Рішення № 132397730, 08.12.2025, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3818/2025 Справа № 641/7908/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2025 року

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Білоконь І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ «Страхова група «ТАС»» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 23760,99 грн., відшкодувати судові витрати.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач зазначав,що 22.12.2024сталось зіткненнятранспортного засобу«HyundaiGetz»,д.н. НОМЕР_1 ,під керуваннямводія ОСОБА_1 ,та транспортногозасобу «FordEdge»,д.н. НОМЕР_2 ,під керуваннямводія ОСОБА_2 ,внаслідок дорожньо-транспортноїподії транспортнимзасобам булозавдано механічнихпошкоджень.Відносно водія ОСОБА_1 було складенопротокол пропритягнення доадміністративної відповідальностіза ст.ст124,122-4КУпАП,постановою суду ОСОБА_1 було визнановинною танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафу.Цивільно-правовавідповідальність водія ОСОБА_1 на моментдтп небула застрахована.Власник пошкодженоготранспортного засобу«FordEdge»,д.н. НОМЕР_2 , звернувся до свого страховика - позивача у справі із заявою про виплату страхового відшкодування, яку було розглянуто, подія визнана страховим випадком та 15.01.2025 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23760,99 грн., який підтверджується страховим актом № 01128/42/925 від 14.01.2025. Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, то остання як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу завдану шкоду.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 22.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 подала суду заяву про визнання заявлених позовних в повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

22.12.2024 сталось зіткнення транспортного засобу «Hyundai Getz», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Ford Edge», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті якого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За фактом ДТП від 22.12.2024 було складено протокол про адміністративного правопорушення за ст.ст. 124,122-4 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1 .

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.01.2025 у справі № 641/59/25 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент ДТП цивільно - правова відповідальність власника автомобіля «Ford Edge», д.н. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «ТАС» згідно Договору страхування наземних транспортних засобів «Єврокаско 5 зірок» за № FO-02097696 від 04.10.2024.

10.01.2025 потерпілий ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно страхового акту № 01128/42/925 від 14.01.2025 розмір страхового відшкодування за договором FO-02097696 від 04.10.2024 становить 23760,99 грн., яке було виплачено потерпілій особі згідно платіжної інструкції № 39493 від 15.01.2025.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу(далі -ЦК) України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина першастатті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертоїстатті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина першастатті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені устатті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема,Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно дост. 1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно дост. 1188 ЦК Українишкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 1) частини 1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону)

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, то остання, як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана відшкодувати в порядку регресу завдану шкоду.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги ПрАТ «СГ «ТАС» обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі письмових доказів.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерноготовариства «Страховагрупа «ТАС» в порядкурегресу суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 23760,99 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Берестейський,65.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Є.Боговський