Ухвала суду № 132444918, 08.12.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 грудня 2025 року справа № 520/31520/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за №12645789/37998006 від 19.03.2025 року (ПН №43 від 03.12.2024 року);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПН №43 від 03.12.2024 року в ЄРПН за №12645789/37998006.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 сформувала правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Велика Палата у вищевказаній постанові зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

За змістом позовної заяви позивач просить скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Харківській області, ухвалене в березні 2025 року, а звернувся до суду в грудні 2025 року.

Позивач вказував, що застосував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), а саме: звертався до ДПС України із скаргою на оскаржуване рішення у березні 2025 року та за результатами розгляду зазначеної скарги ДПС України 08 квітня 2025 року було прийнято рішення №15352/37998006/2 про залишення скарги без задоволення з огляду на що, процедура адміністративного оскарження була завершена.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду 01.12.2025р., ним було пропущено як тримісячний так і шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Представником позивача в тексті позовної заяви заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, згідно якої заявник просив вважати причину пропуску процесуального строку поважною та поновити пропущений строк.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду заявником зазначено, що з огляду на нестабільну безпекову ситуацію, регулярні обстріли, перебої в електропостачанні та зв`язку, а також об`єктивних труднощів в організації господарської діяльності, ТОВ "НВП "ІСТОК" було позбавлено можливості своєчасно звернутися за правничою допомогою та організувати подання позову.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні було предметом дослідження Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.04.2023 у справі № 140/1487/22, від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18, від 23.12.2022 у справі № 760/5369/19, від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 02.06.2022 у справі у №757/30991/18-а.

Так, у вищевказаних постановах Верховний Суд висновував, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Суд зауважує, що доведення поважних причин пропуску строку звернення до суду здійснюється саме позивачем шляхом подання належних та допустимих доказів. Суд не зобов`язаний відшукувати такі докази самостійно.

Таким чином позивач, вказуючи на поважність пропуску строку звернення до суду через уведення воєнного стану, мав надати докази як саме вказана обставина унеможливила для нього вчасне звернення до суду.

Але у підсумку до заяви про поновлення строку звернення до суду заявником додано, лише скріншоти статистичних даних по кількості тривог та обстрілів по м. Харкову, що не можуть свідчити на користь поважності причин пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного, заявником не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан унеможливив своєчасне звернення до суду.

Посилання на те, що безпекова ситуація, регулярні обстріли, перебої в електропостачанні та зв`язку, позбавили можливості своєчасно звернутися за правничою допомогою та організувати подання позову, носять загальний характер та не обґрунтовані жодними доказами.

Крім того, в клопотанні заявник абстрактно посилається на "об`єктивні труднощі в організації господарської діяльності ТОВ "НВП "ІСТОК", не наводячи які саме "об`єктивні труднощі" зумовили пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом.

У заявленому клопотанні, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду заявник також покликається на відсутність у директора фахових знань у галузі права.

Суд критично оцінює вказану детермінанту пропуску строку звернення до суду, оскільки ці обставини жодним чином не позбавляли позивача можливості вчасно скористатися правом на правничу допомогу.

Щодо посилання на оприлюднення Торгово-промисловою палатою України (ТПП) листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною, суд вказує на те, що пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на теперішній час.

Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023р. у справі №906/540/22 зазначив, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

На підставі вищезазначеного суд не приймає до уваги посилання заявника на Лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., яким засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), як поважну підставі пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що представником позивача не надано жодних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та наявності обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Суд підкреслює, що протягом часу, коли позивач мав звернутися до суду, діяльність судів та, в тому числі Харківського окружного адміністративного суду, здійснювалася стабільно та можливість позивачів надати до суду позовну не обмежувалась.

Суд також звертає увагу на те, що небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежали від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на переконання позивача, прав у судовому порядку.

Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).

Цей висновок корелюється з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 13.02.2024р. №140/9165/23, яку суд враховує в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Таким чином, причини пропуску позивачем строку звернення до суду слід визнати неповажними.

Відповідно до ч.1-2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, зазначені позивачем.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, ніж ті, що вже були повідомлені суду.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяД.В. Григоров