Ухвала суду № 132411329, 08.12.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/32887/25 Провадження №1-кс/760/14150/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 р. м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом`янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025000000001082, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201-1, ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025000000001082, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201-1, ч. 4 ст. 191 КК України.

27 листопада 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 27 листопада 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Детективами Територіального управління БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000000001082 від 13.11.2025 за фактом переміщення службовими особами ТОВ «Лібра ком» (код ЄДРПОУ 40429347) через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, лісоматеріалів необроблених за попередньою змовою групою осіб, а також за фактом розтрати лісоматеріалів службовими особами Тетерівського надлісництва Філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в період дії воєнного стану, протягом вересня-листопада 2025 року, внаслідок чого було заподіяно майнову шкоду державному підприємству у великих розмірах за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201-1, ч. 4 ст. 191 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою екологічною прокуратурою Офісу Генерального прокурора. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, службові особи ТОВ «Лібра ком» (код ЄДРПОУ 40429347, податкова адреса: м. Київ пров. Деревообробний, 5) організували контрабандний канал незаконного переміщення через митний кодон України лісоматеріалів необроблених. Основним видом діяльності ТОВ «Лібра ком» є «лісопильне та стругальне виробництво» (код 16.10.), що включає в себе оптову торгівлю деревиною, в тому числі в митному режимі «експорт» лісо- та пиломатеріалів суб`єктам зовнішньо-економічної діяльності.

