Ухвала суду № 132419277, 09.12.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6438/25

УХВАЛА

"09" грудня 2025 р. Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Булкат М.С., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця Шевченко Тетяни Сергіївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Укрінтерпостача», приватного підприємства «Агроном-2005»

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця Шевченко Т.С., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Укрінтерпостача», приватного підприємства «Агроном-2005» про визнання недійсними результатів та скасування електронних торгів в порядку цивільного судочинства. Позовні вимоги: визнати недійсними та скасувати електронні торги із реалізації нежитлової будівлі, складське приміщення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове підвальне приміщення літера а-1, загальною площею 28,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ), оформлених протоколом № 650433 проведення електронного аукціону (торгів) від 10 листопада 2025 року; визнати недійсними та скасувати електронні торги із реалізації нежитлової будівлі складу, загальною площею 60,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з невід`ємними поліпшеннями (Будівля складу загальною площею 60,4 кв.м. з невід`ємними поліпшеннями загальною площею згідно з технічним паспортом 142,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ), оформлених протоколом № 650602 проведення електронного аукціону (торгів) від 24 листопада 2025 року.

Разом із позовною заявою до суду від представниці позивачки адвоката Прилуцької Н.М. надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

- нежитлової будівлі, складське приміщення, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове підвальне приміщення літера а-1, загальною площею 28,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 );

- нежитлової будівлі складу, загальною площею 60,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 з невід`ємними поліпшеннями (Будівля складу загальною площею 60,4 кв.м. з невід`ємними поліпшеннями загальною площею згідно з технічним паспортом 142,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ).

Заяву про забезпечення позову адвокат Прилуцька Н.М., котра діє в інтересах заявниці ОСОБА_1 , обґрунтовує тим, що зумовлене реальним та безпосереднім ризиком істотного порушення прав заявниці як співвласниці спірного нерухомого майна. У разі подальшого здійснення виконавчих дій та завершення процедури реалізації майна без її участі та згоди, відбудеться фактичне відчуження належної їй частки спільного майна подружжя, що суперечить вимогам закону та позбавить її можливості реалізувати своє право володіння, користування і розпорядження цим майном.

Крім того, завершення електронних торгів і внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно створить правові наслідки, які у разі задоволення майбутнього позову буде вкрай складно або неможливо усунути. Передача майна іншим особам, здійснення ними реєстраційних дій, переоформлення прав чи зміна фактичного стану об`єкта суттєво ускладнить або унеможливить виконання рішення суду в разі його ухвалення на користь заявниці.

Частиною першоюстатті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першоїстатті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України,суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходів забезпечення позову. Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України,забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Предметом позову, згідно позовних вимог є оскарження електронних торгів із реалізації нежитлових будівель як цивільних правочинів.

Відповідно до частини четвертої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Такий порядок визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

Велика Палата Верховного Суду вже здійснювала аналіз правовідносин, які виникають під час реалізації майна на електронних торгах, і дійшла таких висновків. Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу X Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Організатор електронних торгів пропонує майно для продажу шляхом розміщення інформаційного повідомлення про електронні торги, в якому визначається це майно (пункти 5-10 розділу ІІІ Порядку). Тим самим організатор визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу - майно, яке продається організатором. Отже, до початку торгів як продавцю, так і потенційним покупцям (учасникам торгів) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

Учасники електронних торгів висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами шляхом їх подання через веб-сайт електронних торгів. Прийняття пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично засобами системи реалізації майна (пункт 2 розділу V, пункт 1 розділу VIII Порядку).

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина друга статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором (пункт 2 розділу VIII Порядку) і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядком не передбачене.

Укладений на електронних торгах договір купівлі-продажу підлягає виконанню у порядку, визначеному розділом X Порядку. Покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно відповідно до пункту 1 розділу X Порядку. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі (абзац дев`ятий пункту 1 розділу VIII Порядку). Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункт 4 розділу X Порядку). У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акту про проведені електронні торги (пункт 8 розділу X Порядку).

Такі висновки сформульовані у пунктах 42 - 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

За змістом п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Статтю 150 ЦПК України було доповнено частиною одинадцятою, згідно з положеннями Закону України № 460 ІХ від 15 січня 2020 року, відповідно до яких, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Забезпечення позову з порушенням положень статті 150 ЦПК України не допускається (ВС КЦС справа № 758/2776/21 від 15.12.2021 р.).

Цивільний процесуальний закон прямо забороняє застосовувати заходи забезпечення позову, які мають наслідком втручання у проведення публічних конкурсних процедур, зокрема аукціонів чи торгів, організованих державними органами (п. 11 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Керуючись ст. ст.149,150,153,258-260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволеннізаяви прозабезпечення позовуу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Державногопідприємства «Сетам»,приватного виконавцяШевченко ТетяниСергіївни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,приватного підприємства«Укрінтерпостача»,приватного підприємства«Агроном-2005»про визнання недійсними результатів та скасування електронних торгів, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М. С. Булкат