Рішення № 132405270, 05.12.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6929/25

Провадження № 2/159/2226/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 грудня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Посполітак Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про змінуспособу стягненняаліментівна утримання дітей,

у с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила змінити визначений рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.05.2025 розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 3500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на час ухвалення рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей відповідач був офіційно працевлаштований, отримував стабільний дохід, тому аліменти стягувалися у частці від його доходу. Однак відповідач звільнився з роботи, на сьогодні визначений з розрахунку середньої заробітної плати розмір аліментів не забезпечує потреб дітей. Приймаючи до уваги вартість продуктів харчування, одягу, предметів для розвитку, позивач просила збільшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з частки від доходу відповідача на 3500 гривень щомісячно на кожну дитину.

06.10.2025 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 3 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання, визначив сторонам строк для подачі заяв по суті.

В судовому засіданні 03.11.2025 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, додатково зазначила, що старший син сторін - ОСОБА_6 є дитиною з інвалідністю. У вересні син переніс операцію, потребує комплексних заходів реабілітації, що у свою чергу вимагає значних витрат. Відповідачу після звільнення з роботи розмір аліментів на трьох дітей визначений з розрахунку середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості (по Волинській області) і становить 6536 гривень. Але відповідач аліменти навіть в такому розмірі не сплачує,сукупний розмірзаборгованості відповідачапо аліментахз 10.04.2025по 31.10.2025становить 43791,20гривень.Усі витратина лікуваннясина ОСОБА_6 несе вонаодноосібно, ОСОБА_2 участі удодаткових витратахна дітейне бере.У зв`язку з повідомленими у позовній заяві обставинами просила позов задовольнити.

В судове засідання 26.11.2025 позивач не з`явилася, подала заяву про закінчення розгляду справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання не з`явився (рекомендовані повідомлення № R067014817490 з відміткою про вручення 16.10.2025 та № R067031029888 з відміткою про вручення 13.11.2025), правом подати відзив на позов не скористався.

Фіксування судовогозасідання технічнимизасобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення -05.12.2025.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.

Відповідно достатті 192Сімейного кодексуУкраїни (далі СК) розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ПостановіВерховного Судуу складіколегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувід 16.06.2021(справа643/11949/19,провадження №61-2698св21)суд дійшоввисновку,що зоглядуна відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.02.2014 № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30.06.2020, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12.01.2022 у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23.05.2022 у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У пунктах 17, 23 постанови № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Згідно з частиною другою статті 51Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.03.2015, який рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.03.2025 розірваний.

У шлюбі у сторін народилося троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.07.2015, серії НОМЕР_2 від 04.01.2018, серії НОМЕР_3 від 15.09.2020 відповідно).

Рішенням Ковельськогоміськрайонного судуВолинської областівід 01.05.2025ухвалено стягуватиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2025 і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 на час призначення аліментів був працевлаштований та отримував стабільний дохід.

Неповнолітні дітисторін проживають з позивачкою.

Старший син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною з інвалідністю.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 виданого Управлінням соціальної та ветеранської політики м.Ковель, позивач ОСОБА_1 , як законний представник, з 01.01.2025 перебуває на обліку в управлінні як одержувач державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_3 , 2015 року народження, розмір допомоги становить 2361 грн.

У вересні2025року син ОСОБА_6 перебувавна стаціонарномулікуванні ортопедо-травматологічномувідділенні КПВОТМОЗМіД,йому булопроведене операційневтручання (випискаіз медичноїкартки стаціонарногохворого).

За поясненнями позивача, відповідач після ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання дітей звільнився з роботи і припинив сплачувати аліменти.

Згідно з довідкою Луцького ВДВС у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального правління Міністерства юстиції України, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах за період з 10.04.2025 до 31.10.2025 становить 43791,20 гривень.

За розрахунком заборгованості у цей період сума аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача в місяць на трьох дітей становить 6536 гривень.

Розрахунок розміру аліментів проведений на підставі частини другої статті 195 СК України, відповідно до якої заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, в даному випадку 13072 гривні. Відповідно 1/2 частка становить 6536 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів з метою їх збільшення, позивач вказує на те, що після звільнення відповідача з роботи, розмір аліментів на трьох дітей в місяць становить 6536 гривень, яких не вистачає на елементарні потреби дітей, одна з яких має інвалідність.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.03.2020 у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі. Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов`язок батьків утримувати дитину.

Відповідно до частини другої статті 182 СК, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до статті 7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2025рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01.01.2025 становить 2563 гривні, від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Рекомендований розмір аліментів є орієнтиром для учасників суспільних відносин. Конкретний розмір визначається судом на підставі досліджених доказів.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач надала суду докази щодо несення витрат на утримання дітей (виписки по банківських рахунках), а також докази щодо стану здоров`я дитини з інвалідністю.

Всупереч вимог статті 81 ЦПК України відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що він позбавлений можливості надавати допомогу на утримання неповнолітніх дітей в заявленому розмірі.

З урахуванням принципу змагальності процесу, співмірності, потреб дітей, одній з яких встановлена інвалідність, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, матеріальне становище сторін, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства танеобхідності захистуінтересів неповнолітніхдітей,суд вважаєсправедливим таобґрунтованим збільшитирозмір аліментів,змінивши спосібїх стягненняз 1/2частини доходу відповідача на тверду суму - по 3500 грн на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що не призведе до невиправданого збагачення позивача, а є реальною потребою сьогодення.

Визначений розмір аліментів не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.

Відповідач, як платник аліментів, проти такого збільшення не заперечив, доказів на підтвердження існування обставин для визначення аліментів в меншому розмірі не надав.

Щодо розподілу судових витрат.

На підставі статті 141 ЦПК з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 гривень, від сплати якого позивач звільнена на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 18, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Змінити спосіб і розмір стягнення аліментів, визначених рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.05.2025 (справа №159/2195/25), та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,в розмірі по 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісяця на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. (Отримувач коштів: ГУКу м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складене 05.12.2025.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК