Ухвала суду № 132440092, 05.12.2025, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1783/24

Номер провадження:1-кп/521/905/25

УХВАЛА

05грудня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

перекладача ОСОБА_12 ,

при судовому розгляді, в режимі відеоконференції, кримінального провадження №521/1783/24 відносно:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Зугдіді Республіка Грузія, громадянина Грузії, неодруженого, із середньою освітою, проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше судимого:

- 23.12.2019 Одеським апеляційним судом за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 04.02.2021 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 8 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_5 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

-13.12.2021 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_6 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одеса, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , на даний час відбуває покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше неодноразово судимого, останній раз:

-23.06.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 10 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_7 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Тарутино Одеської області, громадянина України, на даний час відбуває покарання у ДУ «Снігурівська виправна колонія №5», раніше судимого:

- 10.05.2022 вироком Приморського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 189 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

-притягується докримінальної відповідальності Приморським районним судом м. Одеси у кримінальному провадженні №1201163490000218,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_13 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 с. Неділкове Савранського району Одеської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , фактично проживаючого до засудження за адресою: АДРЕСА_6 , до 24.01.2024 відбуваючий покарання в ДУ «Одеська виправна колонія №14», раніше судимого, останній раз:

-07.05.2021 вироком Іванівського районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Хаджибейського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.255-1,ч.2ст.307КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.307,ч.2ст.190КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Під час судового розгляду прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,строком на60днів,оскільки ризики,встановлені підчас вирішенняпитання прообрання останнімзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,та якііснували підчас продовженнястроку триманняпід вартою,на думкупрокурора,не зменшилисьта існуютьна данийчас,а саме:ризики переховуваннявід суду, незаконноговпливу насвідків узазначеному кримінальномупровадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також, прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з огляду на те, що є об`єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу останній матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків у зазначеному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, оскільки, на думку захисника, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не доведені стороною обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив суд зменшити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_10 , кожен окремо, не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування запобіжних заходів, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на два місяці, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Строк перебуванняобвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою,та строкзастосування запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту відносно ОСОБА_7 ,який встановленийухвалою Хаджибейськогорайонного судум.Одеси від09.10.2025року,спливає 07.12.2025 року. Провести судовий розгляд кримінального провадження по вказаному обвинуваченню у строк дії вказаного запобіжного заходу не представляється можливим з об`єктивних причин, які не залежать від суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 177 КПК України закріплює, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України закріплює, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.

У своємуклопотанні прокурорОдеської обласноїпрокуратури зазначає,що метоюпродовження застосуваннязапобіжного заходувідносно обвинуваченихє забезпеченнявиконання покладенихна них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до обвинувачених запобіжних заходів та продовження строку їх дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше застосування запобіжних заходів.

Зокрема, на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду вказує те, що останні обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Також, суд вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Показання свідків мають суттєве значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення. В умовах зацікавленості обвинувачених у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням до кримінальної відповідальності, вони можуть безпосередньо або використовуючи зв`язки з іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.

На наявність ризику, передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України,а самевчинення іншогокримінального правопорушення, вказує той факт, що обвинувачені раніше судимі та вчинили інкриміновані їм злочини в період відбування покарання, що свідчить про стійкість тенденції до скоєння ними злочинів та небажання ставати на шлях виправлення.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з характеру та обставин інкримінованих злочинів, беручи до уваги особу обвинувачених, можна дійти висновку про те, що у разі застосування менш суворого запобіжного заходу буде неможливо запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими своїх обов`язків.

Аналізуючи вказані захисниками доводи щодо зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що на даній стадії відсутні обґрунтовані підстави для зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки ще триває судовий розгляд.

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , суд також враховує наступні обставини: тяжкість покарання, що загрожує відповідним особам у разі визнання винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність в них родини й утриманців; майновий стан обвинувачених; наявність судимостей.

Виходячи з п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку колегії суддів, немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбаченихч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної або обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи положенняст.ст.182,183КПК України,суд вважаєнеобхідним визначитирозмір застави,достатньої длязабезпечення виконанняобвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 обов`язків,передбачених КПКУкраїни,в розмірі300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,199, 331, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 02.02.2026 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 02.02.2026 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів), тобто до 02.02.2026 року включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов`язків, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, задовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_7 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки строком на два місяць (60 днів), передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за їх викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала суду про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою 02.02.2026 року

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захисникам, направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» та Відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_14