Ухвала суду № 132425767, 08.12.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.12.2025Справа № 554/17013/25 Провадження № 1-кп/554/1232/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2025 року місто Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025170420001004 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На розгляддо судунадійшов обвинувальнийакт заобвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив про можливість призначення зазначеного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також захисник заявив клопотання про складання досудової доповіді органом пробації стосовно обвинуваченого, який утримується під вартою.

Обвинувачений та прокурор не заперечували проти зазначених клопотань прокурора, в тому числі, також просили проводити судовий розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Також під час підготовчого судового засідання прокурор надав клопотання про обрання (продовження) строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого на строк 2 місяці із визначенням застави 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб або в розмірі, який не перевищує 80 таких розмірів, як альтернативного запобіжного заходу.

В обґрунтування свого клопотання прокурор покликається на обставини, зазначені в обвинувальному акті, згідно з якими сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_4 епізод злочинної діяльності від 06 серпня 2025 року в період часу з 00:30 год до 01:20 год, з правовою кваліфікацією за ч.4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану. Зокрема, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі доведеності його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Також зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та, маючи не зняту і не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів, вчинив нове діяння за ознаками тяжкого злочину. Крім того, прокурор зазначає, що обвинувачений в іншому кримінальному провадженні не з`являвся на виклики суду, у зв`язку з чим надавався дозвіл на його затримання. Обвинувачений, за твердженнями прокурора, не має сталих соціальних зв`язків, ніде не працює, постійно змінює місця проживання та фактичного перебування, в нього відсутні будь-які засоби для забезпечення життєдіяльності, у зв`язку з чим є ризики можливого вчинення нових кримінальних правопорушень. Також обвинуваченому відомі свідки і потерпілий у кримінальному провадженні, а тому він може здійснити незаконні дії з метою впливу на останніх шляхом погроз, підкупу чи шантажу з метою зміни показань чи відмови від давання показань. Натомість, зміна показань чи відмова від давання показань потерпілою чи свідками на користь обвинуваченого унеможливить якісне проведення судового розгляду та позбавить можливості притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у тяжкому злочині, то він, на думку прокурора, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі доведення вини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень. Прокурор вважає, що за відсутності дієвого запобіжного заходу обвинувачений може виїхати за межі Полтавської області задля уникнення кримінальної відповідальності.

Інші більш м`які запобіжні заходи, на переконання прокурора, обрати обвинуваченому неможливо, оскільки особисте зобов`язання є занадто м`яким запобіжним заходом і не буде дієвим з огляду на особу обвинуваченого, вищевказані ризики та тяжкість кримінального правопорушення. Особисту поруку не можна застосувати, оскільки жодна особа, яка заслуговує на відповідну довіру, не зверталася до органів досудового розслідування з метою поручитися за обвинуваченого і такої пропозиції не надходило й від нього самого. Заставу не доцільно застосувати до обвинуваченого, оскільки останній ніде не працює, не має інших легальних джерел доходів у достатньому для цього розмірі, так само від інших осіб не надходило заяв про можливість сплати відповідної суми грошових коштів у якості застави. Домашній арешт, на думку прокурора, не можна обирати обвинуваченому з огляду на відсутність в обвинуваченого постійного місця проживання, а через це і неефективність цього виду запобіжного заходу, а також з огляду на процесуальну поведінку ОСОБА_4 і те, що він підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання зазначеним вище ризикам.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання з наведених підстав та просив задовольнити.

Обвинувачений та захисник із зазначеним клопотанням прокурора не погодилися, зазначили, що наведені прокурором ризики не доведені. Твердження прокурора про відсутність житла є необґрунтованими, оскільки обвинувачений має житло та сім`ю. Просили обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема, у виді домашнього арешту.

Обвинувачений також пояснив, що адреса фактичного проживання, зазначена в обвинувальному акті, є лише адресою його реєстрації як ВПО. Фактично він проживав у м.Київі, місті Івано-Франківськ, де працював. З травня 2025 року до дня затримання в м.Полтава він фактично проживав в АДРЕСА_1 , разом із співмешканкою. Працював неофіційно, отримував близько 40 тис грн доходу щомісячно.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши необхідні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Загальні питання.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду міста Полтави.

Обвинувачений та захисник своєчасно отримали копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України.

Таким чином, справу необхідно призначити до судового розгляду.