Так, в зоні діяльності Чернівецької митниці Держмитслужби України службовими особами ТОВ «Лібра ком» налагоджено контрабандний канал незаконного переміщення через митний кордон України лісоматеріалів необроблених шляхом надання митним органам неправдивих відомостей щодо кількісно-якісних характеристик вантажу, що експортується. Зокрема, встановлено, що ТОВ «Лібра ком» (код ЄДРПОУ 40429347) подано до митного оформлення в режимі ЕК 10 АА (експорт) за Вантажно митними деклараціями № № 25UA100380646499U4, 25UA100380645786U0 та 25UA100380643773U3 лісоматеріали необроблені, під виглядом промислової деревини, зокрема «Деревини паливної у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах» за кодом УКТ ЗЕД 4401. В той же час, на міжнародному залізничному пункті пропуску «Вадул-Сірет-Вікшани» проведено повний митний огляд вагонів із задекларованим вантажем «деревина дерев`яна паливна хвойних порід» в ході якого виявлено деревину ділову, яку було приховано під шаром деревини паливної (з метою подальшого приховання від митного контролю та перетину державного кордону України). У подальшому, в ході виконання доручення наданого в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу ДЗНД СБУ встановлено, що за аналогічною протиправною схемою, з метою приховування від митного контролю, службовими особами ТОВ «Лібра Ком» подано до митного оформлення ще 17 залізничних вагонів за 9 митними деклараціями, зокрема: МД 25UA100380647661U6 - вагони №№ 91591321, 59433409, 59433326 (знаходяться на залізничній станції «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380648293U2 - вагони №№ 59433623, 59433458, 91591545, 59433698 (знаходяться на залізничній станції «Дарниця» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»);МД 25UA100380648295U0 - вагони № 59433540 та 59433318 (знаходяться на з алізничній станції «Дарниця» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380645786U0 - вагон № 91591347 (знаходиться на залізничній станції «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380646373U3 - вагони №№ 59434134, 59433532, 59434050 (знаходиться на залізничній станції «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380646790U4 - вагон № 59166066 (знаходиться на залізничній станції «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380647700U7 - вагон № 59433482 (знаходиться на залізничній станції «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380647879U8 - вагон № 59433417 (знаходиться на залізничній станції «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380646499U4 - вагон № 59433557 (знаходиться на залізничній станції «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»). Крім того, посадовими особами ТОВ «Лібра Ком» було завантажено до відправки діловою деревиною, поданої до митного оформлення під виглядом паливної деревини, ще 6 залізничних вагонів за 3 митними деклараціями, зокрема: МД 25UA100380647530U6 - вагони № 59433680 та 59433375 (знаходяться на залізничній станції «Козятин 1» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380647711U0 - вагони № 59434068 та 59433656 (знаходиться на залізничній станції «Дарниця» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»); МД 25UA100380647883U8 - вагони № 59433581 та 91591339 (знаходяться на залізничній станції «Козятин 1» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця»). За наявними надими, вищевказані декларації було умисно анульовані посадовими особами ТОВ «Лібра Ком» з метою приховування слідів вчинення злочину та переадресації деревини на інших вантажоотримувачів, які знаходяться в межах території України. До того ж, митні декларації відносно ще 5 залізничних вагонів поданих до митного оформлення посадовими особами ТОВ «Лібра Ком», ймовірно, було погашено, у зв`язку із завершенням митних формальностей. Вищевказані вагони №№ 91591370, 59433490, 59433334, 59433524, 59434076 знаходяться на залізничній станції «Сарни» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця». Враховуючи викладене, на даний час посадові особи ТОВ «Лібра Ком» підготували до протиправного вивезення за межі митної території України 28 вагонів ділової деревини, місцезнаходження яких встановлено, а саме: залізнична станція «Вадул-Сірет» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» 11 вагонів (№№ 91591321, 59433409, 59433326, 91591347, 59434134, 59433532, 59434050, 59166066, 59433482, 59433417, 59433557); залізнична станція «Дарниця» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - 7 вагонів (№№ 59433656, 59433623, 59433458, 91591545, 59433698, 59433540, 59433318, 59434068); залізнична станція «Сарни» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» - 5 вагонів (№№ 91591370, 59433490, 59433334, 59433524, 59434076); залізнична станція «Козятин 1» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - 5 вагонів (№№ 59433680, 59433375, 59433581, 91591339). На підставі вище викладеного, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання предметів кримінального правопорушення, врятування майна, яке могло бути вивезено з приховуванням від митного контролю з митної території України, у відповідності із вимогами ст. 30 Конституції України, старшим детективом ТУ БЕБ у Київській області на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України у період з 13 год 50 хв 24.11.2025 по 11 год. 03 хв. 26.11.2025, проведено обшук залізничного вагону № 59433581, що знаходився за адресою: Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1». Так в ході обшуку з залученням спеціаліста ДП «Ліси України», під шаром дров`яної деревини, виявлено та вилучено лісоматеріали необроблені круглі (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колод загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см до 63 см, довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку). Одночасно з тим, 26.11.2025 вищезазначене майно, вилучене під час обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025000000001082 від 13.11.2025. Крім того, відповідно до ст.2-1 Закону України від 08.09.2005 № 2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених деревних порід сосни. Вищевказані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, будуть використані для аналізу обставин вчинених кримінальних правопорушень, встановлення осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень та обсяг винуватості кожного із них, а також інші важливі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема у ході проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, об`єктами дослідження яких мають бути вилучені речі і документи. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Як передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Згідно з положеннями ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Як передбачено ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на зазначене майно у вигляді заборони користування та розпорядження ним, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі такого майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки вони є речовими доказами у кримінальному провадженні, та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України підставою для накладення арешту на майно у вказаному кримінальному провадженні є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Також, згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що вилучені 26.11.2025 під час обшуку залізничного вагону № 59433581, що знаходився за адресою Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1» вилучені необроблені круглі (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колод загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см до 63 см, довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку), містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вони є речовими доказами у кримінальному провадженні, тому необхідним вбачається накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном, а відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно з п. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ч. 4. ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Незастосування такого заходу забезпечення як накладення арешту на майно яке має ознаки предметів злочину може призвести до їх знищення, приховання у зв`язку із чим буде неможливо досягти мети дієвості кримінального провадження, установлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, та доведення вини в суді. У зв`язку вище викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є предметом його вчинення, виникла необхідність у накладенні арешту на вказані речі, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України. Також, відповідно до ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 КК України. Відповідно до ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.. Фактами і доказами, що свідчать про володіння та користування ТОВ «Лібра ком» (код ЄДРПОУ 40429347) таким майном, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, є відомості з протоколу обшуку та документи отримані під час досудового розслідування. Беручи до уваги те, що вилучені вищевказані речі, відповідно до ст. 98 КПК України, являються речовими доказами, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також, з метою спеціальної конфіскації, виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна; з врахуванням наведеного просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів, а також, з метою спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні № 42025000000001082 від 13.11.2025, з забороною відчуження, розпорядження та користування ним, а саме; на вилучені в ході проведення у період з 13 год 50 хв 24.11.2025 по 11 год. 03 хв. 26.11.2025 обшуку залізничного вагону № 59433581, що знаходився за адресою: Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1», належний ТОВ «ЕУ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30264140), а саме на необроблені круглі (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колод загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см до 63 см, довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку), що належать ТОВ «Лібра ком» (код ЄДРПОУ 40429347).

В судове засідання прокурор з`явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник третьої особи стосовно майна якої вирішується питання про арешт ТОВ «ЛІБРА ком» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42025000000001082, 13.11.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 201-1 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: службові особи ТОВ «Лібра ком» діючи за попередньою змовою групою осіб переміщують через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріали необроблені; 19.11.2025 року - за ч. 4 ст. 191 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: службові особи Тетерівського надлісництва Філії «Столичний лісовий офіс», протягом вересня - листопада 2025 року, в період дії воєнного стану, діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили розтрату лісоматеріалів, що перебували у їх віданні, внаслідок чого було заподіяно майнову шкоду державному підприємству у великих розмірах (а.с. 10- 11).

Як вбачається з Протоколу невідкладного обшуку від 24 листопада 2025 року, при проведенні обшуку у період з 13 год. 50 хв. 24.11.2025 по 11 год. 03 хв. 26.11.2025 залізничного вагону № 59433581, що знаходився за адресою: Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1», належний ТОВ «ЕУ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30264140), виявлено та вилучено: необроблені круглі (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колод загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см до 63 см, довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку), що належать ТОВ «Лібра ком» (код ЄДРПОУ 40429347) (а.с. 88 - 97).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2025 року (справа №760/32886/25), клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури ОСОБА_3 , про проведення обшуку, в рамках кримінального провадження №42025000000001082 від 13.11.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201-1, ч 4 ст. 191 КК України, - задоволено; надано дозвіл старшому детективу відділу Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_5 у кримінальному проваджені №42025000000001082 від 13.11.2025, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201-1, ч. 4 ст. 191 КК України на проведення обшуку залізничного вагону №59433581, власником якого є ТОВ «ЕУ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30264140), що знаходився за адресою: Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1», з метою виявлення, вилучення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей, які мають значення для кримінального провадження, зокрема з метою відшукування та вилучення предметів, що належать ТОВ «Лібра Ком» (код ЄДРПОУ 40429347), а саме: лісоматеріалів необроблених круглих (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колод загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см до 63 см, довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку).

Постановою про визнання речових доказів від 26.11.2025 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025000000001082 від 13.11.2025 року наступні речі виявлені та вилучені в ході проведення обшуку залізничного вагону № 59433581, що знаходився за адресою: Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1», належний ТОВ «ЕУ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30264140), а саме: необроблені круглі (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колод загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см до 63 см, довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку) (а.с. 112 - 113).

Також, слідчим суддею було досліджено додані до клопотання прокурором Рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 19.11.2025 року (а.с.19), Рапорти (а.с. 24 - 26), листи Головного управління з протидії системним загрозам управління державою Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 17.11.2025 року, від 18.11.2025 року з додатками (а.с. 28 - 85), Постанову про проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді від 18.11.2025 року (а.с. 86 - 87), Інвойс (а.с. 98), митні документи (а.с. 99 - 111).

Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що до клопотання додані копії документів, що частково підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як вбчається з ч. 1 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298 - 2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено 24 листопада 2025 року при проведенні обшуку залізничного вагону № 59433581, що знаходився за адресою: Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1», належний ТОВ «ЕУ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30264140), а саме: необроблені круглі (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колод загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см до 63 см, довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025000000001082 від 13.11.2025 року.

Прокурор звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.

Крім того, санкцією ч. 2 ст. 201-1 КК України передбачено як вид покарання конфіскацію майна.

Також, прокурор вказував на наявність підстав для застосування спеціальної конфіскації.

Згідно до ч. ч. 1, 4 ст. 96 -2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання; спеціальна конфіскація також застосовується одночасно із заходами кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи, якщо воно: 1) було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна; 2) призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення; 3) було предметом зазначеного суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави; 4) було використано як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про його незаконне використання.

Тож, клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025000000001082, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201-1, ч. 4 ст. 191 КК України, та додані до нього матеріали, містять у собі підстави, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України.

Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні прокурора, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42025000000001082, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201-1, ч. 4 ст. 191 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено при проведенні обшуку у період з 13 год. 50 хв. 24.11.2025 року по 11 год. 03 хв. 26.11.2025 року залізничного вагону № 59433581, що знаходився за адресою: Вінницька область, м. Козятин, залізнична станція «Козятин 1», який належить ТОВ «ЕУ-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 30264140), а саме: необроблені круглі (ділова деревина) вид «сосна» в кількості 329 (триста двадцять дев`ять) колоди загальним об`ємом 25,923 м3, діаметром від 15 см. до 63 см., довжиною понад 2 (два) метри з яких 202 (двісті дві) колоди класу «С» об`ємом 14,720 м3 та 127 (сто двадцять сім) колод класу «Д» об`ємом 11,203 м3 (характеристики зазначено в додатку до протоколу обшуку), яке належить ТОВ «Лібра ком» (код ЄДРПОУ 40429347).

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1