Рішення № 132386832, 20.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11698/25-а

пр. 2-а-190/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент), в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 2KI № 0000438255 від 28.02.2025 року, справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, стягнути витрати на правову допомогу та судові витрати.

Зазначає, що 28.02.2025 року о 12:04 головним спеціалістом-інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Болсуновським Сергієм Вікторовичем (далі - інспектор Болсуновський С.В.) в режимі відео/фотозйомки зафіксовано нібито порушення транспортним засобом Porshe Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу (пункт 15.10, б) ПДР). На підставі фотозйомки, що підтверджується залишеним на авто повідомленням та надісланими позивачці в застосунок матеріалами, була винесена постанова серія 2KI № 0000438255 від 28.02.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Відповідно до змісту постанови ОСОБА_2 порушила правила стоянки, а саме: транспортний засіб поставлено на стоянку на тротуарі де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками.

Указує, що матеріалами фотозйомки підтверджується факт постановки 28.02.2025 року її транспортного засобу за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 10, не в забороненому для зупинки/стоянки місці, а із дотриманням пункту «в» 15.10 ПДР України на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри, без порушення будь-яких знаків дорожнього руху та без створення будь-яких перешкод для руху пішоходів. За адресою м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 відсутні як «дозволяючі», так і «забороняюч знаки. Проте, якщо відсутні жодні із вказаних «дозволяючих» знаків, закон також дозволяє стоянку на тротуарі, але лише для легкових автомобілів та мотоциклів та за певних умов, а саме, відповідно до п.п. «в» п.15.10 ПДР стоянка забороняється на тротуарах, 3 винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на крах тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.

Таким чином, правила дозволяють паркуватися легковим автомобілям та мотоциклам на тротуарах при відсутності спеціальних «дозволяючих» знаків. Проте, головними умовами для такого паркування є паркування на краю тротуару та залишення на тротуарі 2-х метрів для вільного руху пішоходів. Фотознімки, надані відповідачем як докази підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, не містять вичерпної та належної інформації про відстань, яка залишилась для руху пішоходів. Разом з цим, матеріалами фотозйомки нe підтверджується факт постановки позивачкою авто з не дотриманням відстані 2 метрів для вільного руху пішоходів. Інспектор Болсуновський С.В. взагалі не здійснював замірів загальної ширини тротуару та залишкової ширини тротуару після постановки автомобіля позивачкою. Відтак, відповідач не зможе надати підтвердження, що відстань складала менше 2 метрів. Також не підтверджується матеріалами фотозйомки існування «забороняючих знаків зупинки/стоянки транспортних засобів.

Зазначеним вище підтверджується факт незаконності постанови інспектора Болсуновського С.В. від 28.02.2025 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП внаслідок недоведеності вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення.

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Мешканці будинку АДРЕСА_2 не мають окремо виділеного чи обладнаного місця для паркування належних їм транспортних засобів, оскільки за рішенням органів місцевого самоврядування ОСББ «Лавра» позбавлена можливості мати двір чи іншу прибудинкову територію. У зв`язку з цим паркування транспортних засобів мешканцями здійснюється з боку фасаду будинку на ближній до проїжджої частини вулиці Лаврська стороні тротуару поряд із автомобільним заїздом до під`їзду будинку № 10. Оскільки ширина тротуару становить більше 6 метрів, таке паркування автомобілів не створює перешкод для руху пішоходів та не порушує вимог ПДР.

Таким чином, рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийнято неправомірно, без врахування дорожньої ситуації та стану забезпечення сповіщення щодо режиму руху смуги.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята з порушенням закону та підлягає скасуванню.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та призначено справу до розгляду на 20.10.2025 року.

22.09.2025 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Відзив обґрунтований тим, що позивачем не доведено, що Департаментом порушено його права чи законні інтереси, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Відповідач указує, що матеріали фотофіксації у повній мірі відповідають критеріям належності, достовірності, достатності і допустимості доказів, оскільки відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП. Зокрема, фотознімки зроблені з різних та протилежних ракурсів, зафіксовано положення транспортного засобу відносно нерухомих об`єктів - елементів благоустрою, малих архітектурних форм, та об`єктів нерухомості. Також на кожному фотознімку присутні GPS-координати місця здійснення фотозйомки, та інформація про дату і час фотозйомки.

Разом з тим, зі змісту норми підпункту в) пункту 15.10 Правил вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійснюється легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуара; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри. Оскільки матеріалами фотофіксації підтверджується здійснення позивачем стоянки безпосередньо на тротуарі, а не на краю тротуару, департамент заперечує, що транспортний засіб залишений на краю тротуару, оскільки це спростовується матеріалами фотофіксації, долученої до постанови; зробленими позивачем та доданими до справами фотознімками.

Так, з доданих фотознімків 1-6 вбачається, що автомобіль позивача розміщено в значній відстані від краю тротуару і в жодному разі не на краю, оскільки транспортним засобом позивача і проїзною знаходиться ділянка зелених насаджень дерево і огорожа, вказане зумовлювало розміщення транспортного засобу з порушенням вимог п.п «в» п. 15.10 ПДР України. Тротуар - елемент дороги призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Таким чином, позивачем не доведено, що Департаментом порушено його права чи законні інтереси, а відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач у судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; представник позивача подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі та позивача; позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі та відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 28.02.2025 року о 12:04 головним спеціалістом-інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Болсуновським Сергієм Вікторовичем (далі - інспектор Болсуновський С.В.) в режимі відео/фотозйомки зафіксовано нібито порушення транспортним засобом Porshe Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу (пункт 15.10, б) ПДР). На підставі фотозйомки, що підтверджується залишеним на авто повідомленням та надісланими позивачці в застосунок матеріалами, була винесена постанова серії 2KI № 0000438255 від 28.02.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_2 порушила правила стоянки, а саме: транспортний засіб поставлено на стоянку на тротуарі де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками.

Відповідно до п.п. «б» п. 15.10 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) забороняється стоянка транспортних засобів; на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками)

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

У відповідності до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду було надано фотознімки.

Відповідно до наведених фотознімків, належний позивачу транспортний засіб Porshe Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1 , розміщений на тротуарі.

Позивач обгрунтовує правомірність здійснення стоянки на тротуарі посиланням на п.п. «в» п. 15.10 ПДР України, який визначає, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійсюється легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуара; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Тротуар-це елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном(п. 1.10.ПДР).

За диспозицією п.п. «в» п. 15.10 ПДР України краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. Паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метрів для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення їм вільного руху тротуаром.

Термін «можуть бути поставлені на краю тротуарів» слід розуміти як наявність можливості заїзду на тротуар із проїзної частини на його крайню межу із нею без перетину будь-яких перешкод у вигляді зелених насадження, газону, тощо.

Однак, як вбачається з наданих відповідачем фотознімків, належний позивачу транспортний засіб був припаркований останнім не на краю тротуару, що знаходиться біля полоси руху для транспортних засобів, оскільки він прилягає до огорожі будівлі.

До того ж, автомобіль позивача не був поставлений на стоянку способом часткового виїзду на тротуар передньою або боковою частиною, а повністю перебував на тротуарі.

Таким чином, суд не приймає посилання позивача щодо дотримання останнім п.п. «в» п. 15.10 ПДР України.

Інших доказів або пояснень, які б підтверджували факт протиправності прийняття відповідачем спірної постанови, до суду не надавалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Ст. 9 ч.2 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом із тим, відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачами в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України було доведено правомірність своїх рішень, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивачем було вчинено порушення п.п. «б» п. 15.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

За викладених обставин, враховуючи, що відповідачами винесено постанову з дотримання вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України; ст.ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 122, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, ст.ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 03.11.2025 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