Рішення № 132419509, 08.12.2025, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1783/25

2/195/713/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

08.12.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Омеко М.В., за участю секретаря Мартинової Н.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач,через систему«Електронний суд»,звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 2930492 від 21.11.2019 р. у розмірі 29065 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422. 40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.11.2019 року ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2930492 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. ПРАВИЛА надання фінансових кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті Кредитодавця. На підставі платіжного доручення віповідачу були перераховані кредитні кошти на його картковий рахунок в сумі 5000 грн. Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України.

10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу № АК-10/06/2025.

07.07.2025 року між ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025.

Згідно договору факторингу-1 від 10.06.2025 року та договору факторингу- 2 від 07 .07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2930492 від 21.11.2019 року.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК " СОЛВЕНТІС" є обгрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 29065 грн., із яких :

- заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.;

- заборгованість за відсотками становить 24065 грн.;

- заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

Оскільки всупереч умов договору відповідач не виконав свого зобов`язання, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2025 року було прийнято до розгляду вищезазначену позовну заяву та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових викликів зі зворотними повідомленнями, про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань або відзиву на позов від відповідача до суду не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, 21.11.2019 року ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2930492 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, у формі електронного документа з використанням електронного підпису позичальника. Відповідач підписав зазначений договір електронним підписом.

Кредит надається строком на 7 днів, дата повернення кредиту 06.04.2021.

Відповідно до п. 1.3 договору про надання кредиту № 2930492 від 21.11.2019 року сума кредиту складає 5 000 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання кредиту № 2930492 від 21.11.2019 року сторони погодили, що кінцева дата виконання договору 17.06.2020 року (включно).

Відповідно до довідки від 03.11.2024 року , встановлено, що даний документ надається ТОВ ФК"Елаєнс" Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ" на підставі договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів та про інформаційну технологічну взаємодію та приймання платежів, і єпідтвердженням того, що платежі успішно проведені. Та підтверджує, що 21.11.2019 року було переведену суму 5000 грн на номер картки 5168745321066133

Таким чином, "ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ" у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вказаним вище договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на його картковий рахунок.

10.06.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу № АК-10/06/2025.

07.07.2025 року між ТОВ "СЕКВОЯ КАПІТАЛ" та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025.

Згідно договору факторингу-1 від 10.06.2025 року та договору факторингу- 2 від 07 .07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2930492 від 21.11.2019 року.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором ТОВ "ФК " СОЛВЕНТІС" є обгрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 29065 грн., із яких :

- заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.;

- заборгованість за відсотками становить 24065 грн.;

- заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

За правилами ст.626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1ст.1054ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст.639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію`унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зіст. 11 Закону України «Про електронну комерцію`електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію`визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію`закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст.513ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннямист. 516 ЦК України.

Правилами ст.517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогамист. 526 ЦК України.

Положеннями ст.610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогамист. 611 ЦК України визначає.

За змістом ч. 1ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннямист. 599 ЦК України.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума заборгованості за кредитним договором № 2930492 від 21.11.2019 становить 29065 грн., із яких :

- заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.;

- заборгованість за відсотками становить 24065 грн.;

- заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.;

- заборгованість за пенею становить 0 грн.

Виходячи з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження тих обставин, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача за вказаним вище кредитним договором, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитом, суми заборгованості по відсотках.

Відповідач у справі не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитних договорах, і таке виконання було б належним в розумінні вимог ст. 516 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми заборгованості за кредитним договором.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422. 40 грн.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Так, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано Договір про надання правової (правничої) допомоги № 43657029 від 01 липня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М. від 30.09.2025 року та акт № 2930492 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 30.09.2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВЛ№ 841.

Однак, до матеріалів справи не надано доказів фактичної оплати вартості виконаних послуг, які заявлено в позовній заяві, як відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 6000 грн., у виді квитанції про сплату вартості послуг у заявленому розмірі, або платіжного доручення на перерахування обумовлених коштів, а тому у стягненні витрат на правову допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,4,12,13,80,81,141,247,263-265,280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за кредитним договором № 2930492 від 21.11.2019 року у розмірі 29065 ( двадцять девять тисяч шістдесят пять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422. 40 грн.

В решті заявлених позолвних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про сторони:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОВЕНТІС» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 43657029).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 ).

Суддя: М. В. Омеко