Рішення № 132417121, 08.12.2025, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/347/25

н/п 2/174/261/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2025 року м. Вільногірськ Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», яке відповіднодо наказу№ 70-квід 01.07.2025на виконанняРішення єдиногоучасника ТОВ«ФК «Пінг-Понг»№ 1778від 01.07.2025було перейменованона Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Солвентіс»(далі ТОВ«ФК «Солвентіс») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 14.03.2020 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») Гапич В.В. подала Заявку на отримання кредиту № 1073963. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Мілоан» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 1073963 від 14.03.2020, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідач отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на вебсайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 1073963 від 14.03.2020, з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення їй були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12000,00 грн.

Належним чином кредитні зобов`язання відповідач не виконав, 09.10.2020 згідно умов Договору факторингу № 03/10 ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним договором № 1073963 від 14.03.2020 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі ТОВ «Діджи Фінанс»), а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до нього.

24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу № 01/15 у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором про споживчий кредит № 1073963 від 14.03.2020. Згідно Додатку № 1 до Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 31224 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 10 800 грн; заборгованість за відсотками становить 19224 грн; заборгованість за комісією становить 1 200 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі № 1073963 від 14.03.2020 направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору № 1073963 від 14.03.2020.

Просить стягнути з ОСОБА_1 , вказану суму заборгованості за кредитним договором, понесені ними судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.04.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.06.2025 було задоволено клопотання представника відповідача та витребувано від ТОВ «ФК «Пінг-Понг» оригінал кредитного договору (індивідуальна частина) № 1073963 від 14.03.2020, укладений між відповідачкою та ТОВ «Мілоан»; формуляри заяв (форми) про прийняття пропозиції укласти договір в електронній формі до (від) ТОВ «Мілоан» на отримання відповідачкою позики на зазначені в договорах суми грошових коштів; підтвердження надсилання відповідачці від ТОВ «Мілоан» одноразових ідентифікаторів (ідентифікатора) для підписання нею договору електронним підписом та витребувано ТОВ «Мілоан» завірену належним чином банківську виписку з рахунків ТОВ «Мілоан» про транзакцію із списання коштів з рахунку товариства «Мілоан» та перерахування коштів з рахунку товариства ОСОБА_1 із зазначенням повних реквізитів отримувача коштів (назва установи банку, номер рахунку та номер картки) на суму 12 000 грн.

Ухвалою від 16.07.2025 задоволено клопотання представника відповідача та витребувано від АТ «Сенс Банк» відомості про факт перерахування 14.03.2020 ТОВ «Мілоан» з дебет рахунку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 12000,00 грн на ім`я ОСОБА_2 , банк отримувач 414949, кредит рахунок № НОМЕР_2 .

Ухвалою від 16.07.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виписку по рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 за період з 14.03.2020 по 16.03.2021 включно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника позивача (а.с.59).

05.12.2025 представник відповідача Шевчук О.М. надав до суду пояснення в порядку ст.43 ЦПК України та просив розгляд справи проводити без його участі та без участі відповідача (а.с.151-153).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись зі змістом позову, письмовими поясненнями представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Так, в судовому засіданні встановлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, що 14.03.2020 відповідач ОСОБА_1 , шляхом подання анкети-заяви на кредит № 1073963 виявила бажання отримати кредит, шляхом введення одноразового ідентифікатора прийняла умови договору ТОВ «Мілоан» та електронним підписом підписала кредитний договір, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 12000,00 грн, строк кредиту - 21 день, комісія за надання кредиту - 1 200,00 грн, нараховується одноразово, зі сплатою процентів за користування кредитом - 2520,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.9, 10-11). Крім того електронним підписом підписала графік розрахунків, який є додатками до договору (а.с.11 зворот).

Факт перерахуваннякоштів ОСОБА_1 в сумі12000,00грн,підтверджується копієюплатіжного доручення№ 16574078від 14.03.2020(а.с.12),а такожвипискою задоговором заперіод 14.03.2020-16.03.2021,наданою АТКБ «ПриватБанк» (а.с.135-141).

Розмір заборгованості ОСОБА_1 , перед позивачем підтверджується відомістю про щоденні нарахування та погашення за договором № 1073963, відповідно до якої її заборгованість перед ТОВ «Мілоан», становить 31224,00 грн, з яких: 10800, 00 грн борг по тілу, 19224,00 грн борг по відсотках, 1 200,00 грн борг по комісії (а.с.13-14).

02.11.2024, позивачем, на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлялась досудова вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором (а.с.15).

09.10.2020 між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу № 03/10, згідно умов якого клієнт передає фактору права грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі прав вимоги, (а.с.16-19), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 31224,00 грн (а.с.23).

Відповідно до копій платіжних інструкцій ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ТОВ «Мілоан» грошові кошти згідно договору факторингу № 03/10 (а.с.20-22).

В свою чергу, 24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» (фактор) було укладено договір факторингу № 1/15, згідно умов якого клієнт передає фактору права грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі прав вимоги (а.с.24-25), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 31224,00 грн (а.с.27).

З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів інформації, вбачається, що в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_3 емітовано картку № НОМЕР_4 (а.с.134).

Згідно копії платіжної інструкції № 1073963 від 10.03.2025, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн (а.с.1).

Відповідно дост.526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно доч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язанняне звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний СудУкраїни усправі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимогиЗакону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно дост.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст.13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6ст.81 ЦПК України,доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином,судомвстановлено,щовідповідач ОСОБА_1 ,14.03.2020відповідно доукладеного велектронній форміміжнею таТОВ«Мілоан» кредитногодоговору №1073963,отримала кредитурозмірі12000,00гривеньстрокомна 21день,зобов`язалася повернутикредит тасплачувати процентина умовахта встроки визначенідоговором.Однак,не здійснилаоплату процентівта неповернула тілокредиту,не внеслаплатежі устрокиі розмірах,встановлених договором,чимістотнопорушилайогоумови,внаслідок чогоунеїутвориласязаборгованістьурозмірі31224,00грн,з яких:10800,00грн борг потілу,19224,00грн борг повідсотках,1200,00грн борг покомісії. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором.При цьому, суд погоджується з позицією представника відповідача, викладеній у письмових поясненнях, що заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача значно перевищує суму основного боргу, тому вимога позивача про стягнення цих сум заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим чиннимЦК Українизасадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача.

Виходячи з викладеного вище, позов слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» 27 000,00 грн, з яких: 10 800,00грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000,00грн - сума заборгованості за відсотками, 1 200,00 грн борг по комісії.

У стягненні з відповідача заборгованості за відсотками у більшому розмірі суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2ст.141 ЦПК Українипередбачено, що інші судовівитрати,пов`язаніз розглядомсправи,покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,4ст.137 ЦПК України,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому,склад тарозмір витрат,пов`язанихз оплатоюправової допомоги,входить допредмета доказуванняу справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Пінг-Понг» та адвокатом Білецьким Б.М. 01.11.2024 укладено договір про надання правової допомоги № 43657029 (а.с.28-29), в детальному описі робіт (виконаних послуг) від 03.03.2025 зафіксовано обсяг робіт та послуг, наданих адвокатом та їх вартість в розмірі 6 000,00 грн. (а.с.30). Однак, позивачем не надано суду докази сплати адвокату вартості наданих послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надатидосуду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачемне надано,зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера,платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), які б свідчили про фактично понесені витрати на правничу допомогу, суд вважає дані витрати документально непідтвердженими та недоведеними.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставіст.ст.207,526,626,628,633, 638,639,1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «Сенс Банк», МФО 300346) заборгованість за кредитним договором № 1073963 від 14.03.2020 у розмірі 27000,00 грн (двадцять сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» 2422,40 грнсудових витрату виді сплаченогосудового збору.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк