорушення.

Керівник об`єкта контролю повинен забезпечити поновлення бухгалтерського обліку в строк не більш як два місяці з дати надіслання органом державного фінансового контролю відповідної вимоги. Посадовим особам органу державного фінансового контролю забороняється брати участь у поновленні бухгалтерського обліку на об`єкті контролю.

З метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю органами державного фінансового контролю можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях.

Насамперед суд зазначає, що відповідно ч. 17 ст. 11 до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.

Для проведення зустрічної звірки посадовій особі органу державного фінансового контролю та залученому фахівцю видається направлення встановленого Мінфіном зразка.

Направлення на проведення зустрічної звірки надається керівнику об`єкта зустрічної звірки чи його заступнику у спосіб, визначений пунктом 12 цього Порядку.

За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий і третій примірники якої долучаються до додатків до акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка.

Довідку зустрічної звірки підписує посадова особа органу державного фінансового контролю. У разі проведення посадовими особами органу державного фінансового контролю та залученими фахівцями зустрічної звірки у складі групи довідку зустрічної звірки підписує керівник групи.

Вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначено для акта ревізії.

Аналізуючи довідку відповідача від 16.05.2025 № №202006-07/66-3 зустрічної звірки в товаристві з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕРЕБУС-ЛВ» з метою документального обсягу і якості та фактичного підтвердження виду, операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року, установлено, що не всі господарські операції, які проаналізовано в ході проведення зустрічної звірки були підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Надаючи оцінку обставинам, які викладені у довідці відповідача від 05.05.2025 № № 202006-07/62-3 зустрічної звірки в товаристві з обмеженою відповідальністю «Ін-ТетБілдінг» з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, установлено, що інформація, що перевезення сміття, яке не підтверджується первинними документами посадовими особами ТОВ «Ін-Тет-Білдінг», адже таких не надано.

Суд установив, що відповідачем також проведено контрольні обміри робіт поточного ремонту аварій у багатоквартирних житлових будинках за певними адресами у місті Харкові, що підтверджено актами від 01.05.2025.

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що стороною відповідача під час проведення ревізії не в повній мірі доведено факт наявності порушень під час здійснення фінансово-господарських операцій як між позивачем так і третьою особою, а також між позивачем та підрядними організаціями. Суд бере до уваги підстави звернення до суду із цим позовом щодо ненадання оцінки додатковій угоді від 01.06.2022 до договору від 29.12.2011 № 95-11/А), відповідачем не проаналізовані інформацію позивача про те, що в актах приймання-передачі виконаних робіт про зменшення вартості робіт лише відбувалось на надмірні кошти, які надходили як фінансова підтримка з місцевого бюджету; відсутність первинних бухгалтерських документів щодо фінансово-господарських операцій між позивачем та підрядними організаціями, хоч у актах звірки відповідач зазначає, що останні не є виробниками певних товарів, хоч у відповідності до п. 11 ст. 10 вищевказаного Закону відповідач має право одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань, однак цього не було зроблено та відповідних запитів не було направлено щодо придбання товарів, які в подальшому були використані при виконанні певних робіт у позивача.

Отже досліджуючи правову природу встановлених порушень, аналізуючи як докази окрема так і в сукупності між собою, суд дійшов переконання про те, що, установлені судом дані унеможливлюють однозначно установити вину позивача під час здійснення фінансового-господарських операцій, що впливає на правомірність вимоги відповідача у частині законності і правильності обчислення розміру збитків.

Відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене суд прийшов висновку про невідповідність оскаржуваної вимоги в частині, що стосується оспорюваних пунктів зобов`язального характеру го висновку відповідача, як акту індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним в частині вимог , а відтак підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України,

у х в а л и в :

Адміністративний позов комунального спеціалізованого підприємства "ХАРКІВМІСЬКЛІФТ" до Північно-східного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство Житлокомсервіс, департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 13.08.2025 № 202006-14/3821-2025 в частині пунктів:

- вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок реалізації послуг з технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації для КП «Житлокомсервіс» за заниженою вартістю на загальну суму 349847308,57 грн шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків);

- вжити заходів щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної КСП «Харківміськліфт» внаслідок завищення 2-ма підрядними організаціями (ТОВ «Ін-Тет-Білдінг», ТОВ «ЕРЕБУС ЛВ») вартості виконаних ремонтних робіт на загальну суму 107674,37 грн з урахуванням ПДВ шляхом проведення претензійно-позовної роботи чи обрати інший спосіб реалізації права на відшкодування матеріальної шкоди (збитків).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь комунального спеціалізованого підприємства "Харківміськліфт" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач комунальне спеціалізоване підприємство "Харківміськліфт", місцезнаходження місто Харків, вулиця Клочківська, будинок № 195А, код ЄДРПОУ 34754617;

відповідач Північно-східний офіс Держаудитслужби місцезнаходження місто Харків, майдан Свободи, будинок № 5, Держпром, код ЄДРПОУ 40478572;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору комунальне підприємство "Житлокомсервіс», місцезнаходження місто Харків, вулиця Конторська, будинок №35, РНОКПП 34467793;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, місцезнаходження місто Харків, майдан Конституції, будинок №7, РНОКПП 43927048.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 08.12.2025.

Суддя М. І. Садова