Рішення № 132437041, 08.12.2025, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5893/25

провадження №: 2/398/3439/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"08" грудня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонової Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2025 року Олександрійська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду від 09.09.2014 по справі №398/1869/14-ц ОСОБА_1 являється власником об`єкта нерухомого майна, а саме: будівля магазину № НОМЕР_1 з надвірними будівлями, загальною площею 274,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» територія селища Олександрійське, представницьким органом якого була Олександрійська селищна рада, увійшла до складу Олександрійської територіальної громади.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2025 №НВ-0001699382025 вбачається, що 12.04.2013 проведено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 0,1253 га, кадастровий номер 3510345300:50:000:0020, місце розташування АДРЕСА_1 , форма власності комунальна. Тобто, земельна ділянка, форма власності комунальна, власник Олександрійська міська рада, є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Таким чином, з моменту набуття права власності і по даний час ОСОБА_1 являється власником об`єкта нерухомого майна та використовує земельну ділянку, яка входить до земель комунальної власності.

З огляду на те, що Відповідач не вчинила дій спрямованих на оформлення права власності або права па постійне землекористування вказаною ділянкою, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Отже, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для Відповідача, як землекористувача, є орендна плата.

Таким чином, з моменту набуття права власності і по даний час Відповідач являючись фактичним користувачем земельної ділянки, загальною площею 0.1253 га. кадастровий номер 3510345300:50:000:0020, місце розташування - АДРЕСА_1 , користується вказаною земельною ділянкою без передбаченого чинним законодавством договору оренди земельної ділянки, та не сплачує передбачене чинним законодавством плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого порушує права власника в особі Олександрійської міської ради щодо отримання орендної плати за користування Відповідачем земельною ділянкою.

Згідно з Витягами з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, нормативно грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,1253 га, кадастровий номер 3510345300:50:000:0020 за адресою: АДРЕСА_1 , за: 2023 рік становить 438 892,87 грн.; 2024 рік становить 461 444,68 грн.; 2025 рік становить 516 609,87 грн. Цільове призначення земельної ділянки: 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування магазину». Розмір орендної плати встановлюється 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів відповідач у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2023 по 30.09.2025 становить 154535 грн. (52667 грн.+55373 грн.+46495 грн.).

Ухвалою судді від 27.10.2025 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у тому числі через оголошення на сайті Судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Рішення Кіровоградської обласної ради №178 від 18.11.2016 Димитровську селищну раду м. Олександрії Кіровоградської області перейменовано на Олександрійську селищну раду м. Олександрії Кіровоградської області (а.с.7).

Згідно з рішенням Олександрійської міської ради №10 від 05.12.2020 розпочато процедуру реорганізації «Олександрійської селищної ради» (ЄДРПОУ 04366471), шляхом приєднання до Олександрійської міської ради (ЄДРПОУ 33423535) (а.с.8-17).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №440696957 від 25.08.2025, ОСОБА_1 являється власником об`єкта нерухомого майна, а саме: будівля магазину № НОМЕР_1 з надвірними будівлями, об`єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 274,3 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-19).

Відповідно до копії рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.09.2014 року, справа №398/1869/14-ц, виділено ОСОБА_1 будівлю магазину № НОМЕР_1 з надвірними будівлями загальною площею 274.3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Знято арешт з магазину № НОМЕР_1 з надвірними будівлями загальною площею 274.3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.20-22).

Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.08.2025 №НВ-0001699382025 вбачається, що 12.04.2013 проведено державну реєстрацію земельної ділянки, загальною площею 0,1253 га, кадастровий номер 3510345300:50:000:0020, місце розташування: АДРЕСА_1 , категорія земель: землі житлової та громадської забудови (а.с.23-28).

Згідно з Витягом №НВ-9934119922023 із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки від 18.12.2023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510345300:50:000:0020, становить 438892,87 грн. (а.с.29).

Згідно з Витягом №НВ-9958747012024 із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки від 11.12.2024, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510345300:50:000:0020, становить 461444,68 грн. (а.с.30).

Згідно з Витягом №НВ-9975493432025 із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки від 25.08.2025, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510345300:50:000:0020, становить 516609,87 грн. (а.с.31).

Рішенням Олександрійської міської ради від 07 липня 2021 року № 221 «Про місцеві податки і збори» встановлюються та вводяться в дію з 01.01.2022, в таблиці 5 «Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади» визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» встановлюється у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.32-37).

Рішенням Олександрійської міської ради від 12 травня 2023 року № 609 «Про місцеві податки і збори» встановлюються та вводяться в дію з 01.01.2024, в таблиці 1.1 «Ставки орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності на території Олександрійської територіальної громади» визначено, що ставка податку (орендної плати) за земельні ділянки з цільовим призначенням 03.07 «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» встановлюється у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.38-43).

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У главах 82 і 83 ЦК України визначено, що для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Водночас для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 вересня 2018 року в справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною першою статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі ПК України), тут і далі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас згідно зі статтями 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин першої, другої статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі, розташовані на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року в справі № 924/856/20.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що після набуття права власності на нежитлові приміщення у відповідача могло б виникнути право користування земельною ділянкою, на якій розташовані відповідні приміщення.

Незважаючи на те, що нежитлові приміщення не можуть бути відокремлені від земельних ділянок, на яких вони розташовані, вказаними положеннями закону було врегульовано правовий режим нерухомого майна і правовий режим земельних ділянок, на яких воно розташовано, а отже, користувач земельної ділянки зобов`язаний сплачувати за користування нею певну плату, що відповідає положенням статті 206 ЗК України, та оформити право користування земельною ділянкою.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 629/4628/16 (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року в справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 13 лютого 2019 року в справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), у постановах Верховного Суду від 14 січня 2019 року в справі № 912/1188/17, від 21 січня 2019 року в справі № 902/794/17, від 04 лютого 2019 року в справі № 922/3409/17, від 12 березня 2019 року в справі № 916/2948/17, від 16 листопада 2022 року в справі № 922/519/20.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Безпідставне набуття відповідачем спірної земельної ділянки у зазначений у позові період не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме набуття відповідачем у власність будівель, які безпосередньо пов`язані із земельною ділянкою.

Схожий за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 726/349/21 (провадження № 61-18143св21).

Таким чином, ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, площею 0,1253 га кадастровий номер 3510345300:50:000:0020, по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування магазину, право власності на яку зареєстровано за нею.

Відповідач договір оренди земельної ділянки не уклала, однак як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Розрахунок позивача суд вважає правомірним та таким, що відповідає чинному законодавству.

Отже, відповідач з 01.01.2023 по 30.09.2025 продовжує фактично користуватися зазначеною земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за її використання, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,255, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Олександрійської міської ради Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, буд. 59, ЄДРПОУ 33423535) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за період з 01.01.2023 по 30.09.2025 у розмірі 154535 (сто п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять п`ять) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Олександрійської міської ради Кіровоградської області (Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, буд. 59, ЄДРПОУ 33423535) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В. Молонова