Рішення № 132419147, 08.12.2025, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2408/25

Провадження №2-о/944/313/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2025 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Леньо Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, про встановлення факту приналежності правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою провстановлення фактуприналежності йомуархівної довідки.В обґрунтуваннязаявленихвимогпокликаєтьсянате,щовін18.12.2024 року звернувся з заявою про призначення пенсії з долученням відповідних документів, яка була прийнята до розгляду за правилами екстериторіальності і рішенням уповноважених осіб ГУ ПФ України в Сумській області за №134950013472 від 23.12.2024 року було відмовлено у призначенні пенсію за віком, оскільки страховий стаж становить 15 років 06 місяців 26 днів. Також в рішенні було зазначено, що до страхового стажу для призначення пенсії не враховано: період роботи з 19.11.1979 року по 1980 рік, згідно архівної довідки №110 від 25.05.2021 року, оскільки відсутній наказ про звільнення з роботи; періоди роботи з 24.06.1982 року по 11.08.1984 року, з 11.08.1984 року по 02.03.1987 року та з 01.03.1987 року по 31.05.1988 року, через невідповідність прізвища в довідці даним паспорта та в заяві відсутнє повідомлення особи про нездійснення пенсійних виплат пенсійним фондом російської федерації. Через відмову, він змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, іншим чином встановити відповідний факт неможливо. Просить заявузадовольнитита встановити факт приналежності заявнику правовстановлюючого документу трудової книжки.

Ухвалою судді від 15.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Заявник в судове засідання не з`явився, представник заявника адвокат Варениця В.С. подав до суду заяву, у якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФ України у Львівській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами 4, 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26.11.2025, є дата складення повного судового рішення 08.12.2025.

Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи заяву в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 ст.293, ч. 2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 3 ст.294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по-батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

Проте, сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо, не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту, це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 , анкетні дані заявника зазначені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно витягу з реєстру Територіальної громади зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно першої сторінки трудової книжки серії НОМЕР_2 , яка була видана 06.04.1990 року видано на ім`я ОСОБА_1 .

Як вбачаєтьсяз військовогоквитка серії НОМЕР_3 від 20.05.1980, такий належить заявнику Ковалык Иван Иванович.

Архівна довідка №4/202858 від 06.12.2021 року, яка видана Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони російської федерації», на підтвердження періоду роботи з 11.08.1984 року по 02.03.1987 року на посаді машиніста екскаватора у військовій частині НОМЕР_4 прізвище зазначено російською мовою « ОСОБА_2 »,

Рішенням ГУ ПФ України у Сумській області №134950013472 від 23.12.2024 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки встановлено, що страховий стаж становить 15 років 06 місяців 26 днів. Також в рішенні було зазначено, що до страхового стажу для призначення пенсії не враховано: період роботи з 19.11.1979 року по 1980 рік, згідно архівної довідки №110 від 25.05.2021 року, оскільки відсутній наказ про звільнення з роботи; періоди роботи з 24.06.1982 року по 11.08.1984 року, з 11.08.1984 року по 02.03.1987 року та з 01.03.1987 року по 31.05.1988 року, через невідповідність прізвища в довідці даним паспорта та в заяві відсутнє повідомлення особи про нездійснення пенсійних виплат пенсійним фондом російської федерації; період роботи згідно довідки №333 від 01.06.1992 року, оскільки відсутні періоди роботи та прізвище не відповідає паспортним даним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені недоліки не дають заявнику у повній мірі розпоряджатися своїми правами та порушують її інтереси, підтвердження такого факту необхідне заявнику для реалізації її прав, зокрема для призначення пенсії за віком, судом встановлено що було допущено помилки у зазначенні анкетні дані заявниці та її померлого чоловіка при видачі свідоцтва про шлюб, які підлягають виправленню в судовому порядку шляхом встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Враховуючи вищевикладене,судприходитьдовисновку,щофактналежностіправовстановлюючихдокументів знайшовсвоєпідтвердженнявматеріалахсправи,видана архівна довідка №4/202858 від 06.12.2021 року, дійсно належить заявнику, оскільки його анкетні дані повністю співпадають із даними зазначеними у паспорті, довідці про присвоєння ідентифікаційного номеру та в інших досліджених документах за виключенням розбіжності в трудовій книжці та військовому квитку, а тому така розбіжність, яка є незначною, не викликає жодного сумніву у тому, що вказаний правовстановлюючі документи дійсно належить ОСОБА_1 , а тому суд вважає, що даний факт підлягає встановленню.

На підставівикладеного,керуючись ст. 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, про встановлення факту приналежності правовстановлюючих документів задовольнити.

Встановити фактналежності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , Архівної довідки ;4/202858 від 06.12.2021 року, яка видана Федеральною державною казенною установою «Центральний архів Міністерства оборони російської федерації», на ім?я ОСОБА_3 щодо стажу роботи з 24 червня 1982 року по 11 серпня 1984 року у військовій частині НОМЕР_6 , з 11 серпня 1984 року по 01 березня 1987 року у військовій частині НОМЕР_4 та з 01 березня 1987 року по 31 травня 1988 року у військовій частині НОМЕР_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08 грудня 2025 року.

Сторони у справі:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у у Львівській області, юридична адреса: вул.А.Шептицького,10 м.Львів, ЄДРПОУ 13814885.

Суддя І.М. Матвіїв