Вирок № 132439883, 08.12.2025, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/645/20

Провадження № 1-кп/506/2/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2025селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 18.05.2020 року за №12020160350000094 про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Коржеве Криулянського району Республіки Молдова, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою базовою освітою, не працює, є особою з інвалідністю 3 групи, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю сторони обвинувачення

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

сторони захисту

обвинуваченої ОСОБА_8

захисника ОСОБА_12

В С Т А Н О В И В :

Приблизно 14 травня 2020 року, більш точної дати не встановлено, близько 19.00 г, ОСОБА_8 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту з чоловіком ОСОБА_13 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи і оцінюючи свої дії ,з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ,передбачаючи наслідки своїх дій, тримаючи в правій руці ніж, нанесла один удар вказаним ножом, спричинивши одне сліпе проникаюче колото-різане ушкодження передньої черевної стінки зліва в 3,5 см від пупка, по середньо-ключичній лінії ,103 см від підошви поверхні стопи, довжиною 1 см, орієнтовно на 6 та 11 г умовного циферблата, з рівними зіставними при зведенні краями та верхнім кінцем, дещо розширеним, синяковим, наближеним до м-подібної форми і нижнім, звуженим, синяковим , не здираний ,з наскрізним пораненням ділянки тонкого кишечника (0,3-0,5 см), травматичний процес якого ускладнився розвитком фіброзно-гнійного перитоніту, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_13 за медичною допомогою не звертався і в результаті отриманих тілесних ушкоджень близько 21.00 г 17 травня 2020 року помер.

Смерть ОСОБА_13 стоїть у причинному зв`язку з наявним коло-різаним пошкодженням передньої черевної стінки з ушкодженням стінки тонкого кишечника та настала від інтоксикації організму, внаслідок розвитку ускладнення травматичного процесу- фібринозно- гнійного перитоніту.

Обвинувачена свою вину визнала частково та пояснила в судовому засіданні , що її чоловік ОСОБА_14 систематично її принижував, ображав, бив. Вона отримувала пенсію, але ще й працювала у людей допомагала по господарству .Вона фактично утримувала їх сім`ю, виконувала домашню роботу , а чоловік був на її утриманні. В один із днів травня, точної дати вона не пам`ятає , вона прийшла з роботи додому. Її чоловік ОСОБА_13 у літній кухні вживав спиртні напої з невідомими їй чоловіками. Вона пішла в хату . Через деякий час ОСОБА_13 ,який вже був п`яним, зайшов у будинок і у кімнаті ,де вони зазвичай відпочивали, без будь-яких підстав почав ображати її грубою нецензурною лайкою, принижувати її , а потім вдарив її в обличчя так, що вона відлетіла і впала, вдарившись об тумбочку. Не витримавши такого поводження, та злякавшись, що ОСОБА_14 буде продовжувати її бити ,вона піднялася, пішла в кімнату ,що знаходилася поруч, схопила зі стола ніж, повернулася у ту кімнату , де залишився ОСОБА_13 та вдарила його в живіт. Після цього вона втекла з хати і в ту ніч дома не ночувала. Прийшла додому вона на другий день, побачила рану на животі у ОСОБА_15 , яку вона йому завдала, обробляла її .Вона неодноразово просила його піти в лікарню, але він відмовився. Через декілька днів, ввечері, коли у них в гостях був ОСОБА_16 , не скаржачись ні на що , ОСОБА_13 раптово помер. Вона шкодує про наслідки, але вважає, що у неї не було іншого виходу, бо ОСОБА_14 продовжував би її бити, а вона вже не витримала такого поводження ,побиття та приниження.

Судом були досліджені такі докази , як показання потерпілого та свідків, а також досліджені письмові докази.

Так, потерпілий ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що його брат ОСОБА_13 з дружиною ОСОБА_8 жили не дуже добре, обоє пиячили . Але ОСОБА_8 підробляла у людей по найму, в хаті прибирала, було чисто, їсти завжди було що. Йому відомо , що брат бив дружину, але й вона також ,зі слів брата, не залишалася в боргу. Вони раніше жили в с.Будаївці і там , зі слів брата , ОСОБА_18 вже штрикала його ножом. Що трапилося на цей раз, йому особисто не відомо. Вони не спілкувалися щодня і про смерть брата йому стало відомо лише в день поховання. Покарання просив призначити суворе ,на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_19 суду повідомив , що він товаришував з ОСОБА_13 , бував у нього в гостях. Йому не відомо, чи бив ОСОБА_13 свою дружину ОСОБА_8 , а от саме вона схильна до сварок та бійок. Що саме відбулося між ними, йому не відомо , але якось ввечері він прийшов до них з пляшкою горілки, вони потроху випивали , спілкувалися. ОСОБА_20 ні на що не скаржився, кудись вийшов, а через деякий час забігає ОСОБА_18 і каже, що ОСОБА_20 помер. Він лежав в веранді , прямо біля дверей. Він побіг додому, покликав свою жінку ОСОБА_21 . Потім вже приїхала поліція. Лише коли ОСОБА_15 завезли в морг, йому стало відомо про наявність у нього ушкодження ,яке було нанесено йому шпичкою чи ножиком.

Свідок ОСОБА_22 суду повідомила, що знайома з обвинуваченою з 2007 року, коли вони з ОСОБА_23 переїхали у батьківську хату останнього. Спочатку все було добре - вони тримали господарство , працювали біля нього. Зінаїда була основною годувальницею в сім`ї , бо ОСОБА_24 на роботу брали рідше. Але потім вони почали надмірно вживати алкоголь, постійно були якісь компанії, гості, гулянки, а внаслідок цього гучні сварки. Вона не бачила ніколи, щоб ОСОБА_20 бив ОСОБА_25 , хоча якось остання була з синцями на обличчі, але сказала, що впала з драбини. Десь приблизно 14 травня 2020 року , вночі, її розбудив її чоловік ОСОБА_19 та повідомив, що ОСОБА_14 помер. Вона пішла до будинку ОСОБА_15 та побачила , що той лежав у веранді вже холодний. Вона побачила на світло-сірій футболці, у якій був одягнутий ОСОБА_20 , свіжу кров . Вона підняла футболку і побачила на животі рану, але вже заживаючу. Зіна була п`яна.

Свідок ОСОБА_26 повідомила, що бачила декілька раз ОСОБА_8 з синцями на обличчі, але вона не казала, що її бив чоловік, а придумувала різні причини: вдарилася, рубала дрова тощо.

Свідок ОСОБА_27 суду повідомила, що хата її батьків знаходиться неподалік хати, де проживала ОСОБА_8 і їй відомо, що ОСОБА_14 часто бив ОСОБА_25 і остання ходила з синцями, хоча ніколи на чоловіка не скаржилася. Вона не один раз чула сварку у них у подвір`ї і чула ,як ОСОБА_28 просила не бити її. Не раз ОСОБА_18 ховалася то у сусідів, то десь по сараям. ОСОБА_29 хоч і випивала, але роботяща жінка. Ходила по людям, заробляла , а ОСОБА_14 лише вимагав від неї цигарок та спиртного і бив її, як не принесе цього.

Свідок ОСОБА_30 повідомив, що ОСОБА_18 його тітка і він деякий час проживав у них у 2017 році. ОСОБА_14 ображав тітку. Якщо вона не приносила пити і курити , він її бив. Один раз він був свідком , як ОСОБА_14 бив тітку.

Свідок ОСОБА_31 повідомив, що ОСОБА_32 проживали неподалік від них і ОСОБА_18 бувало, що тікала до них, бо її чоловік її бив. На слідчому експерименті ОСОБА_18 була п`яна.

Свідок ОСОБА_33 повідомила, що її мати ОСОБА_34 проживала неподалік від ОСОБА_35 . Вона з матір`ю же не живе близько 10 років, але коли ще була мала, то пам`ятає, що ОСОБА_36 втікала з дому через сварки.

Свідок ОСОБА_37 суду повідомив, що його покійна теща ОСОБА_34 казала йому, що ОСОБА_18 підрізала ОСОБА_38 . Він бачив останнього , як той ходив по подвір`ю , тримався за бік. ОСОБА_39 підходив до нього до хвіртки , просив закурити . Задовго до цьому ОСОБА_18 працювала у них, допомагала на городі і скаржилася на чоловіка.

Свідок ОСОБА_40 суду повідомила, що знає ОСОБА_35 давно, бувала у них вдома, але не бачила , щоб ОСОБА_14 ображав дружину. Якось бачила її з синцем, але та нічого їй не розповіла. Коли ОСОБА_14 помер, то покійна ОСОБА_34 сказала їй, що це ОСОБА_25 вдарила ножом чи шпичкою ОСОБА_24 , але ОСОБА_18 казала, що вона цього не робила.

Свідок ОСОБА_41 суду повідомила, що вона з своїм співмешканцем бували в гостях у ОСОБА_35 ,вони разом випивали, спілкувалися. ОСОБА_14 часто сварився на ОСОБА_42 , якщо вона не приносила випивку і цигарки, ОСОБА_18 його боялася , тікала з дому і ночувала у неї не раз. Один раз бачила ОСОБА_43 з синцем, але та не зізналася, хто її вдарив. Вона трудилася по людям , а ОСОБА_14 сидів дома і чекав, щоб вона принесла поїсти, випити та курити.

Свідок ОСОБА_44 суду повідомив, що був понятим при огляді місця події , в ході якого ОСОБА_18 показала, де відбулися події , як вона вдарила ножом ОСОБА_15 , після того, як він її вдарив. Добровільно видала ніж, яким вдарила чоловіка в живіт. В момент огляду була твереза, переживала, чи повернуть їй ножі. Все розповіла спокійно, без будь-якого тиску. Так як він живе неподалік , то йому відомо, що ОСОБА_32 сварилися між собою, часто випивали.

Свідок ОСОБА_45 дав суду аналогічні пояснення у частині його участі як понятого при огляді місця події та доповнив, що йому відомо, що ОСОБА_14 ображав дружину, вона бувала в синцях ,випивали вони обоє, але ОСОБА_25 працювала ,заробляла на життя, а ОСОБА_14 сидів дома , на утриманні дружини.

Також судом були перевірені письмові докази:

- протокол огляду місця події від 18.05.2020 року з фототаблицями, в ході якого було оглянуто місце події - домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 , де було виявлено труп ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп лежить на підлозі, на спині ,ногами до дверей . На животі з лівого боку від пупка виявлено подряпину розміром 1,2 см, на якій виявлено речовину червоного кольору. Зі слів учасника огляду ОСОБА_8 , подряпину отримав, пораючись по господарству. На трупі одягнута футболка білого кольору та шорти чорного кольору ( т.1, а.с. 41-43);

- протокол огляду місця події від 19.05.2020 року з фототаблицями та відеозаписом , в ході якого було оглянуто місце події - домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 , в тому числі кімнати №1 та №2 .В кімнаті №1 знаходиться кухонний стіл з посудом та кухонним приладдям ,пічка, два стільця , полички . Із кімнати № 1 міжкімнатні одностворчаті двері ведуть у кімнату №2 , де знаходяться 2 ліжка (диван), стіл, на якому стоїть телевізор , та дерев`яні меблі .В ході огляду учасник огляду ОСОБА_8 видала ніж з білою рукояткою , який вона взяла у кімнаті №1 і , з її слів, вона правою рукою вдарила ОСОБА_13 в живіт після того, як він наніс їй удар рукою в обличчя. Також ОСОБА_8 в ході огляду добровільно видала камуфляжну куртку зеленого кольору, у якій в той день був одягнений ОСОБА_13 . Також було вилучено ще один ніж з білою рукояткою.

Постановами від 19 травня 2020 року два ножі з білими рукоятками та камуфляжна куртка зеленого кольору були визнані речовими доказами (т.1, а.с. 45-47, а.с. 94,96 )

Ухвалою слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року накладено арешт на два ножі з білими рукоятками та камуфляжна куртка зеленого кольору, шляхом заборони користування та розпорядження ними. ( т.1, а.с. 100-101)

-протокол огляду трупа ОСОБА_13 від 20 травня 2020 року, оглянутого в приміщенні Подільського відділення Одеського обласного бюро СМЕ, проведеного з участю судово-медичного експерта та спеціаліста СКЗ Подільського РУП, з фототаблицями. На трупі виявлено колото-різану рану розміром 1,2 см х 0,1 см, яка має розширення зверху та розміщена вертикально .Рана розташована з лівого боку на відстані 3,5 см від пупка та 1,030 см від п`яти лівої ноги .Далі при огляді встановлено, що канал поранення становить 11,5 см. При огляді внутрішніх органів виявлено ушкодження тонкої кишки в двох місцях розміром приблизно 0,3 см. Також в брюшині виявлено речовину бурого кольору об`ємом близько 2 л. На тонкій та товстій кишках виявлено сліди, схожі на гнійні зараження ( т.1, а.с. 48-53 );

- протокол огляду від 21 травня 2020 року , з фототаблицями, в ході якого ОСОБА_8 на території домогосподарства, яке розташоване в АДРЕСА_2 , добровільно видала футболку червоного кольору , на передній частині якої, в 14,5 см від нижнього краю та в 21 см від лівого рубця виявлено поріз довжиною 1,5 см і шириною 0,1 см. Навколо даного порізу наявні плями бурого кольору . Також оглянуто футболку жіночу рожевого кольору , на передній частині якої в 29 см від нижнього краю виявлені темну пляму розміром 1х1 см. Також оглянуті шорти джинсові , де спереду в 15 см від верхнього краю виявлено пляму розміром 0,7 х 0,5 см .Зі слів учасника огляду ОСОБА_8 , саме в цьому одязі ОСОБА_13 та вона знаходилися в момент конфлікту між ними. ( т.1, а.с. 54-56 )

Постановою від 21 травня 2020 року футболку червоного кольору ,футболку жіночу рожевого кольору, шорти джинсові, які запаковано до сейфпакетів №ЕХРТ020722 та №ЕХРТ0205726 , визнані речовими доказами (т.1,а.с. 58).

Ухвалою слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 22 травня 2020 року накладено арешт на футболку червоного кольору та футболку жіночу рожевого кольору, шорти джинсові, шляхом заборони користування та розпорядження ними ( т.1, а.с. 98-99).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №88 від 24 червня 2020 року, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 було виявлено наступне :

- одне сліпе проникаюче колото-різане ушкодження передньої черевної стінки зліва в 3,5 см від пупка ,по середньо-ключичній лінії ,103 см від підошви поверхні стопи, довжиною 1 см, орієнтовно на 6 та 11 г умовного циферблата, з рівними зіставними при зведенні краями та верхнім кінцем, дещо розширеним, синяковим, наближеним до м-подібної форми і нижнім, звуженим, синяковим , не здираний ,з наскрізним пораненням ділянки тонкого кишечника (0,3-0,5 см), травматичний процес якого ускладнився розвитком фібринозно-гнійного перитоніту ,що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя .

Морфологічні властивості ушкодження передньої черевної стінки зліва на тілі ( довжина рани на шкірі 1,0 см ,один гострий , інший м- подібний в кінці рани, загальна довжина ранового каналу в тілі біля 11 см) мають ознаки коло-різаної рани , на що вказує її щілиноподібна форма, рівні, добре зіставні края і стінки, переважна довжина над шириною ,наявність одного дещо розширеного кінця (верхнього) з ознаками дії обушка, та протилежного вузького кінця (нижнього) , з ознаками дії леза, яке могло утворитися в результаті дії колото-ріжучого предмету, який має обушок та лезо.

Зазначене пошкодження могло утворитися в результаті дії колото-ріжучого предмету, який має обушок та лезо, при максимальній ширині занурення не більше 1,6 см, шо не виключає можливості заподіяння вказаного ушкодження представленим на дослідження ножом і на підставі п. 2.1.3 «к» Правил мають ознаки небезпечних для життя , відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_13 стоїть у причинному зв`язку з наявним коло-різаним пошкодженням передньої черевної стінки з ушкодженням стінки тонкого кишечника та настала від інтоксикації організму, внаслідок розвитку ускладнення травматичного процесу- фібринозно- гнійного перитоніту.

Приймаючи до уваги характер пошкоджень ,морфологічні властивості крововиливів в краях пошкоджень із нерівномірно-помірною вираженою перифокальною клітинною реакцією ,а також результати судово-гістологічного дослідження органів та тканин трупа, наявність та ступень розвитку перитоніту гнійного запалення очеревини (наявність нашарування плівок фібрину на петлях кишківника та наявність біля 2 л зловонної рідини в черевній порожнині ) , описані пошкодження , напевно , могли бути спричинені за 3- 3,5 доби до настання смерті .

При отриманні тілесного ушкодження ОСОБА_13 міг бути звернутий до нападника передньо-лівою поверхнею тіла.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_13 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1,48 проміле.

При судово-імунологічному дослідженні трупа ОСОБА_13 виявлені антигени А,В,Н (ізогемаглютиніни не виявлені ), властиві крові АВ (ІV) із супутнім антигеном Н системи АВО. ( т.1 а.м. 66-74);

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №88 від 10.08.2020 року, приймаючи до уваги характер пошкоджень, локалізацію, їх морфологічні властивості , час спричинення та течії травматичного процесу , при своєчасному наданні потерпілому ОСОБА_13 кваліфікованої медичної допомоги , запобігти смертельному випадку було можливо ( т.1, а.с. 75).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №70 від 20 травня 2020 року, у ОСОБА_46 були виявлені ушкодження синці обох повік лівого та правого ока. Зазначені ушкодження могли бути спричинені від дії тупого предмету , в місці прикладання травмуючої сили ,якими , можливо ,могли бути кулаки, спричинені за 4-6 днів до моменту огляду , тобто 13-15 травня 2020 року. Вказані ушкодження не є небезпечними для життя та не є характерними для падіння з висоти власного зросту , мають незначні скороминулі наслідки і на підставі п.2.3.5 та п.4.6 Правил, належать до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1, а.с.65);

Відповідно до висновку експерта №235 від 10 червня 2020 року, пошкодження на клапоті шкіри передньої черевної стінки зліва та пошкодження на футболці потерпілого відповідають один одному за локалізацією та можуть складати єдиний травмуючий комплекс, на підставі чого можливо вважати , що у момент спричинення колото-різаного пошкодження потерпілий був звернений до травмуючого предмету передньої-лівою поверхнею (т.1, а.с. 77-85);

Відповідно до висновку експерта №587 від 24 червня 2020 року , на футболці червоного кольору , у якій був одягнутий ОСОБА_13 , виявлена кров людини групи АВ з супутнім антигеном Н системи АВО , що не виключає походження виявленої крові від особи з даною групою, в тому числі від самого потерпілого ОСОБА_13 (т.1. а.с. 91-93);

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №303 від 28.04.2025 року, обвинувачена ОСОБА_8 в період часу ,який відноситься до скоєння інкримінованих їй діянь ,на будь-яке хронічне психічне захворювання ,недоумство не страждала, у тимчасовому розладі психічної діяльності ,або у іншому хворобливому стані психіки (який міг би суттєво вплинути на її свідомість та дії) не перебувала, тому була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними . На теперішній час обвинувачена ОСОБА_8 також не страждає на хронічне психічне захворювання ,недоумство ,або інший хворобливий стан психіки ,тому здатна повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними .За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні з нею процесуальних дій .Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Опис обвинуваченою свого стану в момент вчинення інкримінованого їй діяння не відповідає опису стану фізіологічного афекту. Обвинувачена могла перебувати в стані емоційного напруження, зумовленого діями потерпілого, яке, однак, не досягало афективної глибини і не може бути психологічною підставою стану сильного душевного хвилювання. Обвинувачена не має відхилення у психічному розвитку, які не є виявами психічного захворювання.

Таким чином, перевірка судом вищеозначених доказів дозволяє суду зробити висновок про доведеність вини обвинуваченої у встановленому у судовому засіданні об`ємі. Приведений об`єм доказів суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв`язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу вироку відносно обвинуваченої .

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України доведена повністю, дії обвинуваченої органами досудового слідства правильно кваліфіковані як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Суд не погоджується з позицією сторони захисту щодо перекваліфікації дій обвинуваченої з ч.2 ст.121 КК України на ст.118 КК України, так як критерієм розмежування складів зазначених злочинів є форма вини.

Так , при кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 121 КК України, винний до заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ставиться умисно, а до настання смерті потерпілого від такого ушкодження необережно. При цьому винний усвідомлює можливість настання смерті потерпілого в результаті заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень. У разі ж умисного вбивства при перевищені меж необхідної оборони об`єктивна сторона характеризується діями , спрямованими на позбавлення життя іншої особи, наслідками у виді смерті цієї особи, причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком і певною обстановкою злочину. З суб`єктивної сторони вбивство при перевищені меж необхідної оборони вчиняється лише умисно.

