Ухвала суду № 132439144, 04.12.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 495/9302/25

Номер провадження 2-з/495/59/2025

04 грудня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В., розглянувши заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Сари Олександра Васильовича, який діє в інтересах держави в особі Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району про забезпечення позову,

встановив:

03.12.2025 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Сара О.В. в інтересах держави в особі Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району звернувся із позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на земельну ділянку відсутнім, скасування державної реєстрації речових прав.

Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

1. накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5120882000:03:001:0412, площею 0,25 га, а також заборони органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі, щодо її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками);

2. заборони ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) вчиняти із спірною земельною ділянкою з кадастровим номером: 5120882000:03:001:0412 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи;

3. заборони державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Головного управління Держгеокадастру у Одеській області (ідентифікаційний код: 397675871, вул. Космонавтів, 36, м.Одеса, Одеська область, 65078) вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 5120882000:03:001:0412;

4. накладенням арешту на нерухоме майно, яке перебуває в приватній власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а саме, житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 37970463, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2157140051208).

Заява мотивована тим, що рішенням державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького О.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 53834953 від 31.08.2020, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт житлової нерухомості - житловий будинок літ. А загальною площею 74,5 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2157140051208).

Підставою для реєстрації права власності стали технічний паспорт, довідка від 21.08.2020, виготовлені ТОВ «Київ Місто Буд», та виписка із погосподарської книги №261/зем від 30.06.2020, видана Мологівською сільською радою.

Рішенням Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району №3/64-УІІІ від 11.12.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 » затверджено технічну документацію із землеустрою та передано гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5120882000:03:001:0412, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5120882000:03:001:0412 у відповідному реєстрі не зареєстровано.

Разом з тим під час досудового розслідування кримінальних проваджень № 12024160000000739 та № 12024160000000740 від 12.06.2024 встановлено факти підробки документів, які стали підставою для оформлення права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що у подальшому і надало право відповідачці отримати у власність спірну земельну ділянку.

Зокрема, вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.01.2025 у справі № 495/7551/24 (номер провадження 1кп/495/64/2025), який набрав законної сили 18.02.2025, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 03.08.2024 між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури, та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12024160000000740 від 12.06.2024 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 358; ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 190 (у редакції від 22.11.2018); ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 190; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 190 (у редакції від 22.11.2018)КК України.

Також, вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.03.2025 у справі № 495/7552/24 (номер провадження 1кп/495/534/2025), який набрав законної сили 18.04.2025, за участі прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 03.08.2024 між прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури, якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024160000000739 від 12.06.2024, зі сторони обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_3 , якого визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 3 ст.28 ч.1 ст.358, ч.5 ст.27 ч. 3 ст.28 ч.3 ст.358, ч. 3 ст.1_5 ч.2 ст.27 ч. 4 ст.190, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190, ч.2 ст.209 КК України.

Відповідно до змісту означених вироків суду, встановлено, що на підставі підроблених виписок із погосподарських книг Виконавчого комітету Мологівської сільської ради про наявність на земельних ділянках житлових будинків, побудованих до 05.08.1992, технічних паспортів на житлові будинки та довідок щодо їх побудови до 05.08.1992 за ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зареєстровано право власності на неіснуючі житлові будинки у с. Сухолужжя Білгород-Дністровського району Одеської області.

У подальшому Мологівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області прийнято рішення від 11.12.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 », на підставі якого ОСОБА_1 під виглядом виключення з положень ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв`язку з реєстрацією права на житловий будинок набула право на отримання у власність для містобудівних потреб без розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (плану зонування території, детального плану території) земельну ділянку із кадастровим номером 5120882000:03:001:0412, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, Мологівська сільська рада листом від 10.06.2025 №03.1-20/855 повідомила окружну прокуратуру про відсутність детального плану території (плану зонуванням) за місцем розташування спірної земельної ділянки та про відсутність документації із встановлення та затвердження прибережної захисної смуги.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 19.06.2025 №1015-0.8-312/2-25 надало інформацію про відсутність відомостей про внесення до Державного земельного кадастру даних про прибережну захисну смугу с. Сухолужжя, Білгород-Дністровського району.

В ході досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42023162240000037 від 02.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.4 ст. 190 КК, ч. 1 ст. 366 КК України з залученням спеціалістів 19.12.2023 проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:03:001:0412 та встановлено, що «.... на земельній ділянці відсутні житлові будинки, а також будь-які інші споруди.»Крім того, проведено судову земельно-технічну, оціночно-земельну та експертизу з питань землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:03:001:0412 та встановлено, що «...щодо використання земельної ділянки передбачалось встановлення обмеження (код 05.01): водоохоронна зона на всю площу земельної ділянки (0,2500 га) (9 аркуш висновку експертів №23-5829 від 08.01.2024)».

На думку заявника, відповідач по даній справі - ОСОБА_1 протиправно володіє спірною земельною ділянкою та нерухомим майном, може розпорядитись ними на власний розсуд - відчужити іншій особі, здійснити на ній будівництво інших нерухомих об`єктів. Вказане створює очевидну небезпеку для подальшого реального поновлення інтересів держави та може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Отже, ОСОБА_1 знаючи про наявність судового спору, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною землею, що призведе до необхідності звернення до суду з новим позовом, неможливості своєчасного реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику у придатному для використанні стані, тобто унеможливить або ускладнить виконання рішення суду, а тому існує реальна небезпека подальшого відчуження ділянки або будівництва на ній об`єктів нерухомості, оформлення права власності на них, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб.

Посилаючись на дані обставини, керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Сара О.В. просить суд забезпечити позов шляхом зазначеним у заяві.

Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Тому, заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1ст. 153 ЦПК Українибез повідомлення учасників справи.

За змістом частин першої та другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченістаттею 150 цього Кодексузаходи забезпечення позову.

Відповідно до частини першоїстатті 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений устатті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першоїстатті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як встановлено в ході розгляду заяви про забезпечення позову, 03.12.2025 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Сара О.В. в інтересах держави в особі Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району звернувся із позовом до ОСОБА_1 , предметом спору є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання права власності на земельну ділянку відсутнім, скасування державної реєстрації речових прав, в процесі розгляду якого відповідачем дійсно можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, а саме земельної ділянки або будівництва на ній об`єктів нерухомості, що в свою чергу, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Наявність у ОСОБА_1 правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб.

ОСОБА_1 , знаючи про наявність судового спору, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною землею, що призведе до необхідності звернення до суду з новим позовом, неможливості своєчасного реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику у придатному для використанні стані, тобто унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Отже, існує очевидна небезпека подальшого відчуження ділянки або будівництва на ній об`єктів нерухомості, оформлення права власності на них, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави та повернення земельної ділянки належному власнику, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одержання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки із земель водного фонду у приватну власність, як землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) при пред`явленні позову про її повернення, засвідчує високу вірогідність можливого здійснення власником земельної ділянки будь-яких дій, пов`язаних з відчуженням, зміною конфігурації (об`єднання, поділу), які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельної ділянки державі. Крім того, для недопущення передачі речових прав на земельну ділянку іншим особам, адекватним заходом забезпечення є накладення на спірну земельну ділянку арешту (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК).

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд вважає, за доцільне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову на час вирішення справи по суті.

Захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів забезпечення позову та в подальшому навіть для відновлення її прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також як передбачено положеннями частини 7статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3статті 154 ЦПК України.

Окрім того відповідачу слід роз`яснити, що суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимогст. 158 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суддя,

постановив:

задовольнити заяви про забезпечення позову.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 5120882000:03:001:0412, площею 0,25 га, а також заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі, щодо її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками).

Заборони ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) вчиняти із спірною земельною ділянкою з кадастровим номером: 5120882000:03:001:0412 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будь-які будівельні роботи.

Заборони державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Головного управління Держгеокадастру у Одеській області (ідентифікаційний код: 397675871, вул. Космонавтів, 36, м.Одеса, Одеська область, 65078) вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 5120882000:03:001:0412.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке перебуває в приватній власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), а саме, житловий будинок загальною площею 74,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 37970463, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2157140051208).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Найменування, імена сторін та інших учасників справи:

позивач - Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району, ЄДРПОУ 05406014, адреса: вулиця Кишинівська, 221-А, село Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська область;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя С.В. Гелла