Суд вирішив питання, які пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

У зв`язку з відсутністю підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

Крім того, враховуючи, що відсутні обставини, передбачені ч. 4 ст. 314-1 КПК України, а також те, що особа обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Щодо обрання запобіжного заходу судом.

Згідно з ч.3 ст.315КПКУкраїни під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

Згідно зп.5ч.2ст.183КПК Українизапобіжний західу виглядітримання підвартою можебути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, 31 жовтня 2025 року під час досудового розслідування цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 30 грудня 2025 року. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 10943,00 грн.

З вищевказаної ухвали слідчого судді вбачається, що під час досудового розслідування встановлено наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що вказані прокурором ризики є доведеними, на теперішній час не змінилися та їх вагомість не зменшилася з огляду на таке.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками.

Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду по суті, суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.

Обвинувачений не має офіційного місця роботи, легальних джерел доходів, постійного місця проживання.

Також установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 має професійно-технічну освіту, працездатного віку, не хворіє, фізично розвинений, не одружений, на утриманні осіб не має, зі слів обвинуваченого, є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 , останнє місце проживання: в АДРЕСА_1 , разом із співмешканкою, раніше судимий, востаннє 14 листопада 2019 року вироком Краматорського міського суду Донецької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.297, ст.70 ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.20 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. 28 серпня 2023 року звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку з фактичним відбуттям призначеного покарання.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.

На думку суду, враховуючи характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , ця обставина сама по собі свідчить про наявність ризиків, які зазначені прокурором, серед яких, ризик переховування від суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню.

Також прокурор наголосив на ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе продовжити протиправну діяльність щодо вчинення нових корисливих злочинів як джерела для забезпечення життєдіяльності.

Більше того, судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, свідки і потерпілий у кримінальному провадженні не допитувалися в судовому засіданні, речові та інші докази також не досліджувалися.

Таким чином, є вагомі підстави вважати, що обвинувачений, якому стороною обвинувачення інкриміновано, зокрема, вчинення тяжкого злочину, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується..

Вказані обставини є достатніми для висновку, що ризики, які визначені в ухвалі слідчого судді, заявлені і доведені прокурором у судовому засіданні, на теперішній час не зменшилися, а жоден інший запобіжний захід на теперішній час не може їм запобігти.

Таким чином, є правові підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою.

Своєю чергою, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

31 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 10943,25 грн.

Зазначене судове рішення ухвалене іншим складом суду (слідчим суддею), а тому з метою правової визначеності суд вважає за необхідне повторно розглянути питання щодо розміру застави під час судового розгляду цього кримінального провадження.

Суд вважає, що визначення розміру застави в сумі 10943,25 грн є недостатнім і неефективним засобом для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду з огляду на вищевказані обставини і встановлені в судовому засіданні ризики.

Тому, суд вважає необхідним визначивши заставу в межах дискреції суду, передбаченої п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що становить 60560,00грн.

На думку суду, саме такий розмір застави на теперішній час, враховуючи суспільнунебезпечність такогозлочину тасерйозність висунутогообвинувачення, з огляду на встановлені ризики, які мають реальний характер, є справедливим, дієвим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не є надмірним і не порушує права обвинуваченого, відповідає гарантіям, закріпленим, зокрема, у статтях5, 6 ЄКПЛ.

Також суд вважає, що у разі внесення застави необхідно покласти на обвинуваченого процесуальні обов`язки, визначеніст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182,183, 314-316, 370,372,376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданніо 15:00 год 14 січня 2026 року в приміщенні Шевченківського районного суду міста Полтави кримінальне провадження №12025170420001004 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Доручити представникуорганупробації КиївськомуРВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Соборності, буд.24, м.Полтава, 36000, електронна пошта: pl3@probation.gov.ua) скласти в строк до 14січня2026року досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, який на теперішній час утримується під вартою в Державній установі Полтавська установа виконання покарань (№23) (місцезнаходження: вул.Юліана Матвійчука, буд.9, м.Дніпро, 49006, електронна пошта: psi123@pl.kvs.gov.ua, ksr-uvp23@pl.kvs.gov.ua).

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати (продовжити строк) до 04лютого2026рокувключно запобіжний захід увиді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у видізастави у 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що становить 60560 грн(шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень00копійок) грн, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань №23" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа в Державній установі "Полтавська установа виконання покарань (№23)" у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими по справі; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи Полтавська установа виконання покарань (№23).

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1