Відповідно до п.2.1 постанови Пленуму ВССУ №3 від 03.06.2016 року «Про узагальнення практики розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти життя і здоров`я особи», визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій підсудного, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки підсудного стосовно потерпілого до та після вчинення злочину. При цьому доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Так, обвинувачена жодного разу, при викладанні різних версій події, які ретельно перевірялися судом, не повідомляла суд , що бажала вбити свого чоловіка ОСОБА_13 . Так, і в судовому засіданні , і при проведенні огляду місця події , де вона була учасником огляду, обвинувачена чітко зазначила , що після нанесення їй удару в обличчя ОСОБА_47 вона впала, піднялася , пішла в іншу кімнату , взяла ніж і зі словами «Скільки ж ти мене будеш бити» ,нанесла один удар ножом в живіт ОСОБА_13 , після чого втекла з будинку. В подальшому повернулася, надавала чоловіку допомогу, робила перев`язки, наполягала на зверненні його за медичною допомогою.

Виходячи із вищевикладеного, умислу саме на вбивство у обвинуваченої не було, як не було і стану необхідної оборони.

Так, Верховний Суд у постанові від 19.10.2023 року ( справа №487/7295/21) вказав, що стан необхідної оборони виникає як у момент вчинення суспільно небезпечного посягання , так і у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну .При цьому , якщо дії особи мають на меті не зупинити протиправне посягання, а завдати шкоди іншій (потерпілій) особі, необхідна оборона виключається. Встановленню підлягає факт реальної загрози життю особи, яке б викликало у неї невідкладну необхідність заподіяти потерпілому шкоду здоров`ю з метою негайного відвернення протиправних дій.

Таким чином, виходячи із встановлених судом обставин, суд вважає, що , незважаючи на неправомірну поведінку потерпілого по відношенню до обвинуваченої, яка виразилася у нанесенні ОСОБА_47 одного удару ОСОБА_48 , будь-якої реальної загрози подальшого заподіяння шкоди не було.

Так , у ОСОБА_8 , була можливість вийти з кімнати, де перебував ОСОБА_14 , він її не переслідував, не утримував, не продовжував протиправні дії . Тому у ОСОБА_8 і не було необхідності зупиняти протиправне посягання, яке на момент виходу її з кімнати , де знаходився ОСОБА_13 , останнім вже було завершено. Тому і подальші дії обвинуваченої , такі як вихід в іншу кімнату , взяття ножа та повернення в ту кімнату, де залишився потерпілий, не є діями, які спрямовані на необхідну оборону.

Тому, враховуючи обставини нанесення обвинуваченою тілесних ушкоджень, область їх заподіяння, суд вважає, що обвинувачена усвідомлювала, що може заподіяти тяжку шкоду здоров`ю потерпілого, передбачала такі наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. Отже, у даному випадку тяжке тілесне ушкодження, яке у подальшому спричинило смерть потерпілого, було безпосереднім наслідком заподіяного обвинуваченою удару ножом у життєво важливий орган, що обвинувачена чітко усвідомлювала, бажаючи нанести таке ушкодження та байдуже відносилася до наслідків.

Тому і підстав для кваліфікації дій обвинуваченої за ст.118 КК України немає.

Інші версії ,які викладала раніше обвинувачена, як то падіння на ніж, напорювання на ніж, спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами . Так , відповідно до висновку експерта №588 від 23 червня 2020 року , на футболці рожевого кольору та на джинсових шортах , у яких була одягнута ОСОБА_8 в момент завдання удару ОСОБА_13 кров не виявлена (т.1. а.с. 87-89), що апріорі неможливо було б при тісному контакті обвинуваченої та потерпілого.

Крім того, допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт повідомив, що при розтині трупа ОСОБА_15 було встановлено, що края рани рівні, гострі кінці знизу рани. Тобто це був удар ножом перпендикулярно в сторону потерпілого, а при падінні на ніж це була б більш глибока рана.

