Ухвала суду № 132401179, 08.12.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13853/25

У Х В А Л А

08 грудня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої Дубровної В.А, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження розміру пенсії без застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 в тому числі обмеження розміру пенсії з 01.03.2025 після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження її розміру без застосування коефіцієнтів, передбачених ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, в тому числі без обмеження розміру пенсії з 01.03.2025 після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209.

Ухвалою суду від 09.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Як встановлено судом, 21.05.2025 року представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі № 320/2229/25 щодо визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів. Відтак, вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 420/13853/25 до вирішення справи Київського окружного адміністративного суду № 320/2229/25, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, тому просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 320/2229/25.

При вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі суд керується таким.

Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі- КАС України) передбачено обов`язкові та факультативні підстави для зупинення провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом наведеної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Тобто, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Разом з тим, клопотання відповідача про зупинення провадження не містить об`єктивної неможливості розгляду справи, яка розглядається, до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи № 320/2229/25.

При цьому, суд зауважує, що предметом оскарження у справі № 320/2229/25 є нормативно нормативно-правовий акт, а саме, абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Згідно з частиною другою статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, рішення у справі № 320/2229/25 не може вплинути на спірні правовідносини, які виникли у цій справі, відтак підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

З огляду на викладене, клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про зупинення провадження у справі є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України, то суд вказує про таке.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи, на права чи обов`язки такої особи.

Як вбачається зі змісту даного клопотання, то необхідність залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики України в якості третьої особи, обґрунтовано тим, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, та є головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080. При цьому, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Разом з тим, суд зауважує, що предметом оскарження у даній справі є дії пенсійного органу щодо відмови в поновленні позивачу виплати пенсії з урахуванням індексації та без застосування обмеження максимальним розміром.

Отже, в межах даних спірних правовідносин рішення суду у справі ні яким чином не впливає на права та обов`язки Міністерство соціальної політики України, а тому відсутні підстави для його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

При цьому, доводи відповідача, покладені в обґрунтування вказаної заяви, вмотивовані здійсненням Міністерством соціальної політики України функцій головного розпорядника бюджетних коштів, що не є предметом розгляду у даній справі.

Оскільки відповідачем не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Міністерства соціальної політики України; суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про залучення третьої особи.

Керуючись ст. ст. 49, 236, 257-262, 248, 294, 295 КАС України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі - відмовити.

У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна