Ухвала суду № 132403679, 08.12.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8899/24

УХВАЛА

08 грудня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупа Олександр Володимирович про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупи Олександра Володимировича про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 21.11.2025 призначено підготовче судове засідання на 04.12.2025 о 11:00 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду за адресою м. Хмельницький, вул. Козацька, 42.

Ухвалою суду від 02.12.2025 клопотання ОСОБА_1 задоволено. Відкладено підготовче засідання по справі №560/8899/24, призначене на 04.12.2025.

Призначено підготовче засідання на 10.12.2025.

ОСОБА_1 05.12.2025 року подала заяву, в якій просить задовольнити заяву про відвід судді, зазначає, що проаналізувавши рішення судді Михайлова О.О. від 27.08.19 р. у справі № 560/1622/19 та від 03 листопада у справі № 560/4755/20, а також рішення вищих інстанцій про скасування означених рішень за її скаргами відповідно постановою 7ААС від 17.12.19 р. й постановою КАС ВС від 06.08.2024 р., - знову і знову переконалась, що цей суддя слугує чиновникам ГУ ПФУ, нехтуючи імперативами правосуддя, повністю ігнорує вимоги до рішення суду, що встановлені стст.242-244 КАС України. Усвідомлено спотворює моїх формулювань позовних вимог та обставин, що вона навела на обґрунтування підстав заявлених вимог. Рішення цього судді від 03 листопада 2020 р., - це результат умисної тотальної профанації судового розгляду.

Також, суддею Михайловим О.О. 08.12.2025 подано заяву про самовідвід задля виключення будь-яких правомірних сумнівів з приводу неупередженості при розгляді цієї справи.

Статтею 36 КАС України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, згідно з частиною першою цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді доводи не можуть бути належною та достатньою підставою для відводу судді від участі у розгляді даної справи та не свідчать про упередженість та/або необ`єктивність судді, адже викладені у цій заяві доводи фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями та процесуальними діями суду, що не є підставою для відводу.

Разом з тим, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - одна з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру щодо заінтересованості судді в результатах розгляду справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у питаннях неупередженості суддів щодо здійснення правосуддя у тій чи іншій справі розрізняє два підходи: суб`єктивний, тобто спроба встановити переконання або особистий інтерес певного судді у справі, та об`єктивний, що передбачає встановлення того, чи суддя надав достатні гарантії, які виключили б будь-які правомірні сумніви з цього приводу.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою судді.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у випадках, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Ця норма визначає необхідність заявлення самовідводу як за наявності об`єктивних підстав, так і за наявності можливих (потенційних) підстав.

У рішенні у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року ЄСПЛ нагадує, що безсторонність у значенні, наведеному в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви із цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів, які можуть бути перевірені. У зв`язку із цим навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству, передусім - сторонам у процесі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Поняття "інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості", є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

Щоб вирішити, чи є у конкретній справі правомірні підстави сумніватись у неупередженості судді, необхідно взяти до уваги й думку скаржника, яка, втім, не повинна мати вирішального значення.

Підходи до встановлення наявності упередженості чи безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

При перевірці обставин справи №560/8899/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Крупи Олександра Володимировича про визнання рішення, дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії судом не встановлено жодного факту, який міг би бути підставою для сумніву в безсторонності судді за об`єктивним критерієм.

Відтак, суд має оцінити суб`єктивний критерій наявності упередженості чи безсторонності судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Із практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Задля забезпечення довіри до суду, гарантування, що рішення ухвалюється виключно на основі закону та фактів, а не особистих мотивів, суд вважає, що заява про самовідвід судді Михайлова О.О. підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 від 05.12.2025 про відвід судді залишити без задоволення.

Заяву судді Михайлова Олександра Олександровича про самовідвід задовольнити.

Передати справу № 560/8899/24 для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.О. Михайлов