Рішення № 132439110, 01.12.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

Справа № 495/342/25

Номер провадження 2/495/496/2025

01 грудня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово судді Гелла С.В.,

при секретарі судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №100535468 від 17.07.2021 року у розмірі 32222 грн 25 коп., яка складається з: 9700 грн заборгованість за тілом кредиту; 21522 грн 25 коп. заборгованість за відсотками; 1000 грн заборгованість за виногородами.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

17.07.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відповідачем ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №100535468. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит №100535468 від 17.07.2021 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000 грн.

Кредитний договір №100535468 від 17.07.2021 року було укладено строком на 15 днів, термін повернення кредиту 01.08.2021 року, проте, відповідачем ОСОБА_1 належним чином кредитні зобов`язання не виконані, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, передбачених ст.ст.526, 527 ЦК Ккраїни.

12.11.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу №13Т, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором №100535468 від 17.07.2021 року, а товариство зобмеженою відповідальністю«Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу за кредитним договором №100535468 від 17.07.2021 року перед новим кредитором є обґрунтованою та становить 32222 грн 25 коп., яка складається з: 9700 грн заборгованість за тілом кредиту; 21522 грн 25 коп. заборгованість за відсотками; 1000 грн заборгованість за виногородами.

Керуючись ст.ст.512, 513, 514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору №100535468 від 17.07.2021 року, позивач який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, яка зазначена в кредитному договорі №100535468 від 17.07.2021 року, направив повідомлення про відступлення права вимоги від товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №100535468 від 17.07.2021 року, проте відповідач ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської обасті від 28.01.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просив задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявилась, повідомлялась, шляхом направлення судових повісток, причини неявкисудуневідомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.1, 2ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідност.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

17.07.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відповідачем ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №100535468. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.

Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було направлено направлено відповідачу ОСОБА_1 електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору №100535468 від 17.07.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства.

Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідач отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилась з усіма його умовами та Правилами,що розміщеніна веб-сайтітовариства та є невід`ємною частиною цього договору. Правила надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті товариства.

Відповідно до ч.1-2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до умов кредитного договору, цей кредитний договір (індивідуальна частина0 є самостійним кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 уклала договір про споживчий кредит №100535468 від 17.07.2021 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000 грн..

Кредитний договір №100535468 від 17.07.2021 року було укладено строком на 15 днів, термін повернення кредиту 01.08.2021 року, проте, відповідачем ОСОБА_1 належним чином кредитні зобов`язання не виконані, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин, передбачених ст.ст.526, 527 ЦК Ккраїни.

12.11.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» був укладений договір факторингу №13Т, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором №100535468 від 17.07.2021 року, а товариство зобмеженою відповідальністю«Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу за кредитним договором №100535468 від 17.07.2021 року перед новим кредитором є обґрунтованою та становить 32222 грн 25 коп., яка складається з: 9700 грн заборгованість за тілом кредиту; 21522 грн 25 коп. заборгованість за відсотками; 1000 грн заборгованість за виногородами.

Керуючись ст.ст.512, 513, 514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору №100535468 від 17.07.2021 року, позивач який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, яка зазначена в кредитному договорі №100535468 від 17.07.2021 року, направив повідомлення про відступлення права вимоги від товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №100535468 від 17.07.2021 року, проте відповідач ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст.ст.512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.».

Відповідно до ч.1ст.525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідност.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, щовідповідач не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення на користь позивача витрат за правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Частиною першоюстатті 15 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1Закону України«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У частинах першій, другій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були надані наступні документи: копія детального опису виконаних робіт, копію акту про підтвердження факту надання правничої допомоги з детальним описом виконаних робіт; копія свідоцтва про право на занняття адвокатською діяльністю; копію договору №42649746 від 01.11.2024 року про надання правової допомоги; копія додаткової угоди №100535468 до договору №42649746 від 01.11.2024 року про надання правової допомоги.

Враховуючи наведені вище положення закону, якими встановлено, що витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, а також той факт, що представник позивача у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, і їх розмір є співмірним, що вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі6 000 грн.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ:

42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990, юридична адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1) заборгованість за кредитним договором №100535468 від 17.07.2021 року у розмірі 32222 грн 25 коп., яка складається з: 9700 грн заборгованість за тілом кредиту; 21522 грн 25 коп. заборгованість за відсотками; 1000 грн заборгованість за виногородами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ:

42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990, юридична адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1) витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Гелла С.В.