Ухвала суду № 132429601, 08.12.2025, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

08 грудня 2025 року Справа № 915/1738/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В., розглянувши матеріали

за позовом: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Засядівко Андрія Олексійовича,

про: визнання недійсної специфікації до Договору №13/11 від 21.11.2022 в частині включення в ціну за товар податку на додану вартість та стягнення 13499,75 грн, -

в с т а н о в и в:

02.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 01.12.2025 (вх.№16838/25) в електронному вигляді до відповідача Фізичної особи-підприємця Засядівко Андрія Олексійовича, в якій просить суд:

- визнати недійсною специфікацію до Договору №13/11 від 21.11.2022 в частині включення в ціну за товар податку на додану вартість у розмірі 10000,0 грн;

- стягнути з Фізичної особи-підприємця Засядівко Андрія Олексійовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість у загальному розмірі 13499,75 грн, з якої: 10000,0 грн - безпідставно набуті грошові кошти податку на додану вартість, 2603,03 грн - збитки від інфляції та 896,72 грн - 3% річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025, - справу №915/1738/25 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст.162 ГПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити, зокрема:

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Однак позовна заява не відповідає вимогам п.5) ч.3 ст.162 ГПК України, оскільки при подані позовної заяви позивач:

- не надав докази направлення листа (вимоги) №802/10510 від 14.10.2025 відповідачу або докази отримання відповідачем зазначеного листа.

Згідно з приписами п.2) ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем, всупереч вимогам ст.164 ГПК України, не надано доказів підтверджуючих сплату судового збору за подання даного позову у встановленому порядку та розмірі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1), 2) п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч.3.ст.4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У даному випадку позивач звернувся з позовом до суду в електронній формі (через підсистему Електронний суд), а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі, через підсистему ЄСІТС Електронний суд, розмір судового збору за подання даного позову становить 4844,80 грн (2422,40 грн за немайнову вимогу та 2422,40 грн за майнову вимогу).

В якості доказів сплати судового збору позивачем надано суду платіжну інструкцію №649 від 07.11.2025 на суму 4844,80 грн.

На виконання листа Державної судової адміністрації України Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору від 14.09.2018 №6-17517/18 суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у справі №915/1738/25, згідно з вищевказаною платіжною інструкцією.

Відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі Діловодство спеціалізованого суду, судовий збір, сплачений позивачем у сумі 4844,80 грн за платіжною інструкцією №649 від 07.11.2025 зараховано за звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою у справі №915/1671/25.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2025 у справі №915/1671/25 позовну заяву за вх.№16158/25 від 18.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 до Фізичної особи-підприємця Засядівко Андрія Олексійовича про визнання недійсною специфікації до Договору та стягнення коштів в розмірі 13499,79 грн, повернуто позивачу.

Відповідно до п.2) ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України чи Закон України Про судовий збір не передбачають можливості при поданні нових заяв, ураховувати платіжні доручення (квитанції) про сплату судового збору за заявами позивача, що вже подавались до суду, то після повернення позовної заяви за ухвалою суду від 24.11.2025 у справі №915/1671/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав право на повернення суми судового збору, сплаченого у такій справі за платіжною інструкцією №649 від 07.11.2025 на суму 4844,80 грн, яка приєднана до такої справи №915/1671/25, а тому така платіжна інструкція не може бути прийнята, в якості доказу сплати судового збору у цій справі №915/1738/25. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.

Згідно ч.5 ст.6 Закону України Про судовий збір за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до платіжної інструкції №649 від 07.11.2025 на суму 4844,80 грн. Однак така платіжна інструкція про сплату не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Враховуючи заявлені дві вимоги (немайнового та майнового характеру), позивачу за даним позовом необхідно надати суду документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі у справі №915/1738/25 у розмірі 4844,80 грн.

Згідно з приписами п.1) ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

До позовної заяви як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів додано опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек та поштову накладну від 01.12.2025.

Проте, як вбачається з опису вкладення до поштового відправлення на адресу відповідача 01.12.2025 було направлено додані до позовної заяви документи згідно переліку без зазначення направлення самої позовної заяви б/н від 01.12.2025.

Таким чином, позивачем не подано суду належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу позовної заяви б/н від 01.12.2025 (вх.№16838/25 від 02.12.2025).

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.174, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 б/н від 01.12.2025 (вх.№16838/25 від 02.12.2025), - залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Ухвалу направити на адресу позивача.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В.Мавродієва