Судом не може бути прийнята до уваги думка захисника щодо визнання неналежним доказом протоколу огляду місця події , при якому ОСОБА_8 , добровільно видаючи речові докази, вільно без примусу повідомляла про події, які відбулися між нею та її чоловіком , оскільки такі ж покази вона дала і в судовому засіданні, що узгоджується з іншими доказами по справі. При цьому інших підстав для визнання вказаного доказу недопустимим захисник не зазначав.

Разом з тим, судом не приймається як доказ протокол слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_8 , оскільки у судовому засіданні вона дала покази, відмінні тих, які надавала при проведенні слідчого експерименту, до того ж, при проведенні слідчого експерименту у останньої були явні ознаки алкогольного сп`яніння, і сама обвинувачена підтвердила , що у той час була п`яна.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів; також повною мірою вивчена особа обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Така обтяжуюча обставина як вчинення злочину щодо подружжя судом не може бути врахована, так як саме протиправна поведінка одного із подружжя ОСОБА_13 спровокувала обвинувачену на вчинення злочину щодо нього.

Обставинами, що пом`якшують покарання, є часткове визнання вини обвинуваченою, вчинення кримінального правопорушення внаслідок жорстокого поводження потерпілого з обвинуваченою, похилий вік обвинуваченої та те, що вона є особою з інвалідністю 3-ї групи.

Судом не врахована як обставина, що пом`якшує покарання, яка зазначена в обвинувальному акті активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, тому що у судовому засіданні обвинувачена не сприяла у розгляді кримінального правопорушення, а на досудовому розслідуванні також викладала різні версії подій, і такі версії органами досудового розслідування належним чином не перевірялися.

Виходячи із вищенаведеного, при призначенні обвинуваченій покарання, необхідного та достатнього для її виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості та обставини скоєного обвинуваченою злочину, дані про її особу, а також те, що обвинувачена порушила фундаментальне право людини на здоров`я та життя, передбачене ст.27 Конституції України, тому вважає, що вона є небезпечною для суспільства і її виправлення можливе лише із застосуванням такого виду покарання як позбавлення волі.

Що стосується обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою, то, на думку суду, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Так, протягом тривалого розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачена достатньо добре (за виключенням декількох разів) виконувала свої процесуальні обов`язки: з`являлася до суду, прибувала для проведення експертиз. Крім того, обвинувачена є особою похилого віку , є особо з інвалідністю 3 групи ( проблеми з рухомістю лівої руки ) , у іншому кримінальному провадженні була потерпілою і внаслідок кримінального правопорушення отримала травму правої руки та потребує оперативного втручання. Тому суд вважає, що нагальної потреби у обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_8 немає.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна камуфляжної куртки зеленого кольору, 2-х ножів з білими рукоятками, футболки червоного кольору ,футболки рожевого кольору та джинсових шортів, накладеного ухвалами слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 та 22 травня 2020 року.

Так ,вказане арештоване майно визнано речовими доказами, а долю речових доказів слід вирішувати відповідно до ст.100 КПК України, приводи і підстави ж для конфіскації майна або спеціальної конфіскації відсутні , майно не є предметом забезпечення позову в цьому кримінальному провадженні, тому суд вважає необхідним скасувати арешт майна .

Вирішуючи питання про долю речових доказів , суд, відповідно до ст.100 КПК України, вважає, що речові докази футболку червоного кольору, камуфляжну куртку зеленого кольору, ножі з білими рукоятками слід знищити; футболку рожевого кольору та джинсові шорти повернути власнику ОСОБА_8 .

Судових витрат по справі немає, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_8 винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту її затримання в порядку виконання даного вироку після набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт майна камуфляжної куртки зеленого кольору, 2-х ножів з білими рукоятками, футболки червоного кольору, футболки рожевого кольору та джинсових шортів, накладеного ухвалами слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 21 та 22 травня 2020 року.

Речові докази футболку червоного кольору, камуфляжну куртку зеленого кольору, ножі з білими рукоятками - знищити; футболку рожевого кольору та джинсові шорти повернути власнику ОСОБА_8 .

Подані прокурором до суду матеріали кримінального провадження №12020160350000094 зберігати разом зі справою протягом всього часу зберігання.